20-річчя Студентської революції на граніті: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва 23–27 вересня 2010 року провів експертне опитування «20-річчя Студентської революції на граніті: чи готова сьогоднішня молодь до акцій протесту?». Були опитані представники низки українських молодіжних організацій. Метою опитування було з’ясувати обізнаність молоді про події 1990 року, відомі як революція на граніті, відзначити ступінь готовності молоді до вияву протесту, дізнатися причини таких настроїв. Всього було опитано 38 респондентів.

• Більша частина опитаних членів молодіжних громадських організацій докладно обізнані про події осені 1990 року, які називають «революцією на граніті», а значна частина опитаних щось про ці події чули.
• Представники молодіжних організацій у свої більшості вважають, що студентські акції протесту, що відбулися у жовтні 1990 року, спричинили істотний вплив на поступ України до здобуття незалежності, пришвидшивши процеси набуття державності.
• На думку більшості представників громадських організацій , революція на граніті мала велике значення саме як один з етапів утвердження української незалежності та стала поштовхом для утворення громадянського суспільства в Україні пострадянській.
• Більшість опитаних представників громадських організацій вважають, що сучасна українська молодь здатна до вияву активного протесту.
• Основними причинами, що можуть викликати протести молоді, можуть бути, на думку представників громадських організацій, насамперед політичні причини – свавілля силових органів, переслідування діячів громадського сектору, перешкоджання діяльності громадських організацій, наступ на свободу слова, обмеження чи заборона мітингів й демонстрацій. Спричинити акції протесту також можуть економічні чинники (масове безробіття, різке погіршення рівня життя, несвоєчасна виплата зарплат та стипендій) та політика влади у галузі мови та освіти.
• Більшість з опитаних представників громадських організацій готові особисто брати участь у акціях протесту, передовсім – брати участь у мітингах і демонстраціях, збиранні підписів під колективними вимогами, проведенні театралізованих акцій, флеш-мобів, прес-конференцій, зверненнях у ЗМІ, до суду, пікетуванні державних установ, будівельних майданчиків. Третина опитаних готова особисто у разі потреби вдатися до голосування.
• Щодо питання, чи є сучасна молодь політично активною чи пасивною, думки представників громадських організацій поділилися майже навпіл.
• Головною причиною пасивності української молоді експерти називають розчарування, втрату інтересу до політики й зневіру в політиках, що охопила суспільство після того, як Помаранчева революція не виправдала суспільних сподівань. Іншими вагомими причинами є відсутність в Україні стійких традицій громадянської активності, нерозвиненість політичної культури та надто велика фіксація молоді на повсякденному житті, матеріальних цінностях(що в умовах економічної кризи ще більше посилилася) .

Результати опитування представників громадських організацій

1. Чи знаєте Ви про події Студентської революції на граніті, що відбувалися у жовтні 1990 року?
1 – так, я докладно знаю про ті події — 23 відповіді
2 – щось про це чув(ла) — 14 відповідей
3 – нічого про це не знаю — 2 відповіді

2. (Запитання до тих, хто знає про акції революції на граніті) Як Ви вважаєте, чи вплинули акції революції на граніті на подальший хід подій, на поступ України до незалежності? (у кількості відповідей)

1 – так, ці акції спричинили істотний вплив на поступ України до
незалежності — 19 відповідей
2 – певний вплив на подальший розвиток подій ці акції мали, але не
істотний — 12 відповідей
3 – загалом ці акції жодної ролі у подальшому розвитку подій
не мали — 1 відповідь
4 – важко сказати — 3 відповіді
Не відповіли — 3 респонденти

3. Якщо Ви вважаєте, що акції революції на граніті мали вплив на подальший розвиток подій в Україні, то який саме?

Респонденти виокремили такі основні чинники впливу акцій революції на граніті на подальший розвиток подій в Україні:

– Революція на граніті була вагомим кроком для встановлення української незалежності (15 відповідей).
– Події революції на граніті істотно вплинули на формування громадянського суспільства, ставши демонстрація того, що суспільна думка може чинити вплив на політику, в тому числі й шляхом мирних акцій протесту (16 відповідей).
– Головним актором на політичній сцені тоді чи не вперше за всю історію СРСР стала молодь — адже учасниками акцій в основному були студенти (9 відповідей).
– Революція на граніті стала одним з джерел формування української політичної еліти (3 відповіді).
– Наслідком тих подій стали внесені зміни до законодавства УРСР (про військову службу — відстрочка, скорочення терміну служби для осіб з вищою освітою, проходження служби тільки на території республіки, ухвалений Закон про референдум (4 відповіді).

4. Чи здатна, на Вашу думку, сучасна українська молодь до вияву активного протесту?

