«Демініціативи» спільно з УжНУ вивчали настрої закарпатців стосовно суспільно-політичної та соціально економічної ситуації в регіоні
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Ужгородський національний університет провели у четвер, 24 січня, круглий стіл на тему «Оцінка мешканцями Закарпаття суспільно-політичної та соціально економічної ситуації в регіоні». Модерував захід доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров.
З доповідями на круглому столі виступили кандидат соціологічних наук, директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, політичний аналітик Фонду, керівник Центру досліджень проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Петро Бурковський.
Учасники круглого столу обговорили питання ставлення громадян до ситуації в країні та ключових подій; основні надії й побоювання закарпатців щодо майбутнього країни; проблеми Закарпаття у дзеркалі громадської думки- оцінка місцевої влади, ефективності втілення реформ, соціально-економічної ситуації, загроз національній безпеці; оцінка громадян ініціатив та дій центральної влади у сфері децентралізації, міжнаціональних та міжконфесійних відносин.
Результати опитування, яке проводили у Закарпатській області Фонд «Демократичні ініціативи» ім. І.Кучеріва та фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс” за підтримки Посольства Великої Британії в Україні з 30 листопада по 10 грудня 2018 року, представила Ірина Бекешкіна. Вона розповіла, шо усього було опитано 500 респондентів у 6 містах та 15 селах за вибіркою, що репрезентує населення області за такими показниками, як вік, стать, тип поселення та національна визначеність. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 5,0% з вірогідністю 0,954.
Опитування засвідчило, що жителі Закарпаття оцінюють політичну ситуацію на Закарпатті значно краще, ніж в Україні загалом: політичну ситуацію в своїй області 53% закарпатців вважають спокійною і ще 1% – благополучною, тоді як напруженою або критичною цю ситуацію вважали близько 29% респондентів. Такі оцінки кардинально відрізняються від оцінки політичної ситуації в Україні загалом, яку 64% опитаних закарпатців розцінили саме як напружену або й вибухонебезпечну.
Серед мешканців Закарпаття переважають песимістичні погляди на динаміку соціально-економічної ситуації: 70% вважають, що за останні 5 років вона змінилася або істотно на гірше (25%), або дещо на гірше (45%).
Водночас протестний потенціал закарпатців видається доволі невисоким: 46% опитаних визнали ймовірність протестних виступів у області як низьку, а 31% – висловили впевненість, що таких протестів не буде. І лише 3% вбачають можливість протестних виступів. Так само більшість опитаних (62%) скоріше за все точно не готові до участі в таких протестах, якщо вони все ж відбудуться, готові до таких дій –23%.
У середовищі закарпатців переважає позитивне ставлення до розширення повноважень місцевого самоврядування (підтримку таких змін висловили 53% опитаних), проте досить значна частка респондентів (29%) не сформувала чіткої думки, а 19% більшою чи меншою мірою висловлюються проти. Водночас впевненість у здатності місцевої влади правильним чином користуватися новими повноваженнями поширена помітно менше – 41% респондентів більшою чи меншою мірою переконані в такій здатності самоврядування, тоді як 32% не бачать цієї здатності, а 27% не визначилися в цьому питанні. Близько половини опитаних закарпатців згодні з тим, що реформа децентралізації дасть національним спільнотам області більше можливостей для розвитку, тоді як не вірять у таку перспективу 22%.
Переважна більшість опитаних (71%) саме у місцевій владі бачать основну силу, яка контролює ситуацію на Закарпатті. Натомість центральну владу такою силою вважають лише 31% респондентів; 34% до найвпливовіших сил зарахували окремих політиків та бізнесменів.
Серед закарпатців переважає поблажливе ставлення до протизаконних дій, пов’язаних із контрабандою. Зокрема, засуджують такі дії лише 39% респондентів, тоді як 20% – скоріше виправдовують, 23% – ставляться до цього байдуже, а 18% – не висловили чіткої думки.
У закарпатців досить неоднозначні погляди щодо процесів українізації на Закарпатті: лише 20% вважають, що це сприятиме об’єднанню жителів Закарпаття різних національностей, а на думку 31%, це може спричинити гострий міжетнічний конфлікт. А майже половина опитаних – 48% – не мають із цього приводу певної думки. Водночас серед закарпатців переважає орієнтація на навчання дітей тільки або головним чином українською мовою. Зокрема, за перший варіант висловилися 27% опитаних, за другий (тобто використання української мови при навчанні у старших класах та ВНЗ, з можливістю навчання на національних мовах у початкових класах) – 31%. Варіанти з переважним навчанням на національних мовах підтримали лише 12% опитаних.
Опитування засвідчило високий рівень міграції серед населення Закарпаття: 23% опитаних відповіли, що їхні рідні, близькі та друзі виїхали на постійне проживання за кордон, ще 44% виїхали на роботу на тривалий час і ще 54% виїжджають на роботу на нетривалий час. Лише 25% опитаних відповіли, що ніхто з їхніх близьких не виїхав на проживання і не працює за кордоном. Не мають закордонного паспорту 57% жителів Закарпаття, стільки ж ніколи не були за кордоном. Думають про те, щоб виїхати з України 28% закарпатців, проте лише 4% роблять для цього певні кроки.
В уявленнях про статус Закарпаття його мешканці головним чином схиляються до існування в умовах унітарної України, або зі збереженням існуючих повноважень (64%), або з розширеними повноваженнями (17%). Існування в умовах федеративної країни або вихід зі складу України підтримує досить незначна частка опитаних (4%).
Абсолютна більшість опитаних закарпатців (82%) підтримують рух України до ЄС, тоді як рух до Митного союзу підтримують лише 0,4% і менше 4% – неприєднання до жодного союзу. Вступ України до НАТО підтримують 56%, позаблоковий статус – 14%, військовий союз з Росією та країнами СНД – лише 0,2%. Щоправда, 30% не мають певної думки щодо членства України в НАТО.
В обговоренні взяли участь директор науково-дослідницького Інституту порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ, доктор юридичних наук, професор Михайло Савчин, завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ, доктор соціології, професор Сергій Устич, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Світлана Мітряєва, консультант з правових питань Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша, керівник Інформаційно-видавничого центру УжНУ, консультант Закарпатського РВ АМУ Василь Ільницький, комунікаційний менеджер Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Юрій Горбань, голова ГО «Європейський Ужгород» Іштван Цап , заступник директора департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міськради, депутат Ужгородської міської ради Мирослав Горват, викладач УжНУ Мар’яна Колодій, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина,громадський діяч і ресторатор, кандидат філологічних наук Павло Чучка, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ, доктор філософських наук, професор Федір Шандор, старший викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн УжНУ Сергій Ганус та інші.
Оригінал: Інформаційно-видавничий центр УжНУ
