Головні події, основні очікування, оцінки ефективності влади – експерти обговорили підсумки 2020 року
21 грудня в Укрінформі відбулася публічна дискусія «Що пережили Україна та світ у 2020 році й чого нам чекати 2021-го: політичні й економічні прогнози», під час якої Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва представив результати загальнонаціонального, проведеного спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, та експертного опитувань, і підбив разом із учасниками обговорення політичні підсумки 2020 року.
«Політиком року» і «Невдахою року» українці назвали Зеленського
Політиком цього року 14,5% українців назвали Президента Володимира Зеленського. Про це, презентуючи дані загальнонаціонального опитування, повідомив аналітик Фонду «Демініