Для покращення якості надання адміністративних послуг потрібні децентралізація повноважень та розвиток інтегрованих офісів - експерти
Українці не задоволені якістю надання адміністративних послуг. Для виправлення ситуації треба делегувати більше повноважень органам місцевого самоврядування та розвивати інтегровані «прозорі офіси» - Центри надання адміністративних послуг.
Про це йшлося під час прес-конференції на тему «Як українці оцінюють якість адміністративних послуг: чи змінилася ситуація за нової влади», яка відбулася 13 січня 2015 року у Києві.
Так, за даними опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» на замовлення Центру політико-правових реформ, позитивно якість надання адміністративних послуг в Україні загалом оцінюють лише 5% населення, що на 7% менше, ніж у 2013 р. В той же час частка тих, хто вважає якість надання послуг поганою, з 2013 р. збільшилася з 32% до 40%.
Серед основних негативних моментів при наданні адміністративних послуг найчастіше вказували таке: великі черги (42%), відсутність чітких пояснень щодо потрібних документів і необхідність відвідувати установи кілька разів (30%), тяганина із розглядом справи (28%), необхідність ходити по інших інстанціях (20%), а також купувати бланки і сплачувати за якісь «додаткові послуги» (19%).
На думку експерта Центру політико-правових реформ Віктора Тимощука, отримані результати свідчать, що з одного боку, українці не задоволені темпами реформ загалом, і в сфері надання адміністративних послуг зокрема. «Держава дійсно могла зробити більше, і саме цього від неї очікують громадяни», - сказав експерт.
З іншого боку, за його словами, ситуація зовсім інша, коли йдеться про надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування: через єдині інтегровані офіси – Центри надання адміністративних послуг. «Тут динаміка абсолютно протилежна і позитивна», - каже Віктор Тимощук.
Так, згідно з даними опитування, загальна оцінка роботи міських органів у сфері надання адміністративних послуг протягом останніх 1,5 роки покращилися. Якщо у 2013 р. позитивно роботу таких органів оцінювали 70% респондентів, а негативно – 12%, то у 2014 р. частка тих, хто вважає роботу таких установ доброю, зросла до 79%, а тих, хто оцінює її як погану, навпаки зменшилася до 7%.
Порівняно з 2013 р. рівень задоволення громадянами привітністю та компетентністю працівників ЦНАП надання послуг збільшився. Так, у 2014 р. привітністю працівників у центрах задоволені 92% відвідувачів і не задоволені – 7% (у 2013 р. – 87% та 13%, відповідно). Рівнем компетентності співробітників центру задоволені 90%, не задоволені – 9% (у 2013 р. – 84% та 16%, відповідно).
Також відвідувачі центрів надання послуг в абсолютній більшості задоволені наявністю стендів з інформацією, зразками документів (задоволені 85%, не задоволені – 6%); облаштуванням місць для очікування (задоволені 89%, не задоволені – 8%); загальним станом приміщення (задоволені – 91%, не задоволені – 7%), а також режимом роботи органу (задоволені – 92,5%, не задоволені – 7%).
«Це означає, що стратегія децентралізації повноважень з надання базових адмінспослуг та розбудови інтегрованих офісів – центрів надання адміністративних послуг – є правильною і заслуговує більш послідовного втілення з боку уряду», - підсумував Віктор Тимощук.
Загалом же, на його думку, основними напрямами державної політики у сфері адміністративних послуг мають бути, по-перше, дерегуляція та адміністративне спрощення, тобто загальне скорочення кількості адмінпослуг; по-друге, децентралізація базових (найпопулярніших) адміністративних послуг, тобто їх делегування органам місцевого самоврядування, і по-третє, впорядкування відносин з оплатою адміністративних послуг та подолання корупції і відомчих інтересів у цій сфері.
Власне проблематика корупції, на жаль, є супутником сфери адміністративних послуг.
У порівнянні з березнем минулого року не зменшилася кількість тих, хто давав хабарі задля отримання адміністративних послуг – 11% серед усього населення, і навіть зменшилася частка тих, хто хабарі не давав - 71% (2013 - 76%) і ще побільшало тих, хто не захотів відповідати на це питання - 18% (13% у 2013 році).
Як відзначила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», так само, як і у 2009 та 2013 рр., хабарі більшою мірою мають «ініціативний» характер. Зокрема, 29% населення вважають, що люди дають хабарі тому, що «так простіше і легше вирішити їхні проблеми», на другому місці – твердження, що хабарі «це вже норма нашого життя» - так вважають 21,5% і лише 17% населення зазначають, що люди дають хабарі, бо від них це вимагають.
Про те, що досить часто хабарі справді допомагають «легше вирішити проблеми» свідчать результати «хабародавства» серед тих громадян, які зазначили позитиви у різних видах отриманих послуг: не було жодного виду послуг, де б не давалися хабарі. Справжніми «рекордсменами» серед різних видів надання послуг виявилися: реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності (давали хабарі 45% і ще 12% відмовилися відповідати на це питання), отримання дозволу на будівництво та перепланування (32% давали хабар і 40% відмовилися відвідати на це питання), у міліції (31% і 17%). Та й у отриманні решти послуг «хабароємкість» виявилась в середньому на рівні 20%.
Головними дієвими засобами у боротьбі з корупцією, в тому числі у сфері адміністративних послуг, населення, як і в минулі роки, вважає заходи карального характеру: звільняти (76%), саджати (62%) і конфісковувати майно (53%).
Але, важливо, на думку Ірини Бекешкіної, що протягом останніх років постійно збільшувалася орієнтація населення на більш превентивні засоби боротьби з корупцією: широке викриття фактiв корупцiї через ЗМІ - 37%, контроль громадськості за діями влади - 36%, правове виховання громадян - 36%, вдосконалення законодавства і ліквідація шпарин для корупції - 35%, підвищення прозорості і відкритості діяльності органів влади - 33%.
***
Дослідження проводилося Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» на замовлення Центру політико-правових реформ за фінансової підтримки Європейського Союзу.