22 роки незалежності України: свято зі сльозами на очах
21 серпня 2013 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція «Україні - 22: здобутки та перспективи». У заході взяли участь Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Ігор Жданов – президент аналітичного центру «Відкрита політика», Олександр Пасхавер – президент Центру економічного розвитку, Максим Лациба – керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД, Валерій Чалий – заступник генерального директора з міжнародних питань Центру Разумкова. Організатором прес-конференції виступив Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». Експерти обговорювали такі питання:
- 22 роки Україні: тенденції змін у громадській думці – погляд соціолога
- 22 роки Україні: тенденції змін у економіці – погляд економіста
- 22 роки Україні: тенденції змін у політиці – погляд політолога
- 22 роки Україні: тенденції змін у міжнародній політиці – погляд експерта з міжнародних відносин
За словами Ірини Бекешкіної, успішність або неуспішність країни мають визначати її громадяни. За 22 роки незалежності ностальгуючих за СРСР залишилося близько 40%. На вибір громадян впливає регіон проживання опитаних, їхній вік, а також соціальний статус. Вибір на користь минулого, вважає соціолог, роблять ті, хто «не знайшов себе у сучасному житті, а таких доволі багато». Статистика опитувань свідчить, що за роки незалежності катастрофічно впала підтримка до всіх органів влади: люди припинили довіряти практично всім державним інституціям. Водночас, відзначила Ірина Бекешкіна, зростає рівень довіри до громадських організацій, ЗМІ та окремих місцевих органів влади.
«Економіку України неможливо оцінити економічними показниками», – вважає Олександр Пасхавер. На думку експерта, за рівнем економічного розвитку Україна перебуває в найгіршій ситуації з-поміж сусідів. Адже в них теперішній обсяг валового внутрішнього продукту перевищило показник на момент розпаду СРСР. Україна ж виробляє всього дві третини від того, що було до 1991 року. З точки зору міжнародних рейтингів, Україна – країна середньосвітового рівня розвитку, але наші державні інституції заслуговують на останні місця в світових табелях про ранги. «Ми програємо і по насиченості ринків, і по рівню конкуренції», – вважає експерт.
Політолог Ігор Жданов до позитиву 22-річної історії незалежності України відносить створення інститутів державності: власних органів влади, війська, інших державних інституцій. Але вони, на думку експерта, створені лише формально, а соціологія свідчить, що інститути держави діють неефективно. Деякі сплески довіри спостерігалися тільки в моменти прояву громадянської активності. «Так у нас є вибори, у нас формально створені демократичні інститути, але в Україні, наприклад, Конституційний суд може скасувати рішення не його компетенції». Приклад з Київрадою – також факт конституційного беззаконня, стверджує експерт. Водночас Україна відбулася як держава, але для успішного розвитку в майбутньому потрібна політична воля керівництва та активність громадян – переконаний Ігор Жданов.
Достатньо оптимістичний висновок щодо 22-ої річниці Незалежності України зробив Валерій Чалий. За його словами, Україна сьогодні міцно тримає позицію середнячка в світових рейтингах. За нами ще сотня країн, які знаходяться в гіршій ситуації. «Наш орієнтир – Європейський Союз. У нас є лідерські позиції в програмі Східного партнерства», – вважає Валерій Чалий. Нинішню ситуацію з експортом українських товарів експерт називає не торгівельною війною, а спробою вирішити політичні питання економічними методами. За словами фахівця, українська влада намагається проводити євроінтеграційну політику, але не такими швидкими темпами, як би хотілось.
«Український громадський сектор є найрозвиненішим у країнах СНД, але поступається за своїм впливом країнам Балтії і Центральної Європи», – говорить Максим Лациба. В Україні громадські організації поки не є потужними гравцями, однак уже створено середовище, в якому вони такими можуть стати. За даними експерта, в Україні зареєстровано 80 тис. громадських організацій та об’єднань, 13 тис. благодійних фондів і близько 1 тис. органів самоорганізації населення. Але кількість ще не перейшла в якість, вважає громадський діяч.