Два роки виконання Угоди про асоціацію: рух назустріч всупереч перешкодам
До другої річниці підписання Угоди про асоціацію з ЄС «Демініціативи» провели опитування українських експертів та експертів країн-членів ЄС, а також народних депутатів з приводу того, які вигоди європейська інтеграція України принесе самій Україні та ЄС і в чому полягають головні перешкоди на цьому шляху.
І європейські, й українські експерти щодо основної перепони висловили одностайність. «Це – поширеність корупції у більшості сфер політичного та економічного життя, зокрема й у вищих ешелонах влади», – каже директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час оприлюднення результатів опитування на круглому столі «Друга річниця підписання Угоди про асоціацію з ЄС: рух назустріч всупереч перешкодам?», який відбувся в Укрінформі 18 березня 2016 року.
Тим часом більшість опитаних депутатів за основну перешкоду на шляху інтеграції обрали агресивну політику Російської Федерації, відвівши корупції друге місце у списку перепон, зауважила соціолог.
Опитування також засвідчило, що, крім корупції та агресії з боку РФ, інтеграції України заважають політичні позиції керівників окремих членів Євросоюзу, зокрема їхні побоювання щодо нової хвилі розширення. З цією думкою погодились як українські, так і європейські експерти та депутати, про що повідомив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук.
Він відзначив, що окремою проблемою українські експерти зазначили низький професіоналізм низки чиновників, відповідальних за євроінтеграційний напрямок. Непрофесіоналізм українських посадовців до переліку ключових перешкод на шляху європейської інтеграції зарахували й народні депутати.
За словами Олексія Сидорчука, головні переваги європейської інтеграції для України українські експерти вбачають в отриманні доступу до ринків капіталів, продукції та послуг ЄС. Європейські експерти погоджуються з українськими колегами з приводу важливості відкриття європейського ринку, втім головними плюсами для України називають утвердження верховенства права в країні та модернізацію її економіки.
«Вихід на ринки ЄС і посилення верховенства права в Україні так само є ключовими перевагами європейської інтеграції для більшості народних депутатів», – сказав експерт.
Щодо переваг для самого ЄС від інтеграції з Україною , то і українські, і європейські експерти зійшлися на думці про те, що Євросоюз посилить безпеку на своїх східних кордонах завдяки стабілізації та демократизації України. Важливими перевагами ЄС у цьому процесі, на думку українських і європейських експертів, є й нові можливості економічної співпраці з Україною, доступу європейського капіталу на українські ринки, а також доступу до кваліфікованого людського капіталу з України. «Депутати переважно погоджуються з експертами, додаючи як вигоду для ЄС можливість оновлення і зміцнення його системи цінностей внаслідок їх популярності в українському суспільстві», – підсумував Олексій Сидорчук.
Науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА Олексій Гарань стисло відтворив хронологію укладання Угоди про асоціацію, нагадавши, що підписана вона була в два етапи. Спочатку політична її частина, а по обранні Президентом Петра Порошенка – й економічна. У вересні 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду синхронно з Верховною Радою України. Після чого цей документ був ратифікований в усіх країнах, зокрема і Нідерландах.
«Але формально ця процедура не була завершена, бо документи не були передані у відповідні структури, чим і скористалися противники цієї угоди, які тепер проводять референдум у Нідерландах», – пояснив Олексій Гарань. Він також відзначив, що якщо нідерландці не підтримають асоціацію України з ЄС, це матиме негативний вплив, але лише з символічної точки зору, тому що референдум є консультативним і зона вільної торгівлі все одно працюватиме. Однак саме це буде використано проросійськими силами і російською пропагандою задля маніпуляцій та послаблення іміджу проєвропейської України.
Професор політології наголосив, що багато залежатиме від явки на референдумі, і якщо вона перевищить 30%, то цей результат доведеться враховувати. «Важливо також, якою буде реакція після референдуму, – розмірковує професор. – На сьогодні цифри показують, що ми цей референдум програємо, але питання – з яким розривом і як це вплине на нідерландський парламент, і чи буде повторно внесена ця процедура на ратифікацію та яку позиції займуть інші сили?».
Олексій Гарань водночас переконаний, що якщо в Україні гальмуватимуться реформи, то це зменшуватиме зацікавленість прихильників допомоги Україні, в тому числі і прихильників продовження санкцій. «Ситуація зараз така, що нам потрібно робити ці зміни і для нас самих, і в тому числі для підтримки санкцій, – аргументує політолог. – Події з безвізовим режимом показали, що Євросоюз може впливати на ситуацію в Україні, використовуючи обумовленість надання допомоги, може стимулювати внутрішні реформи, а Україна може виконувати їх, якщо є політична воля. Все, що ми побачили навколо віз, засвідчило – ми самі зриваємо те, що у нас лежить на тарілочці… А Євросоюз готовий надавати безвізовий режим, що спростовує аргументи скептиків, які заявляли, що через конфлікт на Донбасі безвізового режиму Україні не дадуть», – наголосив Олексій Гарань.
Валерія Маліцька, виконувач обов’язків голови Студентської ради Національного авіаційного університету, презентувала відеоролик, який студенти НАУ за власною ініціативою зняли англійською мовою.
«Ми намагалися донести до своїх колег – студентів із Нідерландів правду про Україну і показати, чому вони повинні підтримати Україну в її європейських прагненнях», – каже Валерія Маліцька. Вона розповіла, що ідея створити відеозвернення з’явилася після того, як до їхнього університету приїхав Посол Євросоюзу Ян Томбінський. Була розмова, студенти зацікавилися тим, які настрої у молоді Нідерландів, стикнулися й з проблемою російської пропаганди. «Ми вирішили, що можемо також повпливати на думку наших ровесників у Нідерландах й довести їм, що наша країна готова змінюватися на краще», – зауважила студентка.
