Експерти: Українські медіа – на боці ворогів громадянського суспільства

Українські мас-медіа виступають не на боці громадянського суспільства, що є їхньою місією, а на боці сил, які громадянському суспільству протистоять. Таку думку висловила науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, відкриваючи засідання круглого столу «Чи готові українські медіа до внутрішніх та зовнішніх викликів?», який відбувся 4 вересня в «Укрінформі».

 

Однією з головних причин цього соціолог вважає поширеність «продажності» в українських ЗМІ. Керівник Інституту масової інформації Вікторія Сюмар також наголосила на проблемі джинси, і висловила побоювання, що це явище знову заповнить Україну в разі початку позачергової виборчої компанії. Політики, на думку Вікторії, добре засвоїли правило, що будь-яка подія набуває значення тільки після її висвітлення у ЗМІ, але й медіа стимулюють їх тим, що, фактично, продають свій ефірний час чи газетні шпальти.

 

Директор із розвитку «Інтерньюз-Україна» Євген Радченко звернув увагу ще на одну проблему – в українських ЗМІ головними ньюзмейкерами є саме політики, а не представники спорту, мистецтва, бізнесу тощо. Тобто українській інформаційний простір сконцентрований, переважно на внутрішньополітичних реаліях і не надає суспільству усього спектру необхідної інформації.

 

Це, зокрема, продемонструвала кавказька криза. На думку учасників круглого столу, українські медіа під час грузинсько-російської війни не створили, власне, українського дискурсу, не намагалися самостійно осмислювати події.

 

Водночас Вікторія Сюмар наголосила, що велика частина українців і на сьогодні перебувають у чужому інформаційному просторі. Як ілюстрацію головний редактор журналу «Телекритика» Євген Мінко навів той факт, що рейтинг «Первого канала» російського телебачення в Україні, як правило, вищий за показники Першого національного.

 

При цьому, на думку учасників обговорення, український медійний ринок, зокрема телевізійний, перенасичений, через що йому бракує високопрофесійних кадрів.

 

На думку Євгена Радченка, до негативних тенденцій в українській медіасфері причетні, насамперед, менеджери ЗМІ, які у гонитві за рейтингами та прибутками забули про інші пріоритети. Журналіст Вахтанг Кіпіані, у свою чергу, вважає, що сьогодні «не вистачає держави», і в цілому заявив про необхідність її, держави, «перезавантаження». Зокрема, саме держава має вплинути поширеність джинси, запровадити покарання за неї тощо. Інакше «якщо покарання немає, то і джинси немає, а є суспільний договір, який всіх влаштовує, значить це і є робота медіа», - наголосив він. Журналіст також зазначив, що в Україні сьогодні не тільки криза ЗМІ, але й не завершилося формування модерної української ідентичності, що можна відстежити і за популярністю тих чи інших іноземних телеканалів.

 

Під час круглого столу також були оприлюднені результати експертного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного у липні 2008 року. Всього у ньому взяли участь 37 журналістів, які дали високу оцінку стану свободи слова в Україні і водночас зазначили наявність двох головних загроз: тиску грошей та «пофігізм» самих медійників. 

 

При цьому жоден з опитаних журналістів не вважає, що свобода слова в Україні вже невідворотна. Переважає точка зору, що у свободи слова добрі перспективи, але певні вияви тиску є.

 

Телеканалом, який найбільш об’єктивно висвітлював політичну кризу в Україні опитані експерти назвали СТБ – 18 голосів.

Далі голоси розподілилися таким чином (можна було називати два варіанти):  «1+1» – 11, 5 канал та канал «24» – 7, «Інтер» – 4, Перший національний -3, ICTV – 3, «Новий канал», НТН, «Україна», «Тоніс» – 1, ТРК «Київ», ТЕТ, К1, Перший діловий, «Сіті», місцеві телеканали - 0 голосів.

 

За те, що жоден з телеканалів не висвітлював політичну кризу об’єктивно, висловилися  5 експертів.

 

Перелік опитаних

 

Бандера Степан

Богуш Денис.

Борковський Антін.

Бурда Ольга.

Герасимчук Вікторія.

Горбань Юрій.

Грабовський Сергій.

Дорош Світлана.

Зам’ятін Віктор.

Золотарьов Володимир.

Ївженко Тетяна.

Кіпіані Вахтанг.

Коваль Олексій.

Лі Світлана.

Луканов Юрій.

Марциновський Анатолій.

Нікітін Антон.

Олеарчик Роман.

Пирожук Марина.

Погорєлов Олексій.

Різун Володимир.

Руденко Сергій.

Сидорук Сергій.

Соколова Оксана.

Соколовська Інна.

Соколовська Яніна.

Сохар Орест.

Стадільна Яна.

Стоян Ольга.

Устюжаніна Оксана.

Чайка Роман.

Чайковський Роман.

Чекмишев Олександр.

Черненко Олександр.

Чок Юлія.

Чопенко Володимир.

Яременко Наталя.