Електоральні настрої населення напередодні виборів

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 18 жовтня 2014 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах  у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. В період дослідження не було можливості провести опитування у  Луганську (відповідно, була  збільшена квота  інтерв’ю у місті Донецьку). Усього було опитано 2025 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2.2%.

Для порівняння наводяться дані загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» разом із Київським міжнародним інститутом соціології напередодні парламентських виборів з 18 вересня по 4 жовтня 2012 року.  Опитування проводилося в 111 населених пунктах у всіх областях України та  Автономній Республіці Крим за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення України. Усього було опитано 2043 респонденти. Похибка вибірки не перевищує 2.2%.

Опитування були проведені у рамках проекту Громадський соціологічний консорціум  за фінансової підтримки  програми МАТРА  Посольства Нідерландів в Україні та Європейського Союзу .

• У парламентських виборах 26 жовтня 2014 планують брати участь безумовно 55% опитаних,  ще 24%  не виключають таку можливість (із них скоріше так – 19%, скоріше ні – 5%), 20% точно не прийдуть.  
• Існують істотні регіональні відмінності у готовності виборців прийти на виборчі дільниці. Найбільший відсоток тих, хто висловив готовність взяти участь у голосуванні, – у Західному (90%) та Центральному (82%) регіонах, дещо менша готовність до участі у виборах – у Південному (74%) та Східному (73%) регіонах, а на Донбасі, на територіях, які контролює Україна, – 57%.
• Основною причиною відмови від участі у виборах є, як і зазвичай, те,  що громадяни не бачать партії чи кандидата, за яких було б варто проголосувати,  – про  це сказало 35% тих, хто не збирається голосувати. Як і два роки тому, 20% пояснює свою неучасть у виборах тим, що їхнє життя від виборів ніяк не залежить.  Разом із тим, порівняно з виборами 2012 року, більш ніж удвічі зменшився відсоток тих, хто пояснював свою відмову від участі у виборах недовірою до чесності проведення виборів (з 25% до 13%), зменшилася й кількість тих, хто вважає, що вибори нічого не змінять (з 19% до 13%). Натомість значно зросла  (з 9% до 15%) кількість тих, у кого не буде можливості проголосувати, причому дві третини таких виборців становлять жителі окупованих територій Донбасу.
• Основним мотивом, що спонукає українців до участі у виборах, стабільно є  відчуття свого   громадянського обов’язку (57%).  І, теж стабільно, на другому місці серед причин участі у виборах – побоювання, що хтось інший зможе скористатися голосом за відсутнього (28%). А от позитивний мотив – що «серед партій та кандидатів є ті, кого хочеться підтримати» – є головною спонукою участі у виборах лише для 17.5%.  
• На період проведення опитування третина виборців (32%), які збиралися взяти участь у виборах, не визначилися,  за кого голосуватимуть.  Поки що серед тих, хто має намір іти на вибори, виборчий бар’єр перетинають: Політична партія «Блок Петра Порошенка» – 20,5%, Радикальна партія Олега Ляшка – 8,6%, Політична партія «Народний фронт» – 6,8%, Політична партія «Об’єднання «Самопоміч» – 5,8% і, майже впритул до бар’єру – 4,7% – Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».   Водночас очевидно, що 32% тих, хто має намір іти на вибори – це значний резерв для зростання рейтингів партій, і виборчий бар’єр може перетнути 7–8 політичних сил.
