Українці готові доручити формування Антикорупційного суду громадським активістам і незалежним західним експертам

47% українців готові доручити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних громадських організацій. 38% опитаних вважають, що до процесу створення суду мають долучитися експерти з західних країн. Лише 9% українців готові доручити формування Антикорупційного суду суддям від органів місцевого самоврядування. Такі дані загальнонаціонального опитування представила в Українському кризовому медіа-центрі Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

За словами соціолога, попри кампанію дискредитації проти громадських організацій і участі експертів із західних країн ситуація щодо довіри суспільства залишається стабільною.

«Якщо говорити про думку людей – вона однозначна, суддям - не довіряємо, а довіряємо зовнішнім інстанціям як в Україні, так і поза її межами», – наголосила експерт.

 Водночас, як відзначила Ірина Бекешкіна, формувати  антикорупційний  суд  довірили б  представникам антикорупційних ГО та західним експертам виборці всіх політичних сил.

«Очевидно, що якщо депутати будуть голосувати проти участі західних експертів - вони будуть зраджувати інтереси своїх виборців», – застерегла соціолог.

Вона також наголосила, що за півроку від подібного попереднього дослідження кількість тих, хто вважає  боротьбу з корупцією в Україні неуспішною, зросла ще на 3% і становить нині 83% респондентів, проичоиу  50% вважають її повністю провальною. Активними «борцями» з корупцією українці вважають ЗМІ (26%), антикорупційні ГО (18%), Національне антикорупційне бюро України (11%). 79% респондентів негативно оцінили антикорупційну діяльність судів.

«Поки не буде вироків – люди не будуть бачити ефективності боротьби з корупцією. Якби ефективно не працювати і прокуратура, і поліція, і НАБУ, і САП – поки не будуть «саджати», люди не будуть вважати, що ведеться ефективна боротьба з корупцією», – підкреслила Ірина Бекешкіна.

Попри те, що  українці готові доручити формування Вищого антикорупційного суду незалежним західним експертам,  найбільші політичні партії всіляко перешкоджають залученню міжнародних експертів до процесу формування нового антикорупційного органу в Україні. На цьому, коментуючи результати дослідження, наголосив виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин.

«41,5% прибічників партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» вважають, що до створення суду мають долучитися експерти з західних країн, – аргументує експерт. – У той же час, представники цієї політичної сили та Адміністрації Президента всіляко роблять так, щоб нівелювати роль міжнародних експертів, не кажучи вже про те, що вони фактично ініціювали виключення Громадської ради доброчесності з процесу доборів суддів антикорупційного суду, подавши від імені президента законопроект, який не передбачає участь цієї інституції», – зауважив Ярослав Юрчишин.

Він також додав, що фактично представники «Блоку Петра Порошенка» та Адміністрація Президента «ініціювали виключення Громадської ради доброчесності з процесу добрів суддів антикорупційного суду, подавши від імені президента законопроект, який не передбачає участь цієї інституції».

«Де-факто, це буде політична смерть, якщо «БПП» не виконуватиме чітке бажання своїх виборців», – зазначив Ярослав Юрчишин.

Михайло Жернаков, директор Фундації DEJURE,  відзначив, що політичні сили, які відповідальні за судову реформу, готові навіть  не отримувати чергові кредитні транші  МВФ, довести країну до дефолту,  готові втратити у  своїх рейтингах перед виборами, аби  тільки не давати міжнародним експертам ключову роль у доборі суддів. Причина одна –  вони прекрасно знають,  що як тільки   втратять контроль над цим процесом, зможе зʼявитися незалежний суд. «І дуже ймовірно, що клієнтами цього суду  можуть стати представники   цих  політичних сил, щодо яких  сьогодні є  вже чимало розслідувань НАБУ», – пояснив експерт.

Він також  зазначив, що деякі представники влади переконують населення у тому, що участь західних експертів у формуванні Антикорупційного суду обмежує суверенітет України.

«У доборі інших антикорупційних органів – керівника НАБУ, прокурорів САП – брали участь міжнародні експерти, і це дало свої плоди. Це прекрасно розуміє політична влада і тому не хоче віддавати ці важелі впливу», – наголосив Михайло Жернаков.

Результати дослідження показують, що громадяни не відчувають судової реформи і не бачать очищення судового корпусу,  що підтверджує тезу –  ми можемо хвалитися   прогресивним законодавством,  але ми  не можемо похвалитися його ефективною імплементацією.  Таку думку висловив Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ. «При створенні антикорупційного суду  існує такий самий ризик, що й під час формування Верховного суду – політичні сили можуть впливати на цей процес через  органи суддівського врядування»,  – каже експерт.

Він висловив сподівання, що політичне рішення створити антикорупційний суд все ж буде, але після цього почнеться вирішальна боротьба. «Боротьба за імплементацію, за те, щоб політичні сили не притягнули туди своїх кандидатів, своїх претендентів, які будуть «слухняними»,  – підсумував Роман Куйбіда.