29 років незалежності: помилки та досягнення

З якими успіхами Україна підійшла до 29-ї річниці своєї незалежності, а який потенціал не реалізувала – експерти обговорили 21 серпня в УКМЦ під час пресконференції «Україні – 29. Де ми зараз та куди прямуємо?»,  на якій було оприлюднено результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року. 

Чим молодший українець, тим менша його туга за СРСР

59% українців вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку, 19% вважають, що навпаки – країна має правильний вектор розвитку. Такі песимістичні  настрої традиційні для українського суспільства. Окремі сплески позитивної оцінки спостерігаються тільки у короткому проміжку часу після виборів Президента. Про це під час заходу сказав Андрій Сухарина, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. 

Він повідомив, що якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні – то 84,4% проголосували б «за» і 15,6% – «проти». Якщо аналізувати також респондентів, які вагаються з відповіддю, або не пішли б на референдум, то проти виступили би менше 13% громадян, а майже 68% проголосували би за незалежність.  Підтримка незалежності на умовному референдумі є найпопулярнішою опцією у всіх регіонах, вікових групах та серед прихильників всіх великих політичних партій.

 «Попри велику підтримку незалежності – велика кількість українців сумує за Радянським Союзом. Але чим молодший українець – тим менша його туга за СРСР. Це доволі красномовні цифри», – зазначив Андрій Сухарина.  

Заради миру на Донбасі українці готові йти на компроміси, але не на будь-які

Заради миру на Донбасі українці готові йти на компроміси, але не на будь-які. На цьому наголосив науковий директор «Демініціатви», професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

Приблизно половина респондентів вважають, що компроміси повинні бути прийнятними для України. 20% готові піти на будь-які компроміси заради миру. Серед виборців різних партій, найбільше на компроміси готові виборці «ОПзЖ». Виборці всіх інших політичних партій, в тому числі і «Слуги народу», вважають, зо треба бути більш обережними з поступками, на які Україна може погодитись. Те саме стосується й закону про «особливий статус» ОРДЛО. Лише 27% виборців по Україні готові підтримати його безумовно. Основне ядро їх – 59% – є виборцями «ОПзЖ». Однак виборці всіх інших парламентських партій, зокрема правлячої «Слуги народу», мають суттєві застереження проти його ухвалення.

 «Добре що зараз у нас зараз є перемир’я. Питання у тому, на які поступки пішла Україна заради нього і чого хоче домогтися Путін. А він хоче домогтися прямого діалогу України з бойовиками. Це є мета Росії», – наголосив Олексій Гарань. 

Молодь вболіває за прозахідний курс України

Україна перебуває в глобальному тренді, де серед громадян більшості країн світу  домінує своєрідна апатія і переконання, що країна рухається не туди, зауважив  Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа».  Але  в цьому сенсі перед Україною стоїть два виклики. Перший –  пов'язаний з незмінюваністю   російської агресивної політики на сході,  другий  –  з можливою змінюваністю  політик наших сусідів на заході.

«Для України важливою є підтримка Заходу і щодо санкцій проти Росії,  і щодо реформаторських зусиль України. Але в  різних країнах дедалі частіше зростають  популістські настрої – чи то ліворадикальні, чи  то праворадикальні,  які за своєю ідеологією наближені до розуміння російських підходів. Це може провокувати відповідні зміни в політиках цих країн,  що має непокоїти Україну»,  – зазначив Сергій Солодкий.

Він також зауважив, що за даними опитування Pew Research Center,  у 27 країнах світу 51% респондентів незадоволені  тим, як працює демократія у їхніх державах. Дослідження показало кореляцію – невдоволення роботою демократії найвиразніше  в тих країнах, де громадяни нарікають на поганий стан економіки.  Те саме виявило й дослідження «Демініціатив», зауважив експерт. Ті українці, які розглядають питання виїзду за кордон, керуються насамперед економічними міркуваннями.

У ставленні до розпаду СРСР  також очевидні тенденції – чим молодші українці, тим негативніше їхнє ставлення до Радянського Союзу і сприйнятливіше – до його розвалу. Але насторожує доволі високий показник невизначеності серед молоді, з чим треба працювати, зауважив аналітик. Водночас надихає, за його словами, той факт, що  молодь вболіває за прозахідний курс України. За даними опитування «Нової Європи»,  60% молодих українців  виступають за інтеграцію України до ЄС.

Відсутність правовладдя стримує економічний розвиток України

Відсутність правовладдя – головна проблема для економічного розвитку України, каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Українці щоразу покладають надії на нову владу і щоразу  розчаровуються. В громадян ніяк не сформується розуміння, що не потрібно покладатися на «доброго царя», себто топ політиків, а слід будувати незалежні  інституції – суди, правоохоронні органи, міністерства, Нацбанк тощо.

 «Поки ми не матимемо сильних інститутів, які  забезпечували б для інвесторів відчуття, що їхні ризики є низькими, ми весь час жеврітимемо. І то наближатимемося до кризи, нарікаючи, що МВФ поганий,  то  відступатимемо і робитимемо те, що нам кажуть міжнародні кредитори, які хочуть для нас кращого», – каже Гліб Вишлінський. 

