Чи поменшало за три роки на українському Донбасі «ватників»?
Війна не протверезила – переконані автори одного соцдослідження. Але це не зовсім так
31 травня інформагентство “Главком” опублікувало результати соцопитування, проведеного «Центром дослідження проблем Східної України» на підконтрольних Києву територіях Донецької і Луганської областей. Жителів 35 населених пунктів запитували про їхні політичні вподобання, а також про матеріальне становище. Не аналізуючи весь матеріал, ми вибрали три найважливіші, на нашу думку, результати.
На питання про те, чи задоволені жителі регіону розвитком внутрішньої ситуації в країні, майже 88% заявили, що не задоволені. Ще 10% не змогли відповісти. І лише 2% опитаних відповіли позитивно. Найкращим шляхом розвитку для України більшість респондентів вважають, опору на власні сили і зміцнення незалежності. 26% вказали, що Україна повинна розвиватися в союзі з країнами СНД, 17,7% заявили, що для країни більш переважно орієнтуватися на Євросоюз. А ще 11% опитаних висловили думку, що різні регіони країни повинні вибирати власний шлях розвитку. Цікаві думки жителі цих регіонів висловили щодо припинення конфлікту на Донбасі. 36,2% опитаних відповіли, що треба домовлятися з бойовиками необхідно за всяку ціну, і якщо це необхідно, слід погоджуватися на федералізацію або навіть конфедералізацію України. Близько 30% респондентів не дали чіткої відповіді. 11,4% виступили за особливий статус для ОРДЛО, 16,2% - за повну ізоляцію окупованих територій, і лише 1,8% переконані, що захоплені території необхідно повернути військовим шляхом.
Автори дослідження називають отримані результати “шокуючими”, роблячи висновок, що соціально-політична ситуація на Донбасі повертається до стану 2013 року. В цілому з тезами та висновками дослідників важко не погодитися. Але, звичайно, хотілося б побільше інформації про “Центр дослідження проблем Східної України”. Адже в соціології репутація набувається роками. Тому маємо питання: наскільки можна довіряти цьому дослідженню?
Першочергово ми взялися шукати сайт згаданого Центру. Але стикнулися з проблемою: замість офіційної сторінки Google знайшов лише кілька посилань на згаданий матеріал, а також інформацію про керівника і засновників. Серед них виявилися і колеги-журналісти - Денис Казанський (автор матеріалу на “Главком”) і вчені - Олексій Боровський (кандидат соціологічних наук, доцент кафедри галузевої соціології КНУ імені Тараса Шевченка). Центр засновано у липні 2015 року.
Відтак ми попросили пані Ірину Бекешкіну, директора Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва — з такими питаннями:
1. Невже насправді все так погано, як стверджують автори дослідження?
2. Що з цього приводу думають авторитетні соціологи?
3. Про що кажуть їхні власні результати, та наскільки вони відрізняються?
За три з гаком роки на Донбасі відбулися істотні зміни громадської думки
У принципі, до результатів опитування як таких, претензій нема. Але з висновком, зробленим авторами дослідження, стосовно того, що ситуація на Донбасі повертається до стану 2013 року погодитися не можу. Адже якщо раніше, більше 70% жителів східних регіонів прагнули інтегруватися в СНГ і, зокрема, зміцнювати відносини з Росію, то тепер подібну позицію висловили 26% населення. Хоча я б назвала більшу цифру - 30%.
Більше того, на підконтрольній Україні частині Донбасу відбулися істотні зміни громадської думки щодо «ціни миру». Якщо у жовтні 2015 році «мир за всяку ціну» шляхом будь-яких компромісів, підтримували 59,5% населення Донбасу, то зараз, згідно опитування, маємо зміни — 36,2%. Так, відсоток і досі залишається великим, але тут варто розуміти, що чим ближче до району активних бойових дій проводилося опитування, тим вищі результати щодо “миру за всяку ціну”.
Пані Ірина Бекешкіна також озвучила прогнози стосовно майбутнього цих регіонів. На думку соціолога, все залежатиме від того, наскільки успішно здійснюватиметься відбудова підконтрольних Україні територій.
“Думаю, це основне. Коли Фонд «Демократичні ініціативи» проводив дослідження, то вияснив, що населення Донбасу цікавить не так мовне питання, вступ до ЄС та НАТО, як робота, робота і ще раз робота. А все тому, що більшість підприємств не працює, грошей у людей нема. Через це вони переживають глибоку ностальгію за радянським минулим”, - вважає соціолог.
Очевидно, ситуація на підконтрольній Україні території Донбасу стабільною не назвеш. Утім називати її шокуючою, як це зробили автори дослідження, все ж не варто. Результати проведених раніше опитувань цих регіонів дають цілком вагомі аргументи для того, щоб зробити такий висновок: частина населення досі орієнтується на Росію, але за останні три роки їх відсоток скоротився більш, ніж на половину. Поменшало і тих, хто хоче “мир за всяку ціну”, навіть за рахунок домовленостей з терористами.
Звичайно, ці “скоротилося” і “поменшало” не дуже влаштують тих, хто за три роки надіявся побачити набагато кращі результати. Утім не все одразу. В ситуації, коли неподалік ведуться активні бойові дії на більше, навряд чи доводиться розраховувати. Адже поки долітає відгомін артилерійської кононади - в останню чергу думається про те, за які цінності виступати. Відтак продовжуємо надіятися, що коли фактор страху щезне, люди швидше одужуватимуть від совку, і з більш холодною головою даватимуть відповідь на питання “чого вони насправді хочуть”.
Мирослав Ліскович, Київ.
Джерело: УКРІНФОРМ
