Активна молодь формує громадянське суспільство

За молоддю – майбутнє. Проте тривалий час в Україні її ініціатива, проекти та прагнення гнобилися і фактично викидались у кошик. В адміністративних інституціях процвітала бюрократія, а високі посади займали лише люди “з досвідом”.

Водночас після гіперактивності молоді під час Революції Гідності, думка соціуму кардинально змінились. Як відзначив під час круглого столу “Громадянське суспільство в нових умовах”  в Чернігові політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціатви" Руслан Кермач, юні  українці почали все більше дослуховуватись і долучатися до громадської діяльності. Згідно з даними "Демініцатив" за 2017 рік, саме молодь є найбільш активною серед опитаних вікових груп у громадському секторі (10%) та волонтерській діяльності (18%).

Так, менеджер проектів Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Наталія Висіканець підкреслила спад громадської активності, порівнюючи з 2014 роком: як свідчить опитування, зараз лише 7% українців беруть участь у суспільному-політичному житті країни та мають активну громадянську позицію.

Круглий стіл у Чернігові. Фото: Український інтерес / Катя Пташка

“Вирішення глобальних проблем починається з маленьких кроків. Щоб активізувати суспільство потрібна ідея, а починати треба з підтримки молоді. Чим більш активною буде молодь, тим більше шансів через 5-7 років отримати активне громадянське суспільство”, – зазначила учасниця заходу.

Керівник ГО “Інформаційний центр” Юрій Паперний погодився з такою думкою та додав, що для формування такої позиції потрібні школи громадськості.

Таку практику вже застосовують на базі Чернігівського обласного педагогічного ліцею. У структурі навчального закладу є сформований учнівський парламент з обраним президентом. Школярі старших класів самі розробляють проекти, зустрічаються для обговорення суспільно-важливих тем, беруть активну участь у житті ліцею.

“Я навчаюся в ліцеї другий рік. Весь період я є у складі парламенту. Щороку ми обираємо на один термін президента, який координує будь-які ідеї, збирає в одну, а потім ми спільно їх реалізовуємо. Щотижня маємо одну-дві зустрічі. До парламенту входять учні 16-17 років. У нас немає стандартності щодо розкладу чи дії. Все – різнопланово. Ми ніколи на зустрічах не говоримо на одноманітні теми. Це зазвичай обговорення ідей та кроків їх реалізації. Наприклад, минулого року ми почали святкувати Гелловін. Я з тодішнім головою парламенту Антоном Крисем запропонували таку ідею, яку підтримали. Цьогоріч ми створили Instagram-аккаунт ліцею, де регулярно постимо новини ліцеї, публікуємо фото. Також є ідея організувати навесні ліцейну Лігу Сміху, тобто створити декілька команд з різних курсів та напрямків, вчителів, випускників.  Думок є багато.

Громадські організації зараз провідні у розвитку міста та країни. Вони повинні більше залучати школярів. Зараз молодь пасивна, тому що їй потрібен поштовх аби рухатись вперед. ГО мають великий вплив на активність молоді”, – вважає Юлія.

Круглий стіл у Чернігові. Фото: Український інтерес / Катя Пташка

Як зазначила учителька ліцею Антоніна Федорченко, парламент при навчальному закладі створений ще 25 років тому, з моменту його відкриття. Проте у 2010 році його переформатували на дві гілки: представницьку та виконавчу палати. Перша представляє інформаційний напрямок, правозахисний напрямок, співпрацю з громадськими організаціями. Друга – це самоорганізаційний сектор. Учні займаються тим, що самі обрали.

“Парламент – це демо-версія майбутнього. Проекти, до яких долучаються учні, формують громадянські компетентності, їхню соціальну зрілість. Після випуску наші учні стають старостами, членами студентських рад та творчих об’єднань, політиками, депутатами. Такий початковий рівень дає старт для пошуку, самореалізації, а також поштовх для змін у країні”, – додала вона.

Щоб збільшити рівень активності громадськості, потрібно частіше залучати молодь з їхнім креативним, сучасним мисленням. Правильно направлені творчі потоки можуть стати цінним поповненням потенціалу України, а отже і стимулом до розвитку.

Проект “Громадянське суспільство як двигун реформ в Україні: нові виклики і небезпеки” здійснюється Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Інформаційний партнер – портал “Український інтерес”.

Катя Пташка, “Український інтерес”