• Якби проголосували лише ті, хто вже зараз визначився з вибором,  до Верховної Ради потрапило б 7–8 політичних сил: Блок Петра Порошенка (30,4%), Радикальна партія Олега Ляшка (12,9%), партія «Народний фронт» (10,8%), Об’єднання «Самопоміч» (8,5%),  партія «Батьківщина» (7,5%), Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна» (5,6%), партія «Опозиційний блок» (5,9%) та, можливо, партія «Громадянська позиція» (4.8%). Водночас  голоси тих 32%, хто не визначився, можуть розподілитися й в інший спосіб.
• Існують істотні  регіональні відмінності у підтримці різних політичних сил, деякі з яких долають прохідний бар’єр в одних регіонах і не мають підтримки в інших. Партію «Народний фронт» підтримують 12% у Західному регіоні, 7% – у Центральному, 5% – у Східному, а у Південному – 4% і 1% на Донбасі; так само і Партію «Самопоміч» на Заході підтримують 9%, у Центрі – 6%, а на Півдні та Сході – по 4% і 1% на Донбасі; партія «Громадянська позиція» має прохідний бал у Західному, Центральному та Східному регіонах (відповідно, 5%, 5% і 6%) і жодної підтримки на Донбасі. Партія «Сильна Україна», навпаки, має  високий рейтинг у Південному регіоні (17%) і на Донбасі (8%), і не долає виборчий бар’єр на Сході (3%), Центрі (2%) і на Заході (менше 1%). Аналогічно і Партія «Опозиційний блок»: істотна підтримка на Сході та Донбасі (по 11%), незначна – на Півдні (3%) і майже відсутня – у Центральному та Західному регіонах (менше 1%).  Підтримка партії «Батьківщина» більш рівномірна: по 5% у Західному та Центральному регіонах, 6% – у Східному регіоні, 4% – у Південному, але повна відсутність підтримки на Донбасі. Комуністична партія долає виборчий бар’єр лише в одному регіоні – на Донбасі (11%), в решті регіонів має від 0% (у Західному регіоні) до 4% на Півдні. Долають виборчий бар’єр в усіх регіонах поки що лише дві політичні сили.  Блок Петра Порошенка набирає 25% у Західному регіоні, 21% – у Центральному, 22% – у Південному, 14% – у Східному і 18% на Донбасі. Радикальна партія Олега Ляшка має 12% у Західному регіоні, 9% – у Центральному, 7% – у Південному, 5% – у Східному регіоні і стільки ж – на Донбасі.  Усі відсотки вирахувано у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.
• В усіх регіонах значна частина тих, хто готовий піти на вибори, ще не визначилася, за кого віддати свій голос: у Західному регіоні – 21%, Центральному – 37%, Південному – 25%, Східному – 39%, на Донбасі – 39%. Усі відсотки вирахувано у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.
• Істотні вікові особливості мають дві політичні сили. Комуністична  партія України долає виборчий бар’єр лише серед виборців віком за 60 років (у віковій групі 60-69 років – 6% і серед виборців старших 70 років – 8%). Радикальна партія Олега Ляшка, навпаки, має найбільшу підтримку серед наймолодших виборців до 30 років (14%) і значно меншу – в інших вікових групах (5–8%), знову зростаючи серед виборців старших 70 років (11%). Усі відсотки вирахувано у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.
• Серед тих виборців, які вже визначилися зі своїм вибором, впевненість у його незмінності досить висока: 64% виборців відповіли, що свого вибору не змінять, втім, 31% ще можуть своє рішення змінити (і цей відсоток приблизно однаковий в електораті різних політичних сил). 
• Головними чинниками вибору, як в будь-якій виборчій кампанії, є  програма, ідеї, пропозиції (49%) та лідери партій (44%). Порівняно з попередніми парламентськими виборами різко зросла мотивуюча роль лідерів (у 2007 році на цей чинник вказували 28% виборців, у 2012-му – 26%). 
