Другий рік Президента Порошенка: досягнення і невдачі
25 травня 2016 року виповнюється два роки, як українці обрали Петра Порошенка на пост глави держави. Що вдалось, а що не вдалося йому зробити за цей термін, спробували оцінити експерти під час прес-конференції «Два роки Президента».
Напередодні Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів експертне дослідження, опитавши 57 фахівців, які проаналізували успіхи та невдачі Петра Порошенка за другий рік його каденції.
Олексій Сидорчук: Оцінка від експертів – «чотири з плюсом»… за десятибальною шкалою
«Другий рік для президента виявився менш успішним, – зазначив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук. – Експерти оцінили його діяльність протягом другого року перебування на посаді Президента на 4,5 бали за десятибальною шкалою. Для порівняння, середня оцінка за перший рік президентства становила 5,3 бала», – акцентував експерт.
За його словами, основними досягнення глави держави фахівці вважають зупинення ескалації бойових дій на Донбасі, виконання умов щодо впровадження безвізового режиму з ЄС, створення боєздатної армії, а також міжнародної підтримки. Крім того, фахівці згадують зміну уряду, збереження парламентської коаліції, продовження санкцій проти Росії, реформу поліції.
При цьому головними невдачами Порошенка вважають невдалу кадрову політику, відсутність прогресу у боротьбі з корупцією, провал реформи прокуратури, а також повільний хід системних реформ. Крім того, відсутність прогресу у врегулюванні ситуації на Донбасі, фігурування в офшорному скандалі, слабку позицію у «мінських» переговорах.
Серед завдань, які експерти вважають найнагальнішими для президента, у внутрішній сфері, – проведення реальної боротьби з корупцією, впровадження судової та завершення реформи правоохоронних органів, а також стимулювання економічної лібералізації; у зовнішній політиці – активізувати курс держави на європейську інтеграцію, наполягати на продовженні санкцій проти Росії, почати переговори щодо вступу до НАТО і переглянути формат Мінських переговорів.
Ірина Бекешкіна: Люди вважають, що президент відповідальний за все
Як зауважила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, незалежно від конституційних прав і обов’язків глави держави, люди вважають, що президент відповідальний за все. Тому ті оцінки, які дають і експерти, і населення, значною мірою залежать від ситуації в країні.
«Довіра до президента за останній рік істотно впала, – каже соціолог, презентуючи дані громадської думки. – Навіть якщо порівнювати з минулим роком, не кажучи про ситуацію після виборів. Впала вона в усіх регіонах, зокрема і Західному, який раніше висловлював найбільшу підтримку президентові». Експерт пов’язує це з тим, що в Україні на перший план перемістилися внутрішні проблеми. «Коли трохи затихло на фронті, хоч ще й тривають військові дії, стало цілком зрозуміло, що на перший план вийшли інші задачі – задачі радикального зламу тієї системи, яка складалася 25 років», – пояснює Ірина Бекешкіна. І тут президент не зовсім справився, наголошує соціолог. Ламати систему корупції йому поки що не вдається. Тому падіння довіри до нього у травні 2016 року становило 48%.
Вкрай низькою залишається довіра й до інших владних інституцій, окрім армії, яка має позитивний баланс довіри. Довіра до Верховної Ради та уряду за останні півроку трохи зросла: в грудні 2015 року баланс довіри до ВР становив –74%, в травні 2016 року: –65%. А от новому уряду Гройсмана громадяни України відмовилися видати кредит довіри, тому ще на початку своєї діяльності він має негативний баланс довіри у –54%.
Показово, що найвищий рівень недовіри в українців вже три роки поспіль мають ЗМІ Росії (–82% в 2016 році, –75% в 2015-му, –72% у 2014-му, а в 2013-му: –28%). На другому місці за недовірою – суди (–72% в 2016, 2015 і 2014 роках). Українці не вірять і прокуратурі (–70% в 2016 році, –66% в 2015-му, –48% у 2010-му). А от до поліції вони змінили своє ставлення радикально. «В нашому опитуванні є один сенсаційний факт – довіра до поліції у порівнянні з липнем минулого року змінилася радикально та дуже швидко. Зараз національній поліції довіряють понад 40% громадян», – наголосила Ірина Бекешкіна. Тобто, це є яскравим доказом того, що громадська думка може дуже швидко змінюватися, якщо влада докладає зусилля для здійснення реформ, прокоментувала цифри експерт.
Лідером громадської довіри в Україні названі волонтери (в травні 2016 року ним довіряють 56%, не довіряють – 23%).
Соціологи поцікавились і настроями людей щодо ідеї дострокових парламентських виборів. «Перевибори Верховної Ради, на думку виборців, на її недієздатності ніяк не позначиться, – каже Ірина Бекешкіна. – Тільки чверть населення країни вірить, що новообраний склад Верховної Ради може бути кращим, ніж нинішній. Переважна більшість – 41% – упевнена, що новий парламент буде такий самий, як і нинішній, а 8,5% вважають, що він буде гірший», – відзначила соціолог. Зокрема, ідею дострокових парламентських виборів підтримали 36,6% українців, не підтримали 40,1%, а 23,3% не мають чіткої позиції щодо цього питання. Стосовно партій, які могли б пройти до ВР у разі проведення дострокових парламентських виборів, Ірина Бекешкіна назвала «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Самопоміч», Радикальну партію О. Ляшка, «Громадянську позицію» та Опозиційний блок. За її словами, у такому разі кілька політичних сил набрали б приблизно однакову кількість голосів, тож їм було б дуже складно домовлятися.
