Євроінтеграція сприятиме внутрішнім реформам в Україні – експерти Польщі, Чехії та Словаччини

Експертне опитування проводилося Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у партнерстві з Інститутом громадських справ, IVO (Словаччина), Центром європейської політики, EUROPEUM (Чехія) та Центром соціально-економічних досліджень, CASE (Польща). Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» розробляв анкету та  здійснював узагальнення даних, отриманих  за результатами опитування експертів в Словаччині, Чехії та Польщі. Партнерські організації проводили розсилку анкет, збір та первинну обробку результатів опитування у своїх країнах.  В рамках  опитування в Словаччині було  залучено 31 експерт, в Чехії – 12, в Польщі – 22.  Період проведення опитування – 8–24 вересня 2014 р.

Опитування здійснено за  фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду  в рамках  проекту «Європейська інтеграція та реформи Вишеградських країн: уроки для України».

• Експерти, опитані в Польщі, Чехії та Словаччині,  вважають, що курс на євроінтеграцію мав важливе значення для  здійснення внутрішніх реформ у цих країнах. Більшість словацьких експертів переконана, що роль європейської  інтеграції була вирішальною для внутрішніх трансформацій. Експерти в Польщі та Чехії розділилися на дві групи – одна вважає, що євроінтеграційний курс відіграв ключову роль для внутрішніх реформ, інша – окреслює цю роль як важливу, але не визначальну. 
• Оцінюючи вплив євроінтеграції на успішність окремих внутрішніх реформ за 5-бальною шкалою (1 – найменший вплив, 5 – найбільший), словацькі експерти найвище оцінили значення євроінтеграції для економічних реформ і розвитку ринкової економіки в Словаччині (середній бал – 4,03). На другому  місці – реформа децентралізації та регіонального розвитку (3,59), а третє місце ділять, з одного боку, реформа правоохоронної системи, а з другого –  дерегуляція і стимулювання підприємництва (по 3,45).
• В Чехії  євроінтеграція найбільше сприяла успішному провадженню адміністративної реформи – роль євроінтеграційного фактору експерти визначили на рівні 3,67 бала. Практично таку саму роль курс на ЄС  відіграв у реалізації реформи правоохоронної системи – експерти її оцінили  в 3,58 бала, а також  у здійсненні   реформи децентралізації та реформи регіонального розвитку (3,5 бала). 
• В Польщі  позитивний вплив євроінтеграції найбільше проявився щодо економічних ринкових реформ (3,86), процесу дерегуляції та стимулювання підприємництва (3,65), а також реформи правоохоронної системи (3,42).
• Серед найбільших перешкод для процесу євроінтеграції перед вступом до ЄС словацькі експерти називають високий рівень корупції в словацькому  суспільстві, непрозорість державних інституцій і неефективність  правової  і судової системи.
• Непрозорість державних інституцій  була перешкодою і для Польщі та Чехії. З неефективністю  правової та судової систем,  так само як Словаччина, зіткнулася Польща, а от така перешкода, як низький рівень обізнаності населення щодо реальних перспектив євроінтеграції,  була серед найбільш серйозних у Чехії та Польщі і значимим фактором – у Словаччині.
• Визначаючи  головні перешкоди для  європейської інтеграції України до 2014 р., більшість словацьких експертів називає ті самі чинники, що заважали прогресу Словаччини до приєднання до ЄС – високий рівень корупції в суспільстві, відсутність прозорості в діяльності державних інституцій, а також неефективну правову і судову систему.  Крім того,  словацькі експерти вважають, що на заваді євроінтеграційному поступу  України  до 2014 р. стояла відсутність волі у правлячих еліт та відсутність консенсусу   між різними політичними силами щодо європейського  вибору України.
• Більшість польських експертів вважає, що до 2014 р. головною перешкодою українській інтеграції до ЄС були саме конфлікти між політичними силами, відсутність консенсусу між елітами щодо  євроінтеграційного курсу. А от більшість чеських експертів вважає, що Україні дуже заважала непрозорість  державних інститутів.
• Експерти різних країн по-різному визначили трійку сучасних перешкод європейській інтеграції України. Так,   для словацьких експертів цей список  найбільш серйозних перепон для України  безапеляційно очолює  фактор російської агресії та різностороннього тиску з боку РФ – його  назвали 25 із 31 опитаного експерта. Внутрішні політичні проблеми України та  регіональні відмінності суспільних настроїв  – посідають друге та третє місця, але зі значно меншою частою згадувань, аніж перешкода у вигляді   дій Росії.
• Опитані чеські експерти вважають, що просуватись до ЄС Україні найбільше заважає нині  політична нестабільність та внутрішньополітичні проблеми, неефективна  система державного управління  і перебування у стані війни, природу якої експерти не деталізували. Російський фактор – на четвертому місці.
• Польські експерти солідарні з більшістю словацьких колег і також вважають, що саме фактор агресії Росії та її тиск на Україну – головна проблема для євроінтеграції України. Окрім цього, польські аналітики вказують на  значимість високого рівня корупції в українському суспільстві, внутрішні економічні проблеми і  регіональні відмінності громадської думки.
• Основним чинником, що може стимулювати зростання підтримки євроінтеграції  в українському суспільстві, словацькі експерти визначили  надання Євросоюзом чіткої підтримки Україні і відчутний політичний та економічний тиск з боку ЄС на  Росію. Більшість польських  аналітиків таким чинником вважають  нові формати фінансової та технічної допомоги Україні з боку ЄС, а більшість  чеських експертів таким фактором вважають допомогу Україні у проведенні внутрішніх реформ.
• Найбільш корисним прикладом успішних реформ, які вже були проведені в Польщі, Чехії та Словаччині і можуть бути прикладом для України, експерти всіх трьох країн вважають  загальні економічні реформи та розвиток ринкових механізмів.  Реформа системи державного управління – на другому місці у випадку з Польщею і Словаччиною і на третьому – у випадку з Чехією. До того ж до першої трійки найбільш корисних для України реформ словацькі експерти віднесли власний досвід з податкової реформи, польські  експерти – з реформи банківського та фінансового сектору, а чеські – з реформування судової та правоохоронної системи.