• Існують певні відмінності у мотивації голосування за різні політичні сили. Так, пролідерська мотивація особливо виражена у підтримці Радикальної партії Олега Ляшка (на лідера орієнтується 54% електорату цієї партії), партії «Народний фронт» (53%), «Батьківщини» (49%), «Сильної України» Сергія Тігіпко (50%). Переконання, що саме ця політична сила виражає їхні інтереси, найбільше виявилася виражена у виборців Комуністичної партії (44%) та партії «Опозиційний блок» (40%), а також «Самопомочі» (35%). Підтримка політичної партії з тієї причини, що вона має добрі шанси на перемогу, найбільше проявилася серед виборців Блоку Петра Порошенка, а голосування за певну партію як за «найменше зло» найбільше представлено серед електорату партії «Опозиційний блок»  (20%) та «Самопомочі» (16%).
• Головними очікуваннями виборців, які вони пов’язують з  обраними партіями,  виявилося: по-перше, що ця партія має найкращу стратегію розвитку країни (28,5%), по-друге, що обрана партія ухвалюватиме закони в інтересах простих людей (26%), по-третє, що партія має найкращу команду професіоналів, здатних забезпечити розвиток і порядок у державі. Цікаво, що перше і трете (стратегія і команда професіоналів) вважають найголовнішим для партій і опитані експерти.
• Виявилися деякі відмінності в очікуваннях виборців від партій, за які вони готові проголосувати. Виборці Радикальної партії Олега Ляшка більш, ніж прихильники інших партій,  очікують, що саме ця партія зможе домогтися подолання корупції (31%) і що кандидати від цієї партії не будуть задіяні у корупції (18%). Підвищені очікування щодо протидії корупції очікують від своєї партії і виборці «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка. Прихильники «Народного фронту» вважають, що саме ця партія має найкращу команду професіоналів (35%) і що саме ця партія зможе протистояти агресії Росії (21%). У професійності команди своєї партії впевнені і виборці «Сильної України» Сергія Тігіпка (31%). Прихильники партії «Батьківщина»  вважають, що саме ця партія ухвалюватиме закони в інтересах простих людей (42%). Того самого – рішень в інтересах простих людей – очікує й 46% виборців Комуністичної партії, які, до того ж, ще покладають на комуністів сподівання (52%), що КПУ зможе зупинити війну й домогтися миру на Сході мирним шляхом. Аналогічні й очікування виборців партії «Опозиційний блок»  – ухвалення законів в інтересах простих людей (45%) та припинення війни шляхом переговорів (20%). Виборці «Самопомочі» цінять те, що у списках цієї партії є «свіжа кров» – принципово інші політики (20%), і певні, що кандидати від цієї партії не будуть задіяні в корупції (20%). Нарешті, очікування виборців партії «Блок Петра Порошенка» відрізняють від решти сподівання, що саме ця партія зможе стати центром, навколо якого об’єднаються інші політичні сили (16%).
• З повним списком партії, за яку мають намір проголосувати, ознайомилися лише 24% виборців, ще 19% – з кандидатами в можливій «прохідній» частині, 11% – з першими 10 кандидатами, 28% – лише з першою п’ятіркою, а 17% взагалі зі списком обраної партії не ознайомлені. Найгірше ознайомлені зі списком обраної партії виборці КПУ, з яких 35% списки не вивчали зовсім і ще 24% знають лише першу п’ятірку, та виборці «Сильної України» Тігіпка, з яких не знають зовсім списку 33% і ще 25% знають лише першу п’ятірку. А найкраще ознайомлені зі списком обраної партії виборці партії «Батьківщина», серед яких 32% ознайомилися зі списком повністю, а зовсім не знайомі лише 5%.
• Попри недостатнє знайомство зі списками обраних партій, більшість виборців цими списками задоволені:  або  повністю (40.5%), або за винятком декількох осіб (28%). Найбільше задоволені списками обраних партій виборці «Батьківщини», де списками повністю задоволені 58%, та «Самопомочі» – 61%.