Насправді саме відсутність сильних політико-правових інституцій  стримує інвестиції і економічне зростання країни, наголошує аналітик.

Влада не готова  реформувати судову систему в інтересах  чесних громадян

Юлія Кириченко, членкиня правління ЦППР, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, відзначила, що реформи і в судовій сфері, і в сфері  державного управління та держслужби, і у сфері верховенства права  так і не завершені за 29 років незалежності України,  а декларування змін новою владою поки що можна назвати фальшстартом. Принаймні те, що задекларовано, втілюється мляво або й узагалі законсервовано.

За її словами, не вирішено основних   проблем  – доброчесності суддів і зменшення корупції у правовій сфері. На сьогодні Вища кваліфікаційна комісія суддів розігнана, потрібний закон ухвалений, але  багато його положень  визнано неконституційними.

 «Влада не готова  реформувати судову владу в інтересах   чесних громадян, – зауважила Юлія Кириченко. –   Залишається доволі корумпована закрита судова система,  яка вміло перебудовується під різні політичні сили. А це, своєю чергою, позначається і на економічному розвитку. Інвестори, знаючи, що в Україні немає чесних суддів,   дуже часто  приймають рішення  не на її користь».

Із позитивів – нещодавно вийшла антикорупційна стратегія від НАЗК, частина якої стосується і корупції в судах. Експерти дуже покладаються на те, що парламент, президент та уряд  підтримають цей документ. Схвалення фахівців із права отримав і напрацьований закон про Національний референдум України.

«Попередній закон про  референдум був інструментом повалення державності України, інструментом маніпуляцій в руках влади, – пояснює Юлія Кириченко. –  Його вже нема. І це позитив. Бо нам важливо забезпечити правильну і гармонійну участь народу  через референдум в управлінні державою, коли це необхідно».

У сфері  держуправління спеціалісти вважають  успішними тенденції надання адміністративних послуг –  90% громадян, які отримували допомогу від ЦНАПів, кажуть, що вони задоволені їх роботою.

Ще із  позитивів – формування районів,  яких на сьогодні 136, і  базових рівнів ОТГ, яких на тепер – 1460. 

«Але найбільша проблема сьогоднішньої влади,  що позитивні тенденції залежать від конкретної людини, яка має вплив на вироблення певної політики. В межах держави концепції, як реформувати її, немає, і тому ми рухаємося хаотично», – підсумувала свій виступ Юлія Кириченко.

Стратегією влади має стати підтримка Суспільного телебачення і незалежних ЗМІ в інтернеті

Головними позитивами у сфері медіа за 29 років  незалежності України Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»,  вважає те, що в країні є  плюралізм і свобода слова. Погано те, що  плюралізм цей олігархічний, зауважує експерткиня.

«Ми не спромоглися за 29 років побудувати систему демократичних медіа, – наголосила вона.  – У нас плюралізм  кланово-олігархічний, і це сильно впливає на те, що відбувається в державі.

Наталя Лигачова підкреслила, що це стосується не лише нинішньої влади, а й усіх попередніх. Жодна із демократичних влад нічого не робить для того, щоб посилювалося Суспільне телебачення як протидія впливу олігархічних ЗМІ.

«Коли ми зараз бачимо нарощування медійних можливостей  кума російського президента Медведчука, а у «чорних списках» тих, хто не може бути запрошений на ці медіа, є навіть представники «Слуги народу»,  то саме правляча партія мала би зробити сьогодні все, щоб посилити суспільного мовника, зокрема і своєю присутністю там, і виконанням законодавства щодо фінансування Суспільного».

Робити можна зараз тільки одне, наголосила медіаексперткиня – підсилювати Суспільне телебачення і незалежні ЗМІ в інтернеті. І це не обов’язково має бути фінансова підтримка, а має бути активна присутність там.

Участь у ток-шоу проросійських  українських телеканалів, надання преференцій представникам українських проросійських медіа на пресконференціях перших осіб держави –  це де-факто  легітимізація  цих проросійських  ЗМІ в Україні і велика небезпека для країни, яка була закладена ще попередніми владами, але ігнорується і цією, підсумувала Наталя Лигачова.

Перемоги та поразки

Експерти також окреслили найбільш визначні здобутки, яких Україна досягла за 29 років незалежності. Це – формування української політичної нації, збалансована конституційна модель і демократичні вибори, прозахідний зовнішній курс і здатність відбивати зовнішню агресію. В економічній сфері –  вільне формування цін, відмова від державної власності,  макроекономічна стабілізація останні п’ять років. В медійній – плюралізм та свобода слова.

Серед поразок експерти називали те, що корупція у різних сферах життя не подолана і верховенство права не встановлено,  є електоральна демократія, але немає повноцінної ліберальної демократії. У зовнішній політиці Україна багато часу втратила через свою невизначеність, коли вагалася з вектором розвитку. Політика багатовекторності, однозначно, є поразкою України,  зауважили експерти. В сфері економіки – це затягування приватизації, монополізація економіки олігархами,  мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарської землі, який проіснував  20 років. На думку медійних експертів, інформаційний вплив Росії на свідомість громадян також ще не подолано.

Фото і відеозапис пресконференції УКМЦ:

Пресконференція «Україні – 29. Де ми зараз та куди прямуємо?» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.