Події
Перегляди: 1046
14 вересня 2024

Чи вдасться перезавантажити Бюро економічної безпеки?

Оригінал статті - на сайті Українського кризового медіа-центру

З часу створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) до цієї установи накопичилось чимало дорікань як зі сторони українського бізнесу, так і міжнародних партнерів України. В Брюсселі вкотре нагадують Києву про необхідність привести правоохоронну систему у відповідність європейським нормам. Рухаючись у цьому напрямі, держава пропонує реформувати БЕБ. Ці зміни закладені у законопроєкті № 10439. Наскільки вони допоможуть поліпшити діяльність цієї структури? Як зробити її прозорою і доброчесною? Відповіді на ці питання шукали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, організованої Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Поліна Бондаренко представила результати дослідження громадської думки та експертного опитування з цієї теми.

«Ми хотіли дізнатися, що взагалі українці знають про БЕБ і тому сформулювали гіпотетичну ситуацію, яка насправді базувалась на реальному кейсі. Уявіть, що вам стало відомо про те, що керівника муніципального підприємства підозрюють в заволодінні декількома мільйонами державних коштів. Який, на вашу думку, з наступних органів мав би почати досудове розслідування? Тільки 22% респондентів обрали цей варіант серед інших варіантів. Потім спитали, чи довіряють вони даному органу, і 46% учасників опитування сказали, що не довіряють», – розповіла аналітикиня.

В експертній частині опитування респонденти відмітили, що законопроект все ж таки посилює контроль за відбором майбутнього директора БЕБ шляхом створення конкурсної комісії і те, що до цієї комісії будуть входити представники міжнародних організацій. Підтримали експерти і запровадження механізму звільнення директора у разі визнання зовнішнім аудитом його роботи неефективною.

 Серед рекомендацій пролунало внесення зміни до механізму призначення директора БЕБ, зменшивши кількість кандидатур, яка подається конкурсною комісією Кабінету міністрів, до однієї, а також закріплення в законі чітких термінів подання кандидатур на посаду директора, відбору комісією кандидатів і затвердження урядом відібраного кандидата.

Про те, що в свій час передувало створенню Бюро економічної безпеки, розповів представник організації «Центр політико-правових реформ», експерт ЦППР з кримінальної юстиції Євген Крапивін.

 У 2017 році міністр фінансів Данилюк пропонував службу фінансових розслідувань. У 2018 році були депутати з ідеєю Національного бюро фінансової безпеки і низка інших ініціатив. Ідея всіх цих органів була доволі проста: у нас є обмежене коло в п’ять органів досудового розслідування, і один з них з 2012 року спеціалізується саме на фінансових економічних злочинах. Це була податкова міліція, потім підрозділи державної фіскальної служби, але вся проблема зводилась к тому, методи їх розслідування піддавались дуже жорсткій критиці з боку бізнесу і міжнародних партнерів. Врешті це все призвело до того, що в 2021 році Рада ухвалила закон про Бюро економічної безпеки, почали набирати туди людей і почалось повномасштабне вторгнення.

«Десь у 2023 році зрозуміли, що у реформі економічних розслідувань щось не те відбувається. Фактично директора немає, набрано менше третини працівників, а скарг на БЕБ до бізнес-омбудсмена поступає багато, тому що фактично це ті самі податкові міліціонери в новому статусі, які займаються тим самим – проводять обшуки, вилучають майно, зокрема комп’ютери, сервери, і тим самим паралізують роботу підприємств. По півроку лежить арештоване майно, поки бізнес намагається якось домовитись, і це створює дуже високі корупційні ризики. Податковий Комітет Верховної Ради створив Комісію, яка зайнялась аудитом, яка згодом дала негативний висновок. Народні депутати рекомендували зупинити процес формування БЕБ і розпочати заново», – пояснив експерт.

До критики доєднались міжнародні партнери. Вивчивши ситуацію з тим, як в Україні відбувається реформа верховенства права, вони звернули увагу на те, що дуже багато скарг є на Бюро, і в листопаді минулого року в EU enlargement Report з’явилась окрема сторінка, де цьому органу присвячено доволі багато місця.

«Як відомо, Україна проходить скринінг з боку Європейського Союзу. Оцінюється, як наше законодавство розвивається і адаптується до Європейського. Коли нас запитують, а що там з БЕБ, ми, звісно, відповідаємо, що ухвалили цей закон, але цього недостатньо. Мають бути подальші кроки. Насамперед, мають бути змінені підходи на аналітичні», – переконаний Євген Крапивін.

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст матеріалів заходу не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів. Дослідження Фонду "Демократичні ініціавтиви" імені Ілька Кучеріва  здійснене в рамках Програми USAID "РАДА: наступне покоління", яка є п’ятирічною ініціативою (2021-2026), що впроваджується ГО "Internews Ukraine".

 

Останні новини з категорії Події

Українській національній ідентичності загрожує російська імперіалістична асиміляція – експерти

Тези круглого столу "Як українці повертаються до своєї ідентичності"
17 листопада 2024

Що дає надію на ефективність повоєнного відновлення України

Аналітикиня "Демініціатив" презентувала дані досліджень, здійснених на замовлення «Вікна Відновлення»
14 листопада 2024

Ключову роль у відновленні України відіграватимуть пересічні громадяни – Владислава Зновяк представила дані опитування громадської думки на Форумі Re:Open Zakarpattia

На Закарпатті відбувся 5-й форум ідей та рішень Re:Open Zakarpattia, де Фонд "Демократичні ініціативи" представив дані опитування громадськ...
13 листопада 2024

Рівень обізнаності громадян України щодо історії країни – експертне обговорення результатів соцдослідження

У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців до державної політики у сфері відновлення та збер...
28 жовтня 2024