Абсолютна більшість українців (67%) пишаються тим, що є громадянами України. Цей показник поступово зростав, досягнувши цього року рекордної позначки. Найбільші його стрибки відбулися після двох Майданів.
Останній Майдан, війна на сході та багато історичних постатей досі не мають однозначної оцінки серед українців, пише ZAXID.NET. В одних регіонах розпад СРСР вважають втратою, в інших історичними героями називають тих, кого ненавидять у сусідніх областях. Об'єднує нас усіх лише надія на те, що далі буде краще.
Напередодні Дня незалежності експерти з Інституту соціології з'ясували, чому українці досі такі різні і що їх попри все тримає в одній державі. ZAXID.NET відібрав із їхнього дослідження ключові висновки про те, що нас об'єднує, і те, що розділяє.
***
Абсолютна більшість українців (67%) пишаються тим, що є громадянами України. Цей показник поступово зростав, досягнувши цього року рекордної позначки. Найбільші його стрибки відбулися після двох Майданів: кількість тих, які пишаються українством зростала із 38% у 2004 р. до 53% у 2005 р. та з 48% у 2013 р. до 61% у 2014 р.
Єдиний регіон, в якому тих, хто пишається, що є українцем, менше половини населення – Донбас (дослідження проводилося на неокупованих територіях). Майже кожен четвертий його мешканець (24%) відповідав соціологам, що не пишається тим, що є українцем.
Після двох Майданів суттєво збільшилася й кількість респондентів, які вважають себе передусім громадянами України. Зараз саме ця ідентифікація є ключовою для 58% опитаних, ще для 23% головним є ототожнення себе з мешканцями села чи міста, в якому вони проживають, а для 6% – з регіоном, в якому живуть.
Цікаво також, що на думку відносної більшості українців саме патріотичні почуття сьогодні нас найбільше об'єднують. Ще два роки назад головним, що, на думку респондентів, тримало українців разом були невдоволеність владою та спільні труднощі. Патріотичні почуття тоді були наприкінці списку. Та за два роки кількість українців, для яких саме патріотизм став головною об'єднавчою силою, зросла у п'ять разів – із 8% у 2013 до 42% у 2015.
Втім, мешканці західних областей на перше місце у цьому переліку виводять віру у краще майбутнє (48%). Патріотичні почуття також не є головними для мешканців Донбасу: на думку респондентів цього регіону, українців найбільше об'єднують спільні проблеми (35%).
Соціологи також з'ясовували, які почуття виникають в українців, коли вони думають про своє майбутнє. Виявилося, що це найчастіше надія (44%), тривога (40%) та оптимізм (23%). Хоча ще рік назад надії було трішки більше (у 2014-ому її відчували 49% опитаних), але тепер українці рідше відчувають і тривогу (на 5% менше) зі страхом (на 3%).
Дослідники з Інституту соціології НАНУ зазначають, що головним трендом у зміні структури страхів стало серйозне падіння боязні втратити державність.
«Попри те, що страх щодо нападу зовнішнього ворогу на Україну відчувають все ще більше половини населення (52%), страх можливого розпаду України як держави зменшився до 30% (проти 46% у 2014). При цьому на сході та на Донбасі цей страх помітно менший, ніж в інших регіонах (22% проти 32% на заході або 36% на півдні)», – пояснюють соціологи.
Українці не підтримують федералізму. Більшість вважає, що Україна має бути унітарною державою. Втім, частина з них переконана, що регіонам достатньо й тих повноважень, які є сьогодні (за цей варіант висловилися 37%), а ще частина каже, що Україна має бути унітарною країною з розширеними повноваженням регіонів (42%). Федеративний устрій підтримують лише 8%, а вихід зі складу держави якогось регіону (якщо так побажають його жителі) ще менше – 6,5%.
Серед історичних подій найбільш позитивно в Україні оцінюють проголошення незалежності (37%) та перемогу в Другій світовій війні (31%). Остання особливо важлива для мешканців півдня, сходу та Донбасу. Для українців західних областей однією з найбільш приємних історичних подій став розпад Радянського Союзу. Для всіх інших регіонів він виявився історичною втратою.
Однозначно негативним в усіх регіонах називали Голодомор 1932-1933 рр. Та цікаво, що до найбільш негативних подій в чотирьох регіонах з п'яти (всіх, окрім заходу) потрапили Помаранчева революція та Майдан 2013-2014 рр.
Немає єдності і щодо оцінки історичних діячів. Лише дві постаті нашої історії більш-менш однаково позитивно сприймаються в усіх регіонах – це Михайло Грушевський та Богдан Хмельницький.
Із негативними діячами все значно простіше. В усіх регіонах до п'ятірки «антисимпатиків» увійшли Віктор Янукович, Віктор Ющенко та Йосип Сталін. Цікаво ще й те, що кожен четвертий респондент на сході до цього списку зарахував і нинішнього президента. При цьому тут ще й знайшлося 12% респондентів, які досі позитивно оцінюють постать Віктора Януковича.
