Андрій Липський: В Росії є тільки дві партії – Партія Телебачення і Партія Інтернету. Остання – дуже програє
Російська пропаганда, яка останні три роки веде у своїх ЗМІ агресивну політику проти України з єдиним наміром зірвати євроінтеграційні процеси української держави, в період Майдану перетворилася просто на абсурдну брехню з єдиним наміром – розколоти Україну, втягнути її у війну, керуючись «благим» умислом допомогти братньому народу звільнитись від «фашизму».
Про те, які міфи сьогодні ширяться найбільш популярними виданнями і телеканалами Росії, розповів на прес-конференції «Росія як учасник політичного конфлікту в Україні: що буде далі?» заступник головного редактора, редактор відділу політики російського видання «Новая газета» Андрій Липський.
Головна тема, яка розкручувалася російськими ЗМІ останній тиждень, звісно, була присвячена Януковичу, зазначив журналіст. Російські канали як мантру повторювали, що український президент виглядає жалюгідно і немічно, але насправді є легітимним. Ця тема мусувалася, аж доки медійники не переключилися на нові призначення в «майданівському» уряді, акцентуючи увагу, що у його складі опинились екстремісти, радикали і фашисти, головою РНБО стала людина за лінією «Свободи», а значить бандерівець, і все в такому дусі…
Рефреном звучить твердження, що революцію в Україні здійснили бандерівці, наголосив Андрій Липський. Ці тези будуються на інформації з Інтернету. Переглянувши сайти «Правого сектора» і лише уздрівши там національні символи, на кшталт Тризубу, російські ЗМІ одразу нарекли Яроша фашистом, а його людей, які стоять на барикадах, бойовиками.
Журналіст зазначив, що попервах у ЗМІ заходила мова про два Майдани. Один більш-менш хороший – тобто Євромайдан, куди приходили люди середнього класу, власне, такі самі, що й у Москві на Болотну площу. Але зʼявилася вулиця Грушевського, куди прибули зовсім інші – фашисти і бандерівці. І от раптом Грушевського і Євромайдан «знюхалися» – такий новий лейтмотив одразу заполонив усі російські ЗМІ.
Андрій Липський каже, що сьогодні дуже активно міфологізується тема утисків російськомовного населення та інших нацменшин в Україні. Все це транслюють основні канали Росії, які охоплюють 80–90% її аудиторії. Тому героїчні зусилля досить незначної когорти чесних і совісних журналістів, за словами Андрія Липського, не можуть протистояти могутнім потокам дезінформації.
Більш-менш обʼєктивну інформацію, як зазначив редактор «Новой газети», можна знайти в Інтернеті. В Росії навіть іронізують, що в цій країні є тільки дві партії – «Партія Телебачення» і «Партія Інтернету». Однак аналіз ситуації засвідчує, що за кількістю «юзерів» і «глядачів» Інтернет вельми програє Телебаченню. Серед тих, хто сьогодні базує свої знання на Інтернеті й цікавиться суспільно-політичною інформацію, в Росії лиш 8% користувачів, решту цікавить музика, ігри та інші розважальні тренди.
Тож відчуття зомбованості, підсумував Андрій Липський, на жаль, достаньо присутнє серед російських громадян і цього не варто недооцінювати.