1 – так — 28 відповідей
2 – ні — 4 відповіді
3 – важко сказати — 6 відповідей

5. Якщо Ви вважаєте, що молодь здатна до вияву протесту, то які причини можуть спонукати її до цього? (Зазначте всі причини, які справді можуть спонукати молодь до протесту)
Можливі причини можна поділити на 3 наступні категорії.

Політичні причини:

• свавілля силових органів (міліції, СБУ) — 23
• переслідування діячів громадського сектору, перешкоджання діяльності громадських організацій — 19
• наступ на свободу слова, впровадження цензури, утиски ЗМІ — 17
• відміна наступних виборів (Верховної Ради, Президента) та перенесення їх на кілька років — 13
•фальсифікація виборів — 10
• відмова від курсу на європейську інтеграцію та інтеграція з Росією — 9
• призначення на владні посади певних осіб, неприйнятних для суспільства — 8
• відміна конституційної реформи 2004 року — 0
• вступ до НАТО — 0

Економічно- соціальні причини:

• несвоєчасна виплата зарплат, стипендій —14
• різке погіршення рівня життя —14
• несприятливі умови для ведення бізнесу — 5
• зростання цін на продукти харчування та предмети першої необхідності —4
• зростання податків — 4
• погіршення екологічної ситуації — 3
• підвищення комунальних тарифів —1

Культурно- соціальні причини:

• політика влади у галузі мови та національної культури — 14
• політика влади у галузі освіти — 14
• незаконні забудови, забудови скверів, стадіонів тощо — 8
• політика влади у галузі історії, історичної пам’яті — 7

6. А до яких акцій протесту готові вдатися у разі потреби Ви особисто?

• участь у мітингах та демонстраціях — 27
• проведення прес-конференцій, звернення у ЗМІ — 27
• збирання підписів під колективними вимогами,
   розповсюдження листівок — 26
• звернення до суду — 22
• пікетування державних установ, будівельних майданчиків тощо — 22
• проведення театралізованих акцій, флеш-мобів — 20
• страйкування — 19
• бойкот (відмова виконувати рішення органів влади) — 19
• голодування — 13
• захоплення будинків — 7
• участь у силових методах боротьби — 5
• інше (що?) — 1 (створення альтернативної влади)

7. Існує думка, що сьогодні молодь політично пасивна. Чи згодні Ви з цим?

1 – так, згоден(а), молодь справді політично пасивна — 17 відповідей
2 – ні, не згоден(а) — 18 відповідей
3 – важко сказати — 3 відповіді

8. Якщо Ви вважаєте, що молодь політично пасивна, то чому?

Серед причин пасивності молоді представники молодіжних громадських організацій називали різні чинники.
– Зневіра у політиці та політиках найбільш часто згадувалися у відповідях респондентів («Головною проблемою є зневіра, яка охопила усю Україну, і не тільки молодь, після того, як помаранчева революція не принесла видимих результатів – тепер пасивність люди мотивують тим, що «вже один раз постояли, нащо нам знову за продажних політиків мерзнути?»);
– Невіра у те, що громадська діяльність може принести якісь позитивні результати («Молодь не вірить, що зможе вплинути на суспільно-політичні процеси в державі», «Ця діяльність займає дуже багато часу, але не дає швидкого відчутного результату», «Не бачать перспективи потрапити у політику і самим впливати на щось»);
– Відсутність в Україні стійкого досвіду успішного громадського активізму, відповідних традицій, в тому числі — і позитивного сприйняття такої активності суспільством, нерозвинена політична культура («Відсутність досвіду, традицій, культури, позитивних прикладів відстоювати свої власні права»);
– Особливості системи виховання, що не спрямована на формування громадянських чеснот («Наслідки виховання у здебільшого політично пасивних родинах, у збоченій т.н. системі освіти, зазомбованість зрусифікованим та морально здеградованим телебаченням»);
– Дискредитація громадянської активності політиками, штучне обмеження можливостей молоді у політиці, створення іміджу «активістів за наймом», а відтак і нерозуміння громадянами справжньої протестної активності («цей стереотип спеціально укорінюється, щоб знизити політичну активність молоді, яка може бути небажаною для політиків»);
– Низький рівень життя, концентрація на повсякденних матеріальних потребах («Якщо завтра я не матиму, що їсти, і питання стоятиме: йти працювати на декілька змін чи займатися громадськими питаннями – піду працювати», «Незадовільний рівень життя не дозволяє приділяти значну увагу політичній активності – треба якось виживати, тому молодь змушена надавати перевагу пошуку роботи, заняттю бізнесом, меншим чином – навчанням, або взагалі змушена виїхати за кордон»).

Були опитані представники таких
молодіжних громадських організацій:
Громадянська мережа ОПОРА
ВМГО «Демкратичний альянс»
Укрїнська асоціація студенських самоврядувань