Більшість українців не звинувачують своїх співвітчизників, які залишилися на тимчасово окупованих територіях України – Поліна Бондаренко

66% українців не покладають відповідальності на громадян, які  залишилися на тимчасово окупованих територіях України. Про це під час пресконференції «Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова та державні атрибути» сказала аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  Поліна Бондаренко, представляючи результати опитування, проведені фондом спільно з соціологічною службою Центру Разумково в грудні 2024 р.

Аналітикиня розповіла, що було опитано 1518 респондентів методом face-to-face. Дослідження охоплювало лише підконтрольні Україні території, де не ведуться бойові дії. Один із блоків опитування був присвячений двом ключовим темам: ставленню до людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, та бажанню громадян виїхати чи залишитися в Україні у разі відкриття кордонів.

«Ми запропонували респондентам обрати характеристики, які найкраще описують людей, що залишилися на тимчасово окупованих територіях», – уточнила завдання  для учасників опитування  Поліна Бондаренко.

За її словами, більшість опитаних не покладають відповідальності на цих громадян. Найпоширенішою відповіддю  було те, що ці люди є «заручниками  складних життєвих обставин» (42%), ще 22% вважають їх заручниками Росії. На противагу цьому, значно менше респондентів оцінюють таких людей як «пристосуванців» (13%), «пасивних прихильників Росії» (9,5%) чи «зрадників» (4%).

Щодо бажання та планів респондентів  виїхати  на постійне місце проживання до іншої країни у разі відкриття кордонів,  результати також демонструють цікаві тенденції.

«Було питання про бажання респондентів виїхати за кордон у разі відкриття  кордонів для всіх категорій населення. Бачимо, що тільки 21% сказали, що планують виїхати за таких обставин за кордон для постійного проживання, тоді як 70% сказали, що вони не мають такого наміру», – зазначила вона.

За її словами,  молодь віком 18–29 років частіше за інші вікові групи виявляє бажання виїхати (33%), тоді як серед старших респондентів ця частка значно нижча – лише 9% серед людей віком за  60 років.

Серед українців частка чоловіків, які хотіли б виїхати до іншої країни на постійне місце проживання, якщо кордони будуть відкриті для всіх категорій населення, становить 25%, а жінок – 17%. Як зазначила Поліна Бондаренко, це можна зрозуміти, оскільки для жінок кордони не закривалися і всі, хто хотів виїхати, вже виїхали.

Цікавою є і регіональна різниця: у східних областях бажання виїхати висловили 26,5% опитаних, тоді як у південних – лише 12%. Серед основних причин бажання виїзду  – відсутність можливостей для розвитку (29%) та  загроза життю через війну (29%).

Поліна Бондаренко акцентувала, що  значна частина відповідей пов’язана саме з наслідками повномасштабного вторгнення.

«Варіанти, які часто обирали респонденти, пов'язані  з наслідками повномасштабного вторгнення. Ми бачимо, що 29% респондентів зазначили, що хотіли би   виїхати через загрозу здоров'ю та життю, спричинену бойовими діями. 29% сказали про недостатню соціальну підтримку з боку держави, якої вони потребують сьогодні.  26% зазначили, що хотіли би виїхати для возз’єднання з сім'єю. 23% – що вони хотіли би виїхати, аби вивезти своїх рідних і людей, які від них залежать, але самостійно не можуть виїхати. Це категорія людей, які  мають неповнолітніх дітей або людей з інвалідністю, або літніх батьків», – розповіла Поліна Бондаренко.