ГО «Детектор медіа» запровадила «Школу якісних медіа»
Перший триденний модуль триває 13-15 грудня. У рамках цього модуля білоруські колеги вивчають професійні стандарти журналістики та їх практичне застосування, фактчекінг, а також навчаються розпізнавати пропаганду та маніпуляції.
“Детектор медіа” не перший рік співпрацює з незалежними журналістськими організаціями та галузевими асоціаціями Білорусі. Їм цікавий наш досвід, бо білоруський медіапростір проходить через процеси та випробування, які Україна вже пережила за часів Кучми і Януковича. Тамтешні великі медіа переважно або належать державі, або лояльні до влади, тому в білоруських колег виникла ідея організувати школу індивідуальних медіа для людей із-поза системи», — пояснює керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко.
Наталія Лигачова та Отар Довженко
Тренери першого модуля – Отар Довженко, голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, голова правління ГО «Центр інформації про права людини» Тетяна Печончик, політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та керівник Центру досліджень проблем РФ Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський, менеджер проекту VoxEd аналітичної платформи VoxUkraine Марія Крючок, головний редактор сайту «Без брехні» Олександр Гороховський.
Зокрема, аналітик "Демініціатив" Петро Бурковський навчав медійників з Білорусі розрізняти пропаганду та маніпуляції в медіа: «На конкретних прикладах ми розглядали, якою буває пропаганда, які для цього використовують засоби і для яких цілей це робиться. Але я одразу сказав учасникам, що навчитися це розрізняти можна лише на чужих і власних помилках, якщо ви захочете це робити». На його думку, продовженням такого тренінгу могли б стати більш практичні семінари для учасників, де вони могли б розвивати критичне мислення.
Петро Бурковський
Олександра Савініч, журналістка citydog.by, яка є також активісткою ініціативи «Маршируй, детка» (проект спрямований на те, щоб у Білорусі з’явився закон щодо протидії домашньому насильству) каже, що тренінг для неї важливий для переосмислення ситуації в білоруській журналістській спільноті: «Для мене цей тренінг – гарний зріз того, що відбувається в наших медіа та журналістиці. А це наочно демонструє наша група. Мені важливо почути думки моїх колег та коліжанок. Ця дискусія важлива для переосмислення того, що відбувається зараз, і своєї власної позиції.
Із сьогоднішнього модулю мені було цікаво дізнатись про різні способи та методи пропаганди і про те, як тут працюють з інформацією. Я бачу, що в Україні журналістика більш дієва та пряма. Журналіст сам шукає інформацію, ходить на суди тощо. У нас ситуація більш пасивна, медіа, особливо державні, в основному реагують на інформаційні приводи.
Не можу сказати, що для мене було багато відкриттів. Але проговорити і систематизувати такі важливі речі, як стандарти, дуже важливо. Адже в нас ситуація схожа на таку, коли всі знають, але чомусь не роблять так, як треба».
Денис Івашин, редактор білоруської служби InformNapalm, сподівається на те, що всі учасники тренінгу використовуватимуть здобуті знання у своїй роботі: «Я журналіст-розслідувач і переважно займаюся протидією російській пропаганді в інформаційному просторі. Ми відстежуємо участь російської збройної машини у воєнних діях проти України. Також ми відстежуємо заходи інформаційної війни, які здійснюють у Білорусі проти України.
“Детектор медіа” – це фахова організація на медійному ринку України. Тренінг дуже ґрунтовний. Я тішуся, що наша білоруська спільнота теж отримає цю інформацію. І я сподіваюся, що після повернення додому вони враховуватимуть почуте у своїй роботі. І таким чином професійний рівень білоруської журналістики зростатиме.
Україна має бути зацікавлена в таких програмах, щоб самі білоруські журналісти висвітлювали українські події, фільтруючи пропаганду. Адже більшість наших ЗМІ мають проросійську позицію. Хочу щоб колеги ставилися відповідально до своїх матеріалів і не повторювали наративи пропаганди. Бо безпека України – це безпека Білорусі, і навпаки.
Проект реалізується спільно з некомерційною організацією Pact за фінансової підтримки Агентства США з питань міжнародного розвитку (USAID).
Фото: Світлана Григоренко, Володимир Малинка
Оригінал: Детектор медіа
