60% українців погоджуються, що Радянський Союз разом із Німеччиною відповідальні за розв’язання Другої світової
Напередодні 9 травня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провели загальнонаціональне дослідження "День перемоги і його місце в історичній пам’яті українців". Про його результати Громадське радіо поговорило із аналітиком Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергієм Шаповаловим.
Сергій Шаповалов: 39% громадян є прихильниками рішення про те, що Україна відзначає дві дати: 8 травня – День пам’яті та примирення та 9 травня – День перемоги над нацизмом. 32% вважають, що треба святкувати лише День перемоги над нацизмом і 14% громадян говорять про те, що Україна має відмовитися від 9 травня і відзначати лише День пам’яті і примирення – 8 травня. Якщо говорити про регіони, то в західному регіоні ми маємо найменше тих, хто вважає, що в Україні потрібно святкувати лише 9 травня – тут таких 20%. Але, наприклад, у південному та східному регіонах таких громадян близько 40%. Проте баланс думок про те, що Україна повинна відзначати обидві дати, переважає у всіх регіонах. Тобто з цього питання ми сьогодні маємо суспільний консенсус.
Баланс думок про те, що Україна повинна відзначати обидві дати, переважає у всіх регіонах
Головна ціль нашого дослідження полягала у тому, щоб дізнатися — який сенс люди вкладають у свято 9 травня. На сьогодні ми маємо близько 53% людей, які вважають, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній Війні. Тобто трошки більше половини громадян в нашій країні мають в голові ось цю радянську інтерпретацію про ВВВ. Ще 32% громадян вкладають в День перемоги такий сенс, що це День перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, і це день відзначення внеску у цю перемогу українського народу. Тобто це більш розширена інтерпретація, яка говорить, що Друга світова війна не обмежується Великою Вітчизняною, що вона відбувалася на багатьох фронтах, і що Радянський Союз не був єдиним, хто зробив внесок у перемогу над нацизмом.
Але варто сказати про одну цікаву річ: все ж таки, незважаючи на відносно значне поширення таких радянських інтерпретацій, не варто говорити про те, що українці дорівнюють росіянам у своїх ставленнях до цих подій. Тому що в нас було ще одне дуже цікаве запитання про те, чи згодні ви з твердженням, що Радянський Союз разом з Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни? І ми маємо майже 60% людей, які погоджуються з тим, що Радянський Союз несе за це відповідальність.
Крім того, проаналізувавши, як люди відповідають на ті чи інакші запитання, ми виявили дуже цікаву річ: серед тих, хто інтерпретує День перемоги як перемогу Радянського Союзу у Великій Вітчизняній, близько 55% також визнають вину Радянського Союзу і відповідальність його за розв’язування війни. Тобто це нетипова радянська інтерпретація, яка заперечує взагалі пакт Молотова-Ріббентропа та інші речі, які яскраво засвідчують, що Друга світова була наслідком змови двох тоталітарних держав, а не лише нападом нацистської Німеччини на Радянський Союз.
Серед тих, хто інтерпретує День перемоги як перемогу Радянського Союзу у Великій Вітчизняній, близько 55% також визнають вину Радянського Союзу і відповідальність його за розв’язування війни
Також ми в своєму опитуванні підняли тему акції «Безсмертний полк». І воно показало, що в нас загалом по країні десь близько 52% людей про цю акцію взагалі нічого не знають. І це цікаво, знаючи про те, що це набуває зазвичай розголосу. А тих, хто знає про цю акцію і позитивно до неї ставиться, в Україні всього 18%. Ще близько 12%, які знають про неї і негативно ставляться, і ще 12% ставляться до неї нейтрально. Тобто бичимо, що цей пропагандистський інструмент, попри всі спроби нав’язати його Україні, в нас не приживається.
31% громадян ставляться позитивно до заборони носити «георгіївську стрічку», негативно – 33%. Але є 25% людей, яким просто на цей байдуже.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі:
