Децентралізація в Одеській області: досягнення та виклики

В Одесі відбувся круглий стіл на тему “Сучасний стан децентралізації в Одеській області:основні досягнення та виклики”. Організаторами дискусії виступили Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” за інформаційної підтримки національного порталу “Український інтерес”.

Під час заходу обговорювались питання реалізації реформи місцевого самоврядування на півдні України, зокрема в Одеській області.

Круглий стіл щодо децентралізації в Одеській області. Фото: “Український інтерес”

За словами аналітика “Асоціації сприяння самоорганізації населення” Олександри Калашнікової, реформа децентралізації в Одеській області має певні досягнення.

“У нас створено 11 об’єднаних територіальних громад, однак це не найкращий результат у державі. Наприклад, у сусідній Миколаївській області було створено 19 таких громад. А в Тернопільській області об᾿єднались усі територіальні громади, які були зазначені в перспективному плані. За перспективним планом (в Одеській області — ред.) має бути створено 24 об’єднані територіальні громади, але на сьогодні ми маємо вдвічі менше”, – зазначила експерт.

Експерт Олександра Калашнікова (у центрі)

Олександра Калашнікова окреслила певні досягнення та проблеми у реалізації реформи децентралізації влади в регіоні.“ Наприклад, нині за кошти інфраструктурних субвенцій та державного фонду регіонального розвитку реалізуються інфраструктурні проекти в об’єднаних громадах, але є й проблемні моменти. Такі як небажання громад на півдні Одеської області об’єднуватись”, – зауважила аналітик.

У свою чергу політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук, спираючись на результати опитування населення, експертів, голів ОТГ та представників районних адміністрацій, назвав чинники, які сприяють або заважають реалізації реформи децентралізації.

Політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук. Фото: “Український інтерес”

“Сприяє, звичайно, фінансовий ресурс, який громади отримують у новому статусі. Друге — це більша самостійність в ухваленні рішень. Важливим чинником став й успішний досвід вже сформованих ОТГ. З іншого боку, серед факторів, які заважають процесу, респонденти називали спротив з боку окремих зацікавлених сторін — це сільські та селищні голови, які не бажають втрачати власні посади, ризикувати ними. Це й небажання деяких певних громад, які вже збагатились внаслідок децентралізації, йти на об’єднання. Часто лунали зауваження щодо законодавчих прогалин, але тут вже спостерігається прогрес. Звичайно, це брак комунікацій та погрози з боку представників районних державних адміністрацій”, – поінформував він.

Прес-секретар Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, заступник головного редактора порталу “Український інтерес” Юрій Горбань наголосив, що пересічні громадяни погано поінформовані про реформи в цілому та про реформу децентралізації, зокрема.

Прес-секретар Фонду та заступник головного редактора порталу “Український інтерес” Юрій Горбань. Фото: “Український інтерес”

“Ми провели опитування стосовно знання українців про реформи. Результати показали, що уряд, центральна влада, місцеві органи влади дуже погано комунікують зі своїм населенням. Лише 29% людей добре або частково знають про ці реформи”, – констатував він. Водночас Юрій Горбань відзначив, що найбільший спротив реформам чинять місцеві адміністрації та олігархи.

Професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування, експерт у питаннях місцевого самоврядування Сергій Саханенко звернув увагу на етнічну складову в процесі об’єднання територіальних громад.

Експерт у питаннях місцевого самоврядування Сергій Саханенко. Фото: “Український інтерес”

“Однією з причин, чому гальмують процеси добровільного об’єднання — саме етнічний фактор. Тому що складно об’єднати в єдину ОТГ декілька старих територіальних громад, в яких домінують різні етнічні групи. Для довідки: у нас, наприклад, у Белградському районі п’ять існує офіційних регіональних мов, згідно з законами про основи державної мовної політики ”, – повідомив науковець.

У круглому столі також взяла участь начальник Балтської міської ради Світлана Томіна, яка розповіла про позитивні зміни з впровадженням реформи в Балтській територіальній громаді.

“Ми були першопрохідниками. До нашої ОТГ входить 16 сільських рад, й вже можемо сказати відверто, що паростки пішли. Ми не зупиняємося і хочемо цього року впроваджувати громадський бюджет. Доходи об᾿єднаної громади завдяки реформі зросли у 4 рази, й ці кошти ми спрямували здебільшого на розвиток соціальної інфраструктури. Самі люди кажуть, що вони задоволені тими послугами, які сьогодні отримують, особливо в медичній сфері”, – розказала вона.

Начальник Балтської міської ради Світлана Томіна. Фото: “Український інтерес”

Водночас Світлана Томіна зазначила, що перед об’єднанням громади було проведено “величезну роз’яснювальну роботу”.

“Все розтлумачували з нуля – що таке об᾿єднана громада, які це дасть плоди? Ніхто не обіцяв, що наступного дня після об’єднання все різко зміниться. Всі були готові та налаштовані на довгу роботу заради майбутнього. Я вважаю, що коли є розуміння, тоді буде й підтримка”, – додала вона.

Додамо, що Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва у місті Одеса завершив серію круглих столів щодо стану децентралізації в регіонах України. Дискусії проводились також у Чернівцях, Запоріжжі, Черкасах і Краматорську. Портал “Український інтерес” виступив інформаційним партнером проекту.

Юлія Далецька, “Український інтерес”