Чому виграли й чому програли: психолог описав позитивні й негативні риси кандидатів у президенти, які справили вплив на їхні рейтинги
Перемога Петра Порошенка на виборах президента – це відкидання Майдану, в якому слід розрізняти зміст і форму, де зміст – це протест проти корупції, свавілля влади та правоохоронних органів, а форма – радикалізм. Суспільство категорично виступило проти радикалізму, обравши своїм президентом Порошенка. Про це на прес-конференції повідомив віце-президент Асоціації політичних психологів України Віктор Рибаченко, аналізуючи психологічні портрети кандидатів цьогорічних президентських перегонів.
«Кияни ще давно послали сигнал, коли було повалено памʼятник Леніну, – розповідає Віктор Рибаченко. – Ніхто начебто за Леніна й не виступав, але нікому не сподобалось таке грубе скидання його з пʼєдисталу. Це був сигнал, що суспільство не хоче радикальних форм, а Майдан такі форми продемонстрував».
Порошенко переміг тому, що мав імідж позитивного і респектабельного європейця, каже експерт. «Порошенко як політико-психологічний типаж являє собою уособлення позитиву. Подивіться ззовні: усміхнений, повненький, такий собі добрий, начебто б. Ніяких радикальних закликів. Він вдало зіграв на тому, що люди хочуть поступу, позитиву, економічного зростання, нормального життя, і Порошенко є тип респектабельного європейця. Люди захотіли собі такого керівника – не радикала, не людину загострену, не вічне воюючу Юлію Тимошенко», – сказав Віктор Рибаченко.
Політичний психолог переконаний, що саме відкидання радикалізму і помірність Порошенка забезпечили йому підтримку громадян, які зараз хочуть миру, спокою і процвітання.
Водночас низький рейтинг на виборах у Юлії Тимошенко Віктор Рибаченко пояснив відсутністю у екс-прем'єра противника – «доктора Зло». «У чому основна проблема Юлії Тимошенко, що її рейтинг впав? Для того, щоб Юля звучала, їй потрібен противник «доктор Зло». І ось на тлі «доктора Зло» вона виступить як «пані Добро» і подолає це зло. Порошенко не міг виступити в ролі «доктора Зло»... Вона не знайшла ворога, а щодо противника народ не реагував. Коли немає ворога – Юля гасне», – сказав фахівець.
Ще одним прорахунком виборчої кампанії Юлії Тимошенко, на думку експерта, стала «фальшивість» у її месиджах. «Крім того, у всій кампанії Юлії Володимирівни була фальшивість, у всіх її месиджах. Фальшивість полягала в тому, що фактично вона управляла країною через своїх заступників, які були вічними «шістками» Юлі, вони керували і вони здали Крим, здали Південний Схід. А люди відчули цей момент», – резюмував політичний психолог.
Щодо Олега Ляшка, то він є талановитим саморекламником, вважає Віктор Рибаченко. «У нього найбільш яскраві форми реклами, яскрава, гостра мова, багато роликів на телебаченні, які прості, доступні, – пояснює свою думку експерт. – Ляшко вдало експлуатує типаж «свого хлопця», він – свій, не політик, не надто заноситься, і людей це підкуповує». А ще, вважає політичний психолог, українці, які проголосували за Олега Ляшка на президентських виборах, не є інтелектуалами: «Звертаю вашу увагу, чим більше маргіналізується суспільство, тим більше в ньому буде мати успіх Ляшко. Ляшко – не для інтелектуалів, і суспільство, в якому є сильний середній клас, не голосуватиме за людей типу Ляшка».
У свою чергу Сергій Тігіпко, на думку Віктора Рибаченка, програв вибори, бо здавав своїх, а Михайла Добкіна погубила одна фраза. «Чому Тігіпко не прозвучав? Можливо, тут є фактор політичної біографії, можливо, підсвідомо діє те, що Тігіпко неодноразово здавав своїх, здав «Сильну Україну», яку йому суспільство довірило на тих виборах як партію, колись здав штаб Януковича, покинувши його перед третім туром», – сказав психолог. За словами експерта, низький відсоток голосів на президентських виборах Добкіна може бути пов'язаний з однією фразою, сказаною під час одного з його минулих звернень. «Чому Добкін не прозвучав? Начебто теж прагнув бути таким помірним, навіть за єдність України виступав. Але, можливо, що його погубила одна фраза: «Все по-дебільному». Такий ніби парадокс, але він є», – констатував Рибаченко.
Парадокс у програші Олега Тягнибока, який висунув правильний девіз «Плекати українську силу!», але здобув низький рейтинг, експерт також пояснює поміркованістю суспільства. «Ми побачили, що люди не хочуть, щоб українську силу «плекали» у форматі Тягнибока і «Свободи». Люди хочуть, щоб її «плекали» по-іншому, можливо, в компромісному форматі Порошенка. І коли Рабинович набирає більше, ніж Тягнибок – можна тільки посміятися: єврейська сила перемагає українську», – говорить психолог.
Варто звернути увагу, що суспільство зовсім не зреагувало на таких фахівців, як прокурор Кузьмін і розвідник Маломуж, каже експерт. «Здавалося б, Маломуж – серйозна людина, він попереджав про все, але був у тіні Гриценка й не зміг вийти на свою позицію. І хоч у нього було багато тямущих «месиджів», але вони не звучали», – зазначив Віктор Рибаченко.
Реальні рейтинги – конвертація масових умонастроїв. «Ми бачимо зараз, що провідним трендом українського суспільства є бажання спокійно, поступово, компромісно рухатися вперед і прийти не до «української» України, а до нормальної України, тобто не до національно загостреної і акцентованої країни, а до ліберально-демократичної, де мають своє представництво не лише українці, а й всі інші. Коли наше телебачення злякалося Сходу та вивісило бейджики «Єдина Країна», це було дещо запізніло, але це – те, чого хочуть люди. Вони хочуть реально двомовної країни, ліберально-демократичної, без націоналізму, без радикалізму. Оцінку Майдану дали рейтинги – 1% Яроша і Тягнибока – це оцінка Майдану як форми протесту», – підсумував політичний психолог.