Експертне опитування. Зведені результати

1. На Вашу думку, наскільки важливою була європейська інтеграція для процесу внутрішніх реформ у Вашій країні?

2. В яких сферах вплив європейської інтеграції був визначальним для успішності реформ, на Ваш погляд? Будь ласка, оцініть  рівень  впливу європейської інтеграції за шкалою від 1 до 5 (1 – найменший вплив, 5 – найбільший).

Польща

Словаччина

Чехія

3. Які перешкоди для європейської інтеграції  були найбільш серйозними для Вашої країни до її приєднання до Європейського Союзу?  Зазначте стільки варіантів, скільки вважаєте за потрібне.

4. Які перешкоди для європейської інтеграції  були найбільш серйозними для України до 2014 р.?  Зазначте стільки варіантів, скільки вважаєте за потрібне.

5. Назвіть будь ласка, три найбільш серйозні перешкоди для європейської інтеграції України на сучасному етапі?

                  Польща

Словаччина

Чехія

6.Як Ви думаєте, які зміни у відносинах між Україною та ЄС більше за все сприятимуть підвищенню  громадської підтримки  ідеї європейської інтеграції України?  Будь ласка, оберіть ТРИ  найбільш важливі чинники.

7. Які успішні реформи, що були проведені  в вашій державі  в рамках євроінтеграційного процесу, можуть слугувати  найбільш  корисними прикладами  для України? Визначте, будь ласка, ТРИ найбільш важливі реформи.

Польща

                         Словаччина

Чехія

Список експертів

Slovak Republic

1. Juraj Alner, European integration analyst, free-lance journalist
2. Jozef Bátora, political scientist, Institute of European Studies and International Relations, Comenius University
3. Vladimír Benč, political scientist, Research Center of the Slovak Foreign Policy Association
4. Vladimír Bilčík, political scientist, Department of Political Science, Comenius University
5. Peter Brezani, political scientist, Research Center of the Slovak Foreign Policy Association
6. Martin Bútora, sociologist, Institute for Public Affairs
7. Zora Bútorová, sociologist, Institute for Public Affairs
8. Pavol Demeš, foreign policy analyst, GMF Central Europe
9. Alexander Duleba, political scientist, Slovak Foreign Policy Association
10. Richard Ďurana, economist, think tank INESS
11. Lucia Faltinová, historian, Slovak Donors’ Forum
12. Peter Goliaš, economist, think tank INEKO
13. Oľga Gyárfášová, sociologist, Institute for Public Affairs
14. Karel Hirman, energy security and political analyst, Slovak Innovation and Energy Agency
15. Bálazs Jarábik, foreign policy analyst, think tank CEPI
16. Milan Ježovica, foreign policy analyst, think tank MESA10
17. Eugen Jurzyca, economist,  think tank INEKO
18. Miroslav Kollár, political and media analyst, Institute for Public Affairs
19. Darina Malová, political scientist, Department of Political Science, Comenius University
20. Juraj Marušiak, political scientist, Institute of Political Science, Slovak Academy of Sciences
21. Grigorij Mesežnikov, political scientist, Institute for Public Affairs
22. Juraj Mesík, global issues analyst, Faculty of Social and Economic Science, Comenius University
23. Milan Nič, foreign policy analyst, think tank CEPI
24. Róbert Ondrejcsák, foreign policy and security analyst, think tank CENAA
25. Kálmán Petőcz, political scientist, Forum Institute
26. Jaroslav Pilát, private lawyer and expert on public administration
27. Ivo Samson, foreign policy and security analyst, Institute for Security and Defense Studies
28. Juraj Stern, economist, Economic University
29. Tomáš Stražay, political scientist, Slovak Foreign Policy Association
30. Soňa Szomolányi, political scientist, Department of Political Science, Comenius University
31. Róbert Vass, foreign and security policy analyst, Slovak Atlantic Commission

Czech Republic

1. RakoHokovský – Think Tank European Values
2. Josef Bič – Univerzity of Economics
3. IngeborgNěmcová - Univerzity of Economics
4. Michal Vít - Europeum
5. VladimírBartovic – Europeum
6. OndřejHouska – Czech Radio
7. PetrKratochvíl – Institute of International Relations
8. VítDostál–Association for International Relations
9. Jiří Schneider - Prague Security Studies Institute
10. Tomas Weiss - Faculty of Social Sciences, Charles University in Prague
11. Ivo Šlosarčík-  Faculty of Social Sciences, Charles University in Prague
12. Václav Šmejkal - Faculty of Law, Charles University in Prague

Poland

Participants preferred to stay anonymous.

1. Professor of economics from Polish Academy of Science
2. Expert of the  Warsaw School of Economics’ department of European Integration
3. 8 CASE’s economists (5 PhD, 2 PhD candidates, 1 Master graduate)
4. Economist of Ministry of Finance
5. Anonymous (economist)                 
6. Representative  of the Warsaw School of Economics
7. 9 answers are anonymous and were collected during conference “Comparative Analysis of Polish Transformation” yesterday. The answers come from Professors, Experts of polish transformation and EU Integration, who took part in the conference.