Україна у фокусі
Перегляди: 2343
30 липня 2012

"ЧЕСНОМЕТР": ініціатива карається?

І. Огляд політичних подій за тиждень.

23 липня

 

Засідання у справі про фінансові порушення корпорації «Єдині енергетичні системи України» у відношенні Юлії Тимошенко перенесли на 31 липня. Таку постанову оголосив суддя Костянтин Садовський на засіданні 23 липня. «Суд визначив неможливим розглядати справу за відсутності Тимошенко», - сказав Садовський. Суддя також зачитав висновок судово-медичної експертизи, проведеної за медичною документацією Тимошенко.

 

Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон про виведення державних підприємств з-під обов'язкової дії тендерних процедур. Відповідно до прийнятого законопроекту, із Господарського кодексу виключаються норми, за якими державні підприємства (як комерційні, так і казенні) для закупівель товарів, робіт і послуг використовують процедури, визначені законом про держзакупівлі.

 

Громадський рух «Чесно» оприлюднив результати моніторингу депутатів Верховної Ради на предмет їх відповідності так званим «критеріям доброчесності». Згідно з результатами дослідження, лише три народні обранці відповідають усім шістьом критеріям. Також моніторинг виявив, що 17 депутатів за свою каденцію порушили тільки один з 6 критеріїв – щодо особистого голосування.

 

24 липня

 

У Верховній Раді зареєстровано законопроект депутата від Партії регіонів Віталія Журавського, який пропонує значно посилити кримінальну відповідальність за образи і наклеп. «Наклепом» депутат пропонує вважати «поширення завідомо неправдивих відомостей, що ображають честь і гідність людини або підривають його репутацію». За образу, згідно законопроекту, передбачається штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів або виправні роботи строком до 1 року. Якщо поширена інформація привела до серйозного погіршення здоров'я, то за її поширення передбачається ввести тюремне ув'язнення на термін 3-5 років.

 

Стало відомо, що телеканал «ТВі» найближчим часом не буде відновлений у мережі кабельного оператора «Тріолан». За словами директора оператора Вадима Сидоренка, місце «ТВі» займе канал Нацбанку «БТБ», який включений у список каналів універсальної програмної послуги. Сидоренко пояснив, що 11 липня Національна рада з телебачення й радіомовлення зобов'язала всіх кабельних операторів увести у свої соціальні пакети всі канали, що отримали ліцензію на цифрове ефірне мовлення – а це 32 канали, у тому числі «БТБ».

 

Президент Віктор Янукович подав Верховній Раді на ратифікацію договір про зону вільної торгівлі Співдружності незалежних держав. Про це повідомила прес-секретар президента Дар’я Чепак. На сайті парламенту, в свою чергу, було зареєстровано внесений президентом законопроект №0266 «Про ратифікацію договору про зону вільної торгівлі», текст якого поки відсутній.

 

25 липня

 

Суд долучив до матеріалів справи Юрія Луценка щодо стеження за підозрюваним у справі отруєння Віктора Ющенка попередній вирок, винесений щодо Юрія Луценка Печерським судом в межах іншої справи. Таке рішення ухвалила суддя Ганна Медушевська. Адвокати Луценка та він сам були проти долучення цього документа.

 

Опозиція озвучила умову, за якої прийде в Раду. Заступник глави фракції «БЮТ-Батьківщина» Сергій Соболєв на прес-конференції у Донецьку заявив, що опозиційні депутати візьмуть участь у позачерговій сесії Верховної Ради, якщо депутати від більшості погодяться голосувати самі за себе.

 

26 липня

 

Провідні партії визначилися з датами проведення з’їздів, на яких стануть відомі кандидати в депутати на виборах до Верховної Ради. Так, 30 липня відбудуться з’їзди Партії регіонів, Комуністичної партії та об’єднаної опозиції «Батьківщина». 31 липня будуть проведені з’їзди Народної Партії Володимира Литвина та «Єдиного центру» Віктора Балоги. 1 серпня свої з'їзди проведуть партії «УДАР» Віталія Кличка, ВО «Свобода» та «Україна – Вперед!» Наталії Королевської.

 

Стало відомо, що позачергова сесія Верховної Ради відбудеться 30 липня. Фракції вже отримали розпорядження про проведення позачергової сесії. В свою чергу, офіційний сайт парламенту повідомив, що глава Верховної Ради Володимир Литвин підписав розпорядження про скликання 30 липня позачергової сесії Верховної Ради шостого скликання. Таке розпорядження було підписано «на вимогу 157 народних депутатів України та відповідно до частини другої статті 83 Конституції».