• Більшість виборців – 56% – вважають, що обрана ними партія повинна підтримувати Президента і після виборів увійти до пропрезидентської більшості. Найбільше схильні до такої позиції, звісно, виборці Блоку Петра Порошенка та більшість  виборців  «Народного фронту (68%) та «Самопомочі» (55%).   Майже навпіл діляться думки виборців «Батьківщини», Радикальної партії Олега Ляшка та «Громадянської позиції»: половина з них вважає, що обрана партія повинна об’єднатися в пропрезидентській більшості, а половина вважає, що треба ситуативно підтримувати Президента, не входячи формально у більшість.  А от більшість виборців Комуністичної партії та Опозиційного блоку бачать обрані партії в опозиції до Президента. 
• Серед тих, хто збирається іти на вибори, знають усіх кандидатів на окрузі  5%, багатьох – 12%, кількох головних – 23%, лише одного, за якого голосуватимуть, – 6%, не знають нікого – 47% (напередодні виборів 2012 року таких було 34%). 
• Остаточно визначилися з голосуванням за кандидата по своєму виборчому округу 16% виборців, ще 18% загалом визначилися, але їхнє рішення не остаточне, а 55% не вирішили зовсім.  У 2012 році визначеність була більшою: за місяць до виборів 29% знали, за кого голосуватимуть,  не знали зовсім – 45%.
• Більшість населення – 53% – вважають, що обраний від округу депутат повинен у Верховній Раді в першу чергу вирішувати питання свого округу, ще 18% певні, що головне завдання мажоритарного депутата – допомагати конкретним виборцям свого округу, і лише 18% вважають, що обраний на окрузі депутат повинен в основному займатися законотворчою діяльністю.
• Для тих,  хто визначився із голосуванням за кандидата по мажоритарному округу, найбільше важить особистість кандидата (33%),  його можливості у майбутньому вирішувати проблеми округу (33%) та належність до партії, за яку виборець збирається проголосувати (28%). Якщо порівняти з виборами 2012 року, то різко зріс особистісний чинник (з 15% до 33%) та здатність вирішувати проблеми округу (з 16% до 33%).
• Лише 14% виборців зазначили, що той кандидат, за якого вони ладні проголосувати, працював на окрузі вже кілька років, ще 5%  зазначили, що обраний кандидат почав працювати на окрузі з ннішього року, але до початку виборчої кампанії, 7% – з початком виборчої кампанії, 7% зазначили, що обраний ними кандидат не працював і не працює на окрузі, а 67% виборців  нічого про активність депутатів на  окрузі сказати не змогли (у 2012 році таких було менше – 49%).  
• Не готові продати свій голос на виборах 87% населення (на виборах 2012 року –83%).  Готові продати свій голос на виборах 8% населення (1% – за будь-яку суму, 4% – якщо сума влаштовуватиме, і ще 3% – якщо заплатить той кандидат чи партія, за яку у будь-якому разі збиралися голосувати). Водночас однозначно засуджують продаж голосів 67,5% населення (у 2012 році – 53%), ще 21% загалом ставляться до цього негативно, але з розумінням – «усякі у людей бувають ситуації» (у 2012 році «розуміння» було більше – 32%), а 7% ставляться до продажу голосів позитивно, як до «способу людям дещо заробити» (у 2012 – 10%). 
• Лише 3% населення зазначили, що на їхніх округах кандидати роздавали продуктові пайки та інші подарунки (на виборах 2012 року – 10%).
• Більшість населення – 54% – впевнені у чесності виборів (11% вважають, що вони взагалі пройдуть без підтасувань і ще 43% припускають, що будуть окремі порушення, які не вплинуть на загальний результат). На виборах 2012 року в чесність виборів вірили значно менше – 43% населення. Припускають, що результати можуть бути підтасовані 21% (31% у 2012 році), а 12 % певні, що все обов’язково буде підтасоване (у 2012 році – 16%). Найбільш песимістично розцінюють чесність виборів ті, хто взагалі не збирається брати в них участі (серед тих, хто не піде на вибори, 36% певні, що все буде підтасоване).
