Болонський процес в Україні
З 7 по 16 березня 2012 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» провели загальнонаціональне соціологічне дослідження українських студентів третього, четвертого та п’ятого курсів і магістратури з питань Болонського процесу в Україні. Основною метою дослідження було вивчити впровадження положень Болонської конвенції в навчальний процес державних та приватних вузів ІІІ та IV рівнів акредитації.
Всього за загальною квотною вибіркою було опитано 1001 студент в 51 вузі 20 міст України в 15 областях, м. Києві, м. Севастополі та Автономній Республіці Крим.
Максимальна похибка опитування не перевищує 3,2% з вірогідністю 0,954.
Дослідження фінансувалося Міжнародним Фондом «Відродження».
Загальний рівень обізнаності студентства з принципами Болонської системи, за самооцінкою, виглядає більш-менш задовільним. Зазначили, що добре розумiють ці принципи 43%, знають приблизно, у чому полягає суть цiєї системи, 50%. Лише 7% відповіли, що чули тільки назву, але не уявляють, що це таке.
Серед характеристик Болонського процесу студенти насамперед обізнані з тим, із чим стикаються безпосередньо у процесі навчання – найчастіше вказувалося на необхідність набирати бали протягом семестру (50%). А от таку важливу особливість організації навчального процесу, як можливiсть формувати iндивiдуальний план навчання, обирати частину курсiв самостійно, відзначило менше п’ятої частини опитаних (18%).
Попри високу самооцінку власної обізнаності з принципами Болоньскої системи лише близько третини опитаних (32%) знають про можливість отримати разом iз дипломом про вищу освiту додаток до диплому європейського зразка. Очевидно, що Болонська система не сприймається більшістю наших студентів як шлях до інтеграції в європейський простір вищої освіти. Принаймні на принципову можливість взаємно визнавати перiоди навчання й окремi навчальнi результати кожного студента в європейському просторi вищої освiти, вказало як на ознаку Болонської системи лише 16,5%.
Мало знайомі студенти й з можливостями мобільності, що їх забезпечує Болонська система. Найчастіше серед них називають змогу пiсля бакалаврату вступити до магiстратури iнших ВНЗ всерединi країни або за кордоном (28%). Причому цю можливість насамперед відмічають найкращі студенти.
Про можливості мобільності під час навчання на бакалавраті знає незначна частина студентів: про мобільність всередині країни знають 20%, водночас бажання пiд час навчання на бакалавратi провчитися семестр чи кiлька семестрiв у iншому ВНЗ України висловили загалом 44% опитаних. З можливостями під час бакалаврату навчатися за кордоном обізнані 17% опитаних студентів.
Участь у програмах студентського обміну для українських студентів на сьогодні є фактично рідкісною практикою. Всередині країни у таких обмінах брали участь лише 2% опитаних, у програмах обміну з закордонними ВНЗ – менше 5%.
Головним чинником, що стоїть на заваді реалізації можливості навчатися за кордоном опитані студенти назвали матеріальний фактор: нестачу коштiв для того, щоб оплачувати проїзд i проживання пiд час навчання (75%). Суттєвою перешкодою є й недостатнiй рiвень знання іноземних мов (на цю причину як на перешкоду скористатися можливостями навчатися за кордоном вказало 42%). На складності із отриманням віз вказав кожен п’ятий опитаний студент і майже стільки ж – на власну необізнаність щодо можливостей Болонського процесу. А от на відсутність потреби їхати на навчання за кордоном, оскiльки влаштовує рiвень знань, якi можна здобути у вiтчизняних ВНЗ, вказало лише 10% студентів.
Деякі вимоги Болонської системи впроваджуються в життя досить повільно. Чимало опитаних студентів (37%) зазначили, що не мають взагалі можливості обирати самостiйно певну частину курсів, а 24% висловили свою незадоволеність її реалізацією. Фактично обирали самостійно курси в процесі навчання лише 21% опитаних, і цей вибір був досить обмеженим, оскільки дві третини тих, хто здійснював такий вибір (68%), зазначили, що мали змогу обрати лише 1–2 курси.
