Діяльність Петра Порошенка у перші сто днів на посаді Президента України експерти оцінили високо
Діяльність Петра Порошенка у перші сто днів на посаді Президента України експерти оцінили високо
Про це повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна під час прес-конференції «Сто днів Президента Петра Порошенка», презентуючи результати експертного опитування, проведеного фондом з 8 по 6 вересня 2014 року. «Оцінка діяльності Президента Петра Порошенка у 6,3 бала за 10-бальною шкалою досить висока, – наголосила Ірина Бекешкіна, – особливо в ситуації війни. Вище був показник тільки у Віктора Ющенка в часи всенародної ейфорії після Майдану-2004. Діяльність же Віктора Януковича за 100 днів перебування його на посаді президента була оцінена у 2,7 бала». Однак, відзначила соціолог, в перші 100 днів відносно непоганий рейтинг мали всі президенти, падіння відбувалося пізніше.
Називаючи успіхи Порошенка, експерти відзначили, що вони стосуються здебільшого міжнародної сфери – налагодження міжнародного діалогу з ЄС, НАТО і США, підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Щодо досягнень у політичній сфері, то це насамперед призначення дострокових виборів до Верховної Ради. У сфері протидії військової агресії з боку Росії експерти відзначили як успішні ініціативи, спрямовані на нейтралізацію конфлікту мирними і дипломатичними методами. Щодо невдач Порошенка у перші 100 днів, експерти угледіли їх в питаннях державного управління – відсутність необхідних реформ і невдалі кадрові призначення. У мінуси діяльності Президента занесено також відсутність реальних механізмів і дій у боротьбі з корупцією, проведення виборів парламенту за старим законом, провали в АТО, зокрема, катастрофу в Іловайську і неналежне забезпечення військ, невдалі для Києва переговори в Мінську.
У свою чергу професор політології Національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань зазначив, що найголовніше те, що вдалося утримати ситуацію, в цілому, під контролем. «Я в цьому бачу головний плюс, – зазначив експерт. – Ми пам’ятаємо, що відбувалося ще в березні-квітні, коли, здавалося, країна може розколотися, а Путін може посунути на Київ. Зараз ситуація почала відновлюватися. І в цьому – головний плюс».
Загалом позитивно експерт оцінив діяльність президента й з дипломатичної точки зору. «Була дуже активна дипломатична діяльність за дуже непростих умов, – відзначив політолог. – Ми бачимо, як коливалися наші західні партнери, і як почала змінюватися позиція Німеччини».
У плюси президента політолог заніс й проголошення перемирʼя: «За цей час вдалося мобілізувати резерви, підтягнути сили і отримати величезну моральну перевагу. Адже після того, як бойовики порушили перемир’я, наказ про початок наступу був сприйнятий міжнародною спільнотою з повним розумінням, чого не варто було б очікувати, якби перемир’я не було».
Щодо відкладення імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС у частині ЗВТ, яка відстрочена до 31 грудня наступного року, то, на думку політолога, це не є поступкою Росії, але це дасть можливість Путіну зберегти обличчя.
«В цілому це поступка, але поступка яка реально грає більше на нас, ніж є нашою поступкою Путіну, – каже експерт. – Головне, щоб ми цей рік не змарнували. Бо якщо за цей рік демократи встигнуть пересваритися між собою, як у 2006 році, то ясно, що все зведеться нанівець».
Успіхом у діяльності президента Олексій Гарань вважає і призначення дострокових виборів до парламенту, адже саме зберегти попередній склад парламенту та п’яту колону в ньому й було метою Путіна. «Погано, що вибори відбуваються за старою системою, – каже експерт. – Але добре, що у всіх списках демократичних сил є абсолютно нові обличчя, громадські активісти, які прагнуть змінити систему з середини. Головне, щоб система не змінила їх», – зауважив політолог. Олексій Гарань переконаний, що новий парламент буде кращим і що в ньому сформується більшість на підтримку європейського курсу.
Дещо нижче, ніж експерти в опитуванні, оцінив діяльність президента генерал армії України, голова ГО «Громадська Рада з питань національної безпеки і оборони України» Микола Маломуж. Він виставив би Порошенкові 4 бали, й саме тому, що багато із заявлених реформ у період виборчої кампанії й досі не мають чіткої орієнтації для людей. «Не визначеною залишається стратегія держави, – пояснює свою думку генерал армії. – Євроінтеграція у зовнішньополітичній сфері – це лише один аспект, а які ідеологічні принципи, які перспективи поетапного розвитку держави? Якою є наша наступна позиція, чітко вибудована і проголошена президентом?», – ставить риторичні запитання колишній глава розвідки.
Микола Маломуж зазначив, що на перший план сьогодні мають вийти безпека і оборонний сектор. Це й зміна оборонної концепції, й формування концепції будівництва Збройних сил, спеціальних служб, розвідок, силових структур, інших відомств. Силовий сценарій, який передбачав врегулювання ситуації на Донбасі, фактично не працює, бо не привів до бажаних результатів з забезпечення миру і стабільності в державі. Генерал армії каже, що зарадити могла б модель комплексного вирішення проблеми, а саме відпрацювання «дорожньої карти» з урегулювання ситуації представниками країн «Великої сімки» на рівні перших осіб держав разом з Президентом України і переговорним процесом із Путіним. «Дорожня карта» в свою чергу передбачала би жорсткий контроль кордону, технічний контроль з боку США і ЄС, погоджений з Україною та Росією, шляхом усіх засобів – космічного контролю, технічно-електронного контролю безпілотниками, оперативного контролю представниками прикордонних служб, ФСБ, розвідок України і Росії, представників «Великої сімки», ОБСЄ тощо».