Підсумовуючи, Ірина Бекешкіна акцентувала, що президентові слід сконцентруватися на проблемах, які зараз майже одностайно вважаються найважливішими у суспільстві, – проблемах корупції, реформування правоохоронних органів – прокуратури та судів, а також проблемах соціального забезпечення.
Володимир Фесенко: Середина третього року президентства Порошенка буде переломним
Третій рік президентства Петра Порошенка стане для нього переломним періодом.
Таку думку висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Для Порошенка екватор третього року президентства буде переломним. Або йому вдасться нейтралізувати нинішні негативні тенденції, продемонструвати – хоча б частково – нового Порошенка і сформувати собі фундамент на другий термін, або він зіткнеться із дуже серйозними проблемами», – сказав Фесенко.
Досягненнями Петра Порошенка за другий рік його президентства Фесенко назвав успішну реалізацію зобов'язань України щодо безвізового режиму, збереження санкцій проти РФ, відносну стабілізацію ситуації на сході України, пожвавлення процесу структурних реформ та зміцнення обороноздатності.
За його словами, президенту вдається просувати свої ініціативи у Верховній Раді, але з великими зусиллями і певними репутаційними втратами.
«Щодо невдач Порошенка, то це відсутність суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, дисонанс між тим, щоб «жити по-новому» і успішно використовувати старі методи вирішення проблем. Інша проблема – особистісний внутрішній конфлікт Порошенка між політиком і бізнесменом, що теж створює неоднозначне ставлення до нього», – резюмував він.
На думку Фесенка, ще одним недоліком Порошенка є те, що він «полюбляє давати обіцянки, які складно виконувати, за що зараз певною мірою і розплачується».
Ігор Коліушко: В існуючому стані суспільства неконституційні методи не матимуть впливу
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко так само вважає, що перший рік президентства Порошенка був успішніший, бо з більшістю великих викликів, які постали на той час, президент справився. Це і стабілізації на фронті, і збереження суб’єктності України в міжнародному житті, нині вдається утримувати санкції щодо Росії, демонструвати прогрес у безвізовому діалозі. Але сьогодні настав момент, коли громадяни і експерти почали оцінювати реформами, які були задекларовані президентом. На погляд експерта, незрозуміло, чому досі не відбувся розрив дипломатичних відносин з Росією як агресором й немає законодавчого визначення статусу тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей, гальмується реформа децентралізації… «Президент задекларував, що він підтримує реформу децентралізації, яку проводять уряд і парламент, – пояснює свою думку експерт, – але об’єднав децентралізацію з мінським процесом і вніс цей законопроект в такій редакції, що багато моментів з точки зору імплементації стали «розмитими». Ці кроки президента призвели до того, що в парламенті зникло бажання підтримати цей законопроект».
Процес формування уряду теж, на думку Ігоря Коліушка, був непрозорим і зрежисованим. До невдач президента експерт відніс і те, що досі не внесено кандидатури для оновлення складу Центральної виборчої комісії, що є конституційним обов’язком глави держави. Висловив сумнів експерт і щодо підтримки президентом реформи виборчого законодавства. «Найближчі люди з оточення президента опираються переходу до пропорційної виборчої системи з відкритими списками», – каже Ігор Коліушко.
Водночас експерт вважає, що про узурпацію влади президентом говорити зарано. «Щодо стану влади у нас на сьогодні дві тенденції – з одного боку, є багато прикладів, які свідчать про дефіцит влади, наростають процеси хаосу і безвладдя в багатьох сферах, а з другого – є проблема того, що Адміністрація Президента чи сам президент пробують заповнювати цей вакуум неконституційними методами своєї активності. І це призводитиме не до успішності цієї політики, а до подальшого падіння рейтингу президента, тому що в існуючому стані суспільства неконституційні методи не матимуть впливу,– переконаний експерт. – Ми поки що маємо певне щеплення, зроблене Революцією гідності, від подібних способів впливу на наше суспільство».
Олексій Гарань: Успішними реформи будуть тільки за умови тиску на владу
Аналізуючи дані експертного і загальнонаціонального досліджень, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань відзначив, що населення більш скептично оцінює реалії, ніж експерти, бо значна частина його оцінює їх через «власну кишеню» та соціально-економічні проблеми. «Якщо аналізувати, що зроблено, що ні, то я хотів б сказати, що нам досі вдається зберегти санкції іноземних держав щодо Росії не виконуючи те, що нам не вигідно — зокрема, особливого статусу для Донбасу і виборів на Донбасі. Успіхом є й те, що залежність України від газу Росії впала до нуля», – пояснює Олексій Гарань. Серед успіхів експерт також відзначив процес декомунізації, зростання патріотичних настроїв і гуманітарну політику. «Хоча це передусім заслуга Майдану, і тих патріотичних настроїв, які народилися під час війни», – зауважив Олексій Гарань.
Науковий директор «Демініціатив» переконаний, що успішними реформи будуть тільки за умови тиску на владу, альтернативних пропозицій експертів і громадянського суспільства, розробки законів незалежними фахівцями, а також тиску ЗМІ та західних партнерів.
За матеріалами Укрінформу та "ДІ".