Про те, чого вдалось досягти, а чого – ні, за ці два роки виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, розповіла експерт інформаційної кампанії «Сильніші разом» Марія Голуб. Вона вважає, якщо 2014 і 2015 роки були підготовчими у виконанні Угоди, то 2016-й це рік, коли вже пора показувати стабільні результати.
Експерт радить зосередити увагу на трьох пріоритетних аспектах. Перший – інституційний. На сьогодні Україні потрібен ефективний механізм координації виконання угоди, переконана Марія Голуб. «Як один із варіантів – це запровадження віце-прем’єра з питань європейської інтеграції, – пояснює експерт. – Урядового офісу з питань європейської інтеграції, який є на сьогодні, вже недостатньо. Зараз ми маємо величезний пласт європейського законодавства, який треба адаптувати за дуже короткий період, і не просто прийняти конкретні закони, а почати працювати над їхньою імплементацією. Задля цього потрібна сильна ефективна фігура, яка б на високому політичному рівні могла представляти інтереси України в комунікаціях з європейськими інституціями», – наголосила Марія Голуб.
Другий важливий аспект на думку громадської активістки, є саме законодавчий компонент. Адже із заявлених у 2015 році пріоритетів виконання Угоди, пов’язаних із ЗВТ, а це і реформа безпечності харчових продуктів, і митна справа, й державні закупівлі, й монопольне законодавство та енергетика, – виконати вдалося небагато. «Із прямих зобов’язання 2015 року основний наголос було зроблено на енергетику, – розповідає Марія Голуб. – Ми їх виконали, але тепер є величезні проблеми з їх імплементацією. Маємо проблеми з утворенням Національної комісії з питань регулювання енергетики. Не були ухвалені ключові закони з реформи харчових продуктів. Найменших успіхів ми досягли у реформі митниці, що є ключовим пунктом, який забезпечує ефективну торгівлю між Україною і ЄС».
Ключовим на 2016 рік експерт інформаційної кампанії «Сильніші разом» вважає і ухвалення законопроекту щодо внесення змін до регламенту Верховної Ради, який покликаний знищити лобізм і бажання перетворити європейську інтеграцію на слугування вузьким інтересам. «Цей законопроект має докорінно змінити практику подання законопроектів, бо в публічному доступі будуть висновки стосовно відповідності всіх законодавчих ініціатив», – акцентувала експерт.
Водночас найбільше зобов’язань припадає на 2017 рік, коли підключаються такі сфери, як соціальна політика, екологія та громадське здоров’я. З такими низькими темпами виконання Україна стикнеться з величезними проблемами, щоб відповідати встановленому дедлайну, переконана Марія Голуб.
Третій суттєвий компонент, на якому наголосила Марія Голуб, – інформаційний і комунікаційний. Досить мало, на її думку робиться в аспекті інформування малого і середнього бізнесу про його перспективи на європейському ринку. Досі немає стратегії просування експорту, немає пояснень, чому Україна втрачає величезний потенціал на європейських ринках. «Ми маємо пояснювати людям, що зроблено чи що маємо зробити, чому той чи інший виробник, який втратив російський ринок, має зараз потерпіти, вкласти гроші в модернізацію свого виробництва і виходити на ринок Євросоюзу, чому це потрібно і для нього, і для всієї української економіки», – резюмувала Марія Голуб.
Натомість Голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко вважає, що нинішній парламент зробив чимало в контексті виконання Плану дій щодо безвізової лібералізації. Зокрема ухвалив пакет антикорупційних законів, які безпосередньо стосуються вже нинішнього складу усіх ешелонів влади.
«Те саме стосується і виконання Угоди про асоціацію, – каже Ірина Геращенко. – Але мені здається, що тут ми мали би зробити більше, тому що 80% документа стосується економіки. І саме економіка у нас перебуває у сфері найбільшої тривоги».
Народний депутат пояснила, що ключовим завданням для мінекономіки у виконанні Угоди про асоціацію має стати запровадження змін у регламентах задля виходу українських товарів на європейські ринки. «Уряду потрібно інтенсифікувати діалог з Євросоюзом і пояснювати, що Україна внаслідок анексії Криму та війни на сході потребує більшої економічної підтримки, можливо, й розширення квот. Навіть якщо Угода цього не передбачає, ми маємо за це боротися через інші важелі і переговори. Наш бізнес потребує сьогодні більшої підтримки і пролонгації з боку влади».
Поза тим, Голова Комітету з питань європейської інтеграції прогнозує, що вже влітку 2016 року Україна отримає безвізовий режим. «Ми отримали дуже важливий сигнал з Брюсселя... Позитивний сигнал щодо безвізового режиму, що вже у квітні буде подано законодавчу ініціативу до Ради ЄС і Європарламенту, що дасть зрозумілий старт безвізовому режиму», – сказала Ірина Геращенко.
Тим часом керівник офісу Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн закликала українців не переживати стосовно результату на референдумі і пояснила, що у самих Нідерландах його меншою мірою пов’язують із українським питанням і більшою з європейською політикою загалом, зокрема міграційною проблемою і навіть питаннями уряду Нідерландів. «Зараз є таке бачення, що більшість у Нідерландах буде проти цієї асоціації, але найголовніше питання це те, як до цього поставиться парламент, який уже проголосував за асоціацію. Я оптимістична і щодо безвізового режиму для України й сподіваюсь, що український уряд і далі працюватиме задля продовження реформ», – підсумувала Габріеле Бауманн.