• Вже традиційно більшість населення вважає, що найбільш корисними на виборах є міжнародні західні спостерігачі (так вважали 40% населення на виборах 2007 року, 49% у 2012-му і 48% у 2014 році). Теж традиційно на другому місці за рівнем визнання йдуть спостерігачі від громадських організацій (їх корисність визнавали 35% у 2007 р., 38% у 2012 р. і 39% у 2014 р.), корисними спостерігачів від партій вважали, відповідно, 34%, 32% і 28.5% А от визнання корисності спостерігачів від країн СНД (Росії, Білорусі та ін.), яка і раніше була невисокою, впала вдвічі: у 2007 році корисність спостерігачів СНД визнавали 20%, у 2012 році – 22%, а напередодні виборів-2014 – лише 13%. Змінилося й ставлення до спостерігачів загалом: у 2007 році 21% населення вважали, що від усіх спостерігачів немає жодної користі, у 2012 році такі думки поділяли 19%, а у 2014 році – 16%.
• На думку більшості населення, партії для перемоги на виборах потрібно мати насамперед кваліфіковану команду (так вважають 42% населення), мати нові ідеї і нових людей (28%) та успішну попередню діяльність. Порівняно з попередніми парламентськими виборами в уявленнях людей про чинники успіху партії різко впала значимість гарної виборчої програми (у 2007 році її вважали істотним чинником 37% населення, у 2012 р. – 30%, у 2014 р. – лише 16%).
• У суспільстві дещо переважає думка, що  голосування на виборах дає людям можливість впливати на рішення, які ухвалює влада (повністю та переважно згодні  52% населення опитаних, повністю та переважно не згодні – 36%), і що вибори змушують політиків відстоювати інтереси виборців (повністю та переважно згодні  49% опитаних, повністю та переважно не згодні – 40%).
• Більшість  населення  (42%) не сподівається,  що політики  поводитимуться етично під час виборчої кампанії, в етичності політиків під час виборів упевнені 36%.
• Більшість населення (58%) впевнена у таємності виборчого голосування (не впевнені – 27%).
• Більшості населення (57%) важко зрозуміти, які саме позиції обстоюють різні партії (не важко це для 28%). Причому не розуміють це виборці різних партій: Опозиційного блоку (65%), Блоку Петра Порошенка (61%), «Сильної України» Сергія Тігіпка (58%), Радикальної партії Олега Ляшка (57%), КПУ (55%), «Батьківщини» (53%), «Самопомочі» (50%).    
• Напередодні виборів-2014   43% населення схильні вважати, що вибори зможуть поліпшити ситуацію в Україні, 32% вважають, що вибори нічого не змінять, а 7% певні, що вибори лише погіршать ситуацію. У цьому питанні громадська думка істотно відрізняється від більш песимістичних настроїв напередодні парламентських виборів 2012 року, коли  лише 23% населення сподівалися на поліпшення ситуації внаслідок виборів, а 48% населення вважали, що вибори нічого не змінять.
• Вже стабільно перед парламентськими виборами  більш як третина населення вважає, що їх особиста участь у виборах Верховної Ради чи відмова від участі у виборах ніяк не вплине на майбутнє України.   
• Лише 6% населення відповіли, що залучені до активної громадської діяльності (у травні цього року таких було 8%).
• Лише 3% населення під час виборчої кампанії агітували на громадських засадах (безкоштовно) за якусь партію чи кандидата. Щоправда, ще 4% були б готові це робити, але їм ніхто цього не пропонував, а 90% цього не робили і не збираються.
• Лише 0,5% населення давали гроші на якусь політичну партії чи для когось із кандидатів, ще 1% хотіли це зробити, але до них ніхто не звертався, а 98% гроші партіям та кандидатам не давали і не збираються це робити. 