Суперечливою є оцінка студентством системи накопичення балів та її впливу на результати підготовки фахівця. З тим, що в результаті впровадження такої системи підвищилася об’єктивність оцінювання з боку викладачів, погоджуються 37% опитаних і рівно стільки ж – 37% – не погоджуються (20% вагалися з відповіддю). Суперечливими є й оцінки впливу на якість підготовки активізації самостійної роботи студента: 42% опитаних оцінюють цей вплив позитивно, а 46% опитаних вважають, що якість підготовки погіршилася через перенавантажнння і велику кількість завдань для самостійної роботи, що їх студенти виконують вибірково або формально. Так само суперечливо виглядає ставлення до об’єктивності нових методів оцінювання знань студентів: 32% згодні, що вона не змінилася, бо викладачі мало використовують тести, а 42,% вбачають зміни на краще. Переважна більшість опитаних (59%) вважають, що впровадження Болонської системи погіршило ситуацію для тих студентів, які змушені підробляти (не згодні з такою думкою 20%). Водночас помітна частина студентів (42%) зазначила, що вона задоволена можливостями мати розклад занять, які дозволяють сполучати навчання з роботою.
Загальний рівень навантажень в навчальному процесі залишається досить високим. При цьому співвідношення аудиторних занять і часу на самостійну підготовку досі не відповідає суті організації навчання за Болонською системою. Менше 10 пар на тиждень мають лише 13% студентів, від 10 до 15 пар – 21%, від 15 до 20 – 42%, 20 і більше пар – 22% опитаних. Відповідно на підготовку самостійних завдань більше половини студентів (55%) витрачають до 10 годин на тиждень, а в бібліотеці працюють менше 10 годин на тиждень 58%.
Стипендію отримують близько половини (49%) студентів, які навчаються на бюджетній основі. У більшості вишів існує зв'язок між призначенням стипендії та успішністю – 66% опитаних зазначили, що її отримують ті, хто має середню оцінку «добре», ще 11,5% зазначили, що отримують стипендію лише ті, хто склав сесію без оцінок «задовільно» і лише 5% зазначили, що стипендію отримують практично всі, бо мають задовільні оцінки. Сам по собі розмір стипендії скоріше символічно підтримує задоволення життєвих потреб студентів, бо його оцінка коливається переважно у координатах від «вистачає лише на харчування, проїзд» – 25% , через «вистачає лише на харчування» – 17%, до «не вистачає навіть на харчування» – 24%.
Значна частина студентів підробляє (15% – у сфері, що пов’язана із майбутнім фахом і ще 26% – у сфері, що не стосується майбутньої спеціальності). Виші у більшості не залучені у процес допомоги студентам із працевлаштуванням під час навчання. Про наявність відповідних служб допомоги зазначили лише 20% опитаних студентів, решта або не знає про існування такої служби (42%), або констатує її відсутність (38%). Не краще і з допомогою у працевлаштуванні випускникам. Існування відповідної допомоги у вигляді зв’язків вишу з пiдприємствами i органiзацiями, якi згодом набирають частину персоналу з випускників, відзначили 16% студентів, 16% вказали, що існує розподіл для бюджетників, проте 19,2% вважає наявну форму у вигляді розподілу суто формальною, а значна частина студентів (27,9%) взагалі нічого не знає про участь ВНЗ у майбутньому працевлаштуванні.
Загальний рівень матеріальної забезпеченості навчального процесу студенти оцінюють як задовільний. Принаймні, відповідаючи на питання про наявність у ВНЗ необхідних для успішної організації навчального процесу складових, переважна більшість студентів підтвердила, що ці умови в їхніх вишах наявні: аудиторiї для проведення занять з мультимедiйним супроводом (87%), комп’ютернi класи (97%), сучасна бiблiотека 81%), спортивна база (87%), їдальня, буфет (96%), гуртожиток ( 95%), студентська полiклiнiка, медпункт (95%).
