Андрій Сухарина: Є група депутатів, яким некомфортно працювати в ситуації, коли громадянському суспільству довіряють більше
Попри ініціативи окремих депутатів провладної більшості обмежити діяльність громадських організацій із іноземною підтримкою, громадянське суспільство все одно залишатиметься двигуном реформ і контролером влади. Про це під час дискусії «Іноземні агенти 2.0»: чи повторить Україна досвід Росії та які небезпеки несе законопроєкт про громадські об'єднання з іноземною підтримкою» заявив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.
З тезами виступів інших учасників дискусії можна ознайомитися на сайті Детектор медіа.
Як відомо, 29 травня Верховна Рада зареєструвала законопроєкт, який вводить низку обмежень та зобов’язань для громадських об'єднань з іноземною підтримкою в контексті того, що вони начебто діють в інтересах чужих держав. Ініціатором законопроєкту виступив депутат партії «Слуга народу» Олександр Дубінський.
УКМЦ провів експертне обговорення цієї ініціативи, де представники громадянського суспільства та донорських організацій закцентували увагу на ризики, які несе цей законопроєкт для громадянського суспільства в Україні, й закликали органи державної влади запобігти наступу на діяльність громадського сектору.
Фактично всі громадські організації в Україні, бо майже 90% із них фінансується міжнародними донорськими інституціями, за цим законопрєктом мають постійно вказувати про свою іноземну підтримку – і у назвах організацій, і в підготовлених матеріалах. Мета такої ініціативи – робити лейтмотивом «токсичність» цих організацій – мовляв, їм довіряти не можна, тому що вони гроші отримують не в Україні, вважає Андрій Сухарина.
«Це ініціатива не одного депутата, а цілої групи депутатів, частина яких представляє фракцію більшості, тому є певний ризик, що це може стати домінуючою думкою, – застеріг він. – І зрозуміло, що в цей брехливий наратив, якщо його повторювати дуже довго, часто й з великою впевненістю, рано чи пізно може повірити частина людей».
Аналітик пояснив, що з 2013 року лише три інституції – армія, церква і громадські організації з волонтерами – мають в суспільстві більшу довіру, ніж недовіру. І хоч сьогодні в цьому рейтингу опинився й Президент Зеленський, проте саме ці три інституції вже сім років поспіль мають стабільний позитивний баланс. Церква та армія ніколи не були інструментами контролю за діяльністю влади. Натомість громадянське суспільство завжди чинило на неї свій вплив. Надто в умовах, коли йому довіряють і коли воно пропонує стратегії, що дають змогу запобігти небажаним рішенням.
Прикладом може слугувати досвід попередньої влади, каже Андрій Сухарина, коли за низького рейтингу підтримки в суспільстві їй вдавалося проводити болючі реформи, підтримувані спільнотою громадських та аналітичних організацій.
І хоч сьогодні окремі представники влади мають вищий рівень довіри, ніж їхні попередники, і велику кількість рішень вони могли би втілювати без легітимізації громадянським суспільством, та все ж є група депутатів, яким некомфортно працювати в ситуації, коли громадянському суспільству довіряють більше. У цьому й криється причина тиску на громадський сектор, вважає аналітик.
«Вони хочуть зрівняти свої шанси, – пояснює Андрій Сухарина. – Мовляв, ми не святі, наша «мама любит скорость», але і ці громадські організації дуже незрозумілі. Незрозуміло звідки отримують фінансування, обстоюють явно неукраїнські інтереси. Вони всі погані, такі самі погані, як і ми, а можливо, навіть і гірші».
У такий спосіб ініціатори законопроєкту закликають людей не довіряти третьому сектору. Протистояти цьому громадські організації мають своєю відкритістю, фінансовою прозорістю та звітністю, закликає аналітик. Він нагадав, що незважаючи на минулі наступи на громадянське суспільство, в тому числі й диктаторські закони Януковича, й спроби ввести декларування антикорупційних активістів – все це не спричинило падіння довіри до громадських організацій.
«Довіра до громадських організацій залишається. Сподіваюся, що й зараз зусилля окремих депутатів на це не повпливають, і громадянське суспільство залишиться двигуном реформ і контролером влади», – наголосив Андрій Сухарина.