 

27 липня

 

Президент Віктор Янукович призначив Юрія Ільїна командувачем Військово-морських сил Збройних сил України. Про це йдеться в його указі від 27 липня, оприлюдненому на сайті президента. Раніше Ільїн тимчасово виконував обов'язки командувача ВМС.

 

Прокуратура Києва скасувала постанову податкової міліції Солом'янського району Києва про порушення кримінальної справи проти гендиректора ТВі Миколи Княжицького за підозрою в ухилянні від сплати податків. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Генеральної прокуратури: «Прокуратурою Києва винесено постанову про скасування постанови податківців про порушення кримінальної справи відносно Миколи Княжицького». У п’ятницю за дорученням Президента Віктора Януковича і за вказівкою генерального прокурора Віктора Пшонки відбулася перевірка законності порушення зазначеної справи. В рамках перевірки Генпрокуратура встановила, що справу проти Княжицького «було порушено без належної перевірки і без достатніх на те підстав».

 

 

ІІ. Аналітична довідка

  • Політичні процеси

 

«ЧЕСНОМЕТР»: ІНІЦІАТИВА КАРАЄТЬСЯ?

 

23 липня громадський рух «Чесно» представив результати свого моніторингу депутатів Верховної Ради щодо їх відповідності шести так званим «критеріям доброчесності». Згідно з результатами «Чеснометру», лише три народні обранці відповідають усім критеріям руху. Оприлюднення результатів дослідження викликало досить бурхливу реакцію в політичному, експертному, громадському і журналістському середовищах. При цьому оцінки діяльності «Чесно» були дуже різними, що може вказати як на сильні, так і на слабкі сторони цього проекту.

 

У чому полягають плюси й мінуси дослідження руху «Чесно»?

Який вплив воно може мати на перебіг парламентської виборчої кампанії?

 

«Чесний» діагноз

 

До складу руху «Чесно» увійшла ціла низка українських громадських організацій, які так чи інакше займаються моніторингом політичного процесу в Україні і мають достатньо високий авторитет у громадському секторі. Аби зробити результати дослідження максимально об’єктивними, учасники руху свідомо обмежилися невеликою кількістю критеріїв, які можна було відносно просто верифікувати: (1) відсутність фактів порушень прав і свобод людини; (2) незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців; (3) непричетність до корупційних дій; (4) прозорість задекларованих доходів і майна та їх відповідність способу життя; (5) особисте голосування в парламенті; (6) участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів. При цьому такі критерії як голосування за окремі резонансні закони чи законотворча діяльність було залишено за дужками з міркувань складності їх об’єктивного вимірювання та неодмінного ідеологічного й ціннісного навантаження, що зробило б результати дослідження більш суб’єктивними. Як і варто було очікувати, подібна позиція учасників «Чесно» знайшла як прихильників, так і критиків.

З одного боку, результати дослідження «Чесно» в цілому дійсно стали доволі об’єктивним діагнозом Верховної Ради. Попри те, що багато українських виборців вже давно підозрюють багатьох депутатів у тих чи інших проступках, «Чеснометр» дав чітку картину українського парламенту, підтверджену фактичними даними, які було зібрано в ході дослідження. Крім того, оприлюднені профайли на кожного депутата дозволяють українському виборцю ознайомитися з будь-яким народним обранцем більш детально і, відповідно, робити висновки на основі конкретних фактів. У разі поширення результатів «Чеснометру» серед широкого загалу це може сприяти раціоналізації вибору українських громадян, що суттєво знизить вірогідність розчарування в своєму обранці. Крім того, цінним може бути сам факт реагування депутатів на публікацію дослідження «Чесно». Їх реакція – навіть негативна – на результати «Чеснометру» дозволить виборцю зрозуміти, наскільки той чи інший парламентар переймається власною відповідністю «критеріям доброчесності», чи готовий він адекватно сприймати результати громадського моніторингу і чи здатен він визнавати і виправляти власні помилки. Така інформація для роздумів так само сприятиме більш відповідальному підходу громадян до пошуку «свого» кандидата.

Можна також припустити, що результати «Чеснометру» матимуть позитивний вплив і на самих народних обранців. По-перше, зважаючи на передвиборчий період, дехто з них принаймні з прагматичних міркувань прагнутиме покращити свій рейтинг за критеріями «Чесно», аби збільшити рівень своєї підтримки в суспільстві. Це передусім стосується більш активного відвідування засідань Верховної Ради та проблеми особистого голосування. Навіть якщо частина народних обранців почне частіше ходити до парламенту та голосувати власною карткою, маючи на меті лише поліпшення свого іміджу, це все одно принесе користь законодавчому процесу. Крім того, існує велика вірогідність, що такі прагматичні дії парламентарів з часом можуть стати усталеною практикою, не пов’язаною лише з корисними мотивами. По-друге, перші дні після оприлюднення рейтингу «Чесно» засвідчили, що багато депутатів готові йти на контакт з громадськими активістами і надавати про себе додаткову інформацію. Безвідносно до конкретного наповнення такої взаємодії, сам факт пожвавлення комунікації між політикумом і громадським сектором безперечно має велику цінність. В умовах низького рівня взаємного зв’язку між представниками цих двох суспільних сфер рух «Чесно» може стати одним із каталізаторів його поступового налагодження.