Друга складова, яка не була реалізована президентом, це недопущення ситуації, аби переговори велися з представниками бойовиків. «Представники ДНР І ЛНР не можуть офіційно представляти цей регіон, адже приблизно 70% території Донбасу заселені громадянами, які виступили проти тероризму і Путіна. Прикладом може слугувати Маріуполь. Такий сигнал, що позиція Донбасу – за мир, був би чітким сигналом Росії, яка не сміла би посилатися на ДНР і ЛНР. Це був би й потужний фактор для нашого президента у переговорному процесі»,– переконаний генерал армії.
Крім ефективних ЗС, оперативного командування, яке мало би бути забезпечене високопрофесійним кадрами, за весь період і до сьогоднішнього дня не створено й оперативно-політичного потужного штабу на рівні президента. Це також є мінусом діяльності президента, вважає Микола Маломуж. «Фаза АТО дозволяє за законодавчою базою мобілізувати всі сили – Кабмін, Верховну Раду, силовиків – Міноборони, СБУ, МВС, розвідку. Якраз саме цей штаб має бути наповнений потужними антикризовими менеджерами, професіоналами у військовій сфері, спецслужбах тощо. Цей штаб в режимі онлайн має приймати всі рішення – і політичні, і зовнішньополітичні, і військові, і оперативні... Отримуючи розвідувальну інформацію про політичні спрямування Путіна, відповідно, формувати системні операції – військові, контрдиверсійні, операції з нейтралізації штабів бойовиків, нейтралізації самих бойовиків. І тут же паралельно проводити діалог з громадянами країни, які готові до перемир’я», – констатував військовий спеціаліст.
Щоб не ввійти в фазу заморожених конфліктів, Микола Маломуж радить відновлювати діалог на рівні країн «Великої сімки», Путіна і Порошенка. Переговори мають стосуватися доопрацювання всіх режимів щодо кордону, щодо статусу ДНР і ЛНР, щодо відправлення назад російських найманців, техніки і збройних сил РФ. «Це питання «номер один», і воно має бути вирішено найближчим часом», – наголосив Микола Маломуж.
В свою чергу науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко завважив, що коректно було б оцінювати ті дії президента, які стосуються його конституційних повноважень. «Але навіть в експертному опитуванні ми бачимо, що є достатньо відчутний розрив між де-юре і де-факто, навіть експерти дуже часто покладають на президента очікування чи рекомендують йому діяти в тих сферах, які не відносяться до його безпосередніх конституційних повноважень», – прокоментував результати опитування Олександр Сушко.
Як вважає експерт, все це є наслідком великих сподівань, що покладаються на фігуру президента у складних нинішніх умовах, кредит довіри виданий П.Порошенку суспільством під час виборів, а також вплив інерції, оскільки ми довгий час жили в суперпрезидентській моделі, де від президента залежало майже все.
«Нині від президента очікується, щоб був обраний парламент, в якому потім була б сформована потужна продемократична, проукраїнська й проєвропейська коаліція, – зазначає О. Сушко. – Очевидно, що саме з цією метою суспільство вимагало розпуску нинішнього складу ВР, і саме тут є найбільше схвалення послідовності дій президента. Основне смислове навантаження одночасно і оцінок, і очікувань лежить у площині формування нової влади. Насправді – це не тільки перезавантаження президентської влади, але й поява нового парламенту, а потім і відносно стабільного реформістського уряду, який може впоратися з сьогоднішніми викликами. Очікується, щоб президент вже зараз окреслив коло союзників, щоб відбувалася спільна робота над проектом коаліційної угоди між тими, хто готовий говорити про співпрацю у майбутньому парламенті – щоб зменшити ризик неочікуваних речей».
Водночас, як відзначив Олександр Сушко, президентові бракує комунікаціє із суспільством. Останні ініціативи щодо двох законопроектів надзвичайно збурили суспільство. Експерт припустив, що президент орієнтується на те, що переважна більшість суспільства налаштована на припинення війни, ніж на перемогу будь-якою ціною, і, можливо, таким чином президента переконують йти шляхом миротворця, навіть якщо в цьому є великі ризики. «Звісно, що у цьому питанні президент знаходиться на ризикованому шляху, але він сам його вибрав і було б непогано, якби він на цьому шляху більш якісно комунікував із суспільством.... він має право на свою політику та на власний курс, але в цій політиці бракує комунікації», – відзначив експерт.
Підсумовуючи, Олександр Сушко наголосив, що за свої 100 днів перебування на посту президента Порошенко не зробив критичного об’єму помилок. Він помилявся, ризикував і не завжди його кроки були обґрунтовані, але вони були в межах коридору допустимого. А от в наступні 100 дні, ймовірно, доведеться ухвалювати блок рішень, де помилки ще більш небажані. «На найближчий час найбільш гострі питання для президента – нова влада, те, як буде сформована парламентська більшість і уряд, бо відповідно від взаємодії майбутнього Кабміну і Президента в найближчі роки залежите максимально все. Це буде вже не тимчасовий уряд, не тимчасова влада, а влада, яка матиме змогу відкрити для себе широкі і далекі горизонт планування і здійснювати кроки не тільки короткострокові, а й довгострокові, стратегічні», – констатував Олександр Сушко.
