Олексій Гарань
Політолог, професор політології Києво-Могилянської академії,
науковий директор Фонду Демократичні ініціативи
Наступного року перед Україною все ще буде стояти питання Мінських домовленостей та їхнього впливу на нас. Моє передбачення, що росіяни знову будуть шантажувати і Україну, і Захід продовженням конфлікту, хоча не думаю, що це перейде у якісь масовані операції. Але постійні обстріли та провокації будуть відбуватися.
Це елемент тиску на нас та на наших західних партнерів з тим, щоб було прийнято закон про вибори на окупованих територіях так, як його бачить Росія.
По мірі наближення до літа, коли знову буде йти процес оцінки, чи продовжувати санкції проти Росії, гадаю, настане певне затишшя, оскільки Путіну треба буде знову лобіювати або відміну санкцій, або їх пом’якшення.
Лишається інтрига щодо того, чи будуть проголосовані у другому читанні конституційні зміни, що стосуються децентралізації. Децентралізація в цілому була б плюсом для країни, якби не пункт в Перехідних положеннях про особливий порядок місцевого самоврядування на окупованих територіях. Ризик зберігається – чи знайдеться для голосування дві третини голосів.
Хоча з моєї точки зору, головна небезпека 2016 року полягає саме в законі про вибори на окупованих територіях: що вдасться проштовхнути Росії, на що погодиться Захід і що змушена буде прийняти Україна.Зараз дуже активно обговорюються наступні проблеми: хто буде балотуватися, як будуть працювати медіа, чи візьмуть участь у виборах українські партії. Все це дуже важливо, але базове питання – як можна проводити вибори на території, що є окупованою. І річ навіть не у російських військах, які можна прибрати в казарми на час виборів, а у спецслужбах РФ, які контролюють на тій території усе.
Отже, найбільший ризик для України залежить від того, яким чином буде прийнятий цей закон та чи буде він прийнятий взагалі. Очевидно, що проводити вибори на умовах РФ означає легітимізувати владу бойовиків та забезпечити Росії продовження контролю над регіоном.