Парламентські вибори-2014: електоральні настрої населення України та їх динаміка

Чи збираєтеся Ви взяти участь у виборах до Верховної Ради, які мають відбутися 26 жовтня 2014 року?

Якщо Ви не збираєтесь брати участі у виборах, то чому? Оберіть, будь ласка, не більше двох причин. НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ  (% до тих, хто не збирається брати участь у виборах)

Якщо Ви збираєтеся брати участь у виборах, то чому? Оберіть, будь ласка, не більше двох причин. НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ (% до тих, хто збирається взяти участь у виборах)

Якщо Ви братимете учать у голосуванні, то за яку партію проголосуєте?

Наскільки Ви впевнені, що голосуватимете саме за цю партію?

А чому Ви схильні проголосувати саме за цю партію (блок)? Оберіть, будь ласка, не більше двох причин. НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

А які саме очікування у першу чергу Ви пов’язуєте з цією партією, голосуючи за неї на виборах?   НЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

Чи ознайомились Ви зі списком кандидатів від партії, за яку хотіли б проголосувати?  ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Чи задовольняє Вас список кандидатів від партії, за яку Ви хотіли б проголосувати? ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Як Ви вважаєте, яку позицію по відношенню до Президента Петра Порошенка повинна зайняти партія, за яку Ви готові проголосувати? ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Чи знаєте Ви кандидатів у депутати по Вашому виборчому округу?   ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Чи Ви вирішили, за кого з кандидатів будете голосувати у Вашому виборчому округу? (%  до тих, хто братиме участь у виборах) ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Якщо Ви вирішили, за кого голосувати у мажоритарному окрузі, то що вплинуло на Ваш вибір? (вкажіть не більше 3-х основних причин)  НЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ (% до тих, хто визначився з голосуванням за кандидата у мажоритарному окрузі)

 Чи працював цей кандидат, за якого Ви збираєтеся проголосувати, на Вашому окрузі раніше, чи почав працювати лише під час виборчої кампанії? ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

 Чим, на Вашу думку, повинен насамперед займатися у Верховній Раді депутат, обраний від вашого округу? ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Як Ви вважаєте, що насамперед потрібно партії  для перемоги на виборах? (зазначте не більше двох основних чинників).  НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

Чи роздавали кандидати на Вашому окрузі продуктові пайки чи інші подарунки виборцям?

Зараз зачитаю Вам деякі твердження, які стосуються виборів в Україні. Наскільки Ви згодні з кожним із них?

Голосування на виборах дає людям можливість вплинути на рішення, які ухвалює влада

Вибори змушують політиків відстоювати інтереси виборців

Важко зрозуміти, які саме позиції обстоюють різні партії 

Я впевнений у таємності голосування на виборах і у тому, що ніхто не довідається, як я проголосував

Політики і політичні партії будуть поводитися етично під час виборчої кампанії

Як, на Вашу думку, пройдуть вибори? ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

 Як Ви вважаєте,  діяльність яких спостерігачів на виборах була б найбільш корисна?  МОЖЛИВО ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

Вже зараз деякі з майбутніх кандидатів у депутати працюють на округах, де збираються обиратися – роздають продуктові набори, ліки тощо. Як Ви особисто до цього ставитеся? ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Як відомо, іноді на виборах виборцям пропонують гроші за голосування за певного кандидата чи партію. Як Ви до цього ставитеся?

Як Ви думаєте, чому люди погоджуються продавати свій голос за гроші?

А Ви особисто готові продати свій голос за гроші?

А за яку саме реальну суму Ви готові проголосувати за партію чи кандидата?

 Як Ви гадаєте, чи допоможуть вибори до Верховної Ради поліпшити ситуацію в Україні? ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

 Як Ви вважаєте, чи вплине Ваша особиста участь у виборах Верховної   Ради   чи відмова від участі на майбутнє України?

Чи   можете   Ви   сказати,   що   Ви   залучені   до   активної   громадської   діяльності?

 Чи агітували Ви на громадських засадах (безкоштовно)  за ту чи іншу партію чи кандидата?

Чи давали Ви гроші на якусь політичну партію чи кандидата?