Водночас сама по собі наявність у ВНЗ оснащеності не гарантує її використання в навчальному процесі. Попри те, що 81% студентів підтвердили, що у їхньому ВНЗ є сучасна бібліотека і 66% вказали, що вони задоволені можливостями отримувати там потрібну лiтературу, третина опитаних (32%) взагалі не користується бібліотекою в процесі навчання. Така сама ситуація і з комп’ютерними класами: хоча вони є у 97% ВНЗ, мають можливість використовувати комп'ютер у позааудиторний час для самостiйної роботи тільки 58% студентів. Аналогічно й щодо змоги мати вiльний доступ до Інтернету на територiї ВНЗ: задоволені такою можливістю 54,6% опитаних, не задоволені – 20,9%, не мають такої можливості взагалі 12,5%. Отже, сам факт забезпеченості навчального процесу слід розглядати разом із його організацією.
Результати опитування
Таблиця 1
«Що з перелiченого, на Вашу думку, є ознаками Болонського процесу?»*
ознака | % |
Необхiднiсть для студента набрати не менше визначеної кiлькостi балiв протягом семестру для допуску до пiдсумкового контролю (iспит чи залiк) | 50.4 |
Можливiсть отримати додаток до диплому європейського зразка, який є обов'язковим документом у переважнiй бiльшостi країн Болонського процесу i видається разом iз дипломом про вищу освiту | 31.7 |
Можливiсть пiсля бакалаврату вступити у магiстратуру iнших ВНЗ всерединi країни або за кордоном | 27.8 |
Можливiсть протягом бакалаврату навчатися у рiзних ВНЗ всерединi країни iз взаємозалiком набраних балiв i збереженням термiну навчання (для отримання диплому бакалавра 4 роки) | 19.9 |
Можливiсть формувати iндивiдуальний план навчання, обирати частину курсiв самостiйно | 18.1 |
Можливiсть для студентiв протягом бакалаврату навчатися у рiзних ВНЗ за кордоном (на безкоштовнiй основi) iз взаємозалiком набраних балiв i можливiстю отримати диплом бакалавра у зарубiжному унiверситетi | 17.4 |
Необхiднiсть для студента набрати за семестр певну кiлькiсть кредитiв, що дозволяє взаємно визнавати перiоди навчання й окремi навчальнi результати кожного студента в європейському просторi вищої освiти | 16.5 |
Важко сказати | 8.7 |
*Сума відсотків перевищує 100%, оскільки респондент міг обрати кілька варіантів відповідей
Таблиця 2
«Що, на Вашу думку, перешкоджає українським студентам користуватися можливiстю навчатися в унiверситетах iнших країн?» *
прешкоди | % |
Нестача коштiв для того, щоб оплачувати проїзд i проживання за кордоном пiд час навчання | 75.5 |
Недостатнiй рiвень знання iноземних мов | 41.7 |
Складностi з отриманням вiз | 20.7 |
Вiдсутнiсть знань про те, що Болонський процес дає студентовi такi можливостi | 17.5 |
Вiдсутнiсть потреби їхати на навчання за кордоном, оскiльки влаштовує рiвень знань, якi можна отримати у вiтчизняних ВНЗ | 10.1 |
Важко сказати | 4.3 |
Таблиця 3
Чи є у Вашому ВНЗ? (%)
| % |
Аудиторiї для проведення занять з мультимедiйним супровiдом? | 87.0 |
Комп’ютернi класи | 97.2 |
Сучасна бiблiотека | 80.7 |
Спортивна база (спортзал, басейн, тренажернi зали тощо) | 86.8 |
Їдальня, буфет | 96.3 |
Гуртожиток | 95.0 |
Студентська полiклiнiка, медпункт | 92.7 |
Таблиця 4
Чи пiдпрацьовуєте Ви? (%)
Так, працюю у сферi, що пов'язана з майбутнiм фахом | 14.6 |
Так, працюю, але у сферi, що не стосується майбутньої спецiальностi | 26.4 |
Не працюю, бо не можу знайти роботу | 24.5 |
Не працюю, бо менi це зараз непотрiбно | 34.5 |