 

Ложки дьогтю

 

Утім, результати «Чеснометру», як і будь-якого дослідження, не можуть бути ідеальними. Аналіз оприлюдненої інформації та реакція політиків, експертів і звичайних користувачів веб-мережі дозволяють зробити висновки про деякі серйозні прорахунки в методології цього проекту. Зважаючи на те, що «Чесно» продовжуватиме свій моніторинг і надалі, виправлення таких недоліків є ключовою передумовою для того, аби в майбутньому його результати сприймалися населенням із високим рівнем довіри. Це, в свою чергу, має стати запорукою реалізації усіх закладених у ньому позитивних моментів.

Серед методологічних неузгодженостей дослідження можна згадати кілька основних. По-перше, критерій незмінності політичної позиції обраховувався лише за показником самостійного виходу з фракції або переходу до іншої фракції. Однак поза увагою лишилися факти виключення з фракції внаслідок голосування за окремі закони всупереч позиції фракції, внаслідок чого дехто з депутатів (зокрема, колишній член Блоку Юлії Тимошенко, а нині позафракційний, Богдан Губський) пройшов по цьому критерію попри фактичну зміну своєї політичної позиції. По-друге, не до кінця зрозумілими були критерії визначення присутності депутата на засіданні Верховної Ради. Парламентський регламент передбачає письмову й електронну форму реєстрації, однак у багатьох випадках дані на сайті Верховної Ради дають суперечливу картину: конкретний депутат міг пройти письмову реєстрацію і не пройти електронну чи навпаки. Методологія «Чесно» не дала відповіді на питання, якій формі реєстрації надається перевага, наслідком чого стали випадки неперевіреної інформації щодо окремих депутатів. По-третє, важко погодитися з відсутністю ранжування критеріїв «Чесно». Найяскравіший приклад – критерій причетності до корупції, під який підпадали настільки різні за масштабами і наслідками дії як суміщення двох посад і монополізація цілих галузей економіки з використанням державного ресурсу. Відповідно, цілком обґрунтованим було б надання різним критеріям різної ваги, а також їх внутрішнє ранжування.

Виникають питання і щодо бази даних, на яку спиралися аналітики «Чесно». Згідно з інформацією учасників руху, вони намагалися брати до увагу відкриту інформацію, опубліковану в достовірних джерелах – передусім у ЗМІ та дослідженнях громадських організацій. Однак виникають великі сумніви, чи обмеження емпіричної бази відкритими джерелами зможе дати повну картину, адже часто інформацію про діяльність того чи іншого депутата неможливо знайти у вільному доступі. Відповідно, доцільним є розширення як кола аналітиків, так і сфери пошуку інформації – зокрема, інсайдерськими даними, інформацією з обмеженим доступом тощо. Такий підхід потребуватиме значно більшого часового проміжку та докладених зусиль, але лише в такому разі достовірність результатів не викликатиме великих сумнівів. З іншого боку, недостатньо зрозумілим було те, за якими критеріями аналітики «Чесно» відрізняли достовірну інформацію від недостовірної. Представлення й обґрунтування таких критеріїв також дозволить зменшити кількість питань щодо рівня верифікованості результатів дослідження.

 

Висновки

 

Таким чином, опубліковане дослідження руху «Чесно» стало досить об’єктивним діагнозом Верховної Ради та народних обранців, який може спонукати громадян більш відповідально підійти до свого майбутнього вибору, а політиків – визнавати й виправляти свої помилки та йти на тісніший контакт із громадським сектором. Однак аби закладений в дослідженні потенціал було реалізовано, до часу проведення наступного етапу його учасники також мають провести серйозну роботу над помилками, які стали очевидними після оприлюднення результатів «Чеснометру». Ключову роль у цьому гратиме готовність обох сторін прислухатися одна до одної та адекватно сприймати взаємну критику.

«Україна у фокусі»  – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (http://dif.org.ua).

Аналітики фонду «ДІ»:

Ірина Бекешкіна

Марія Золкіна

Юлія Ільчук

Олексій Сидорчук

Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук

Підписатись на щотижневий аналітичніий огляд подій "Україна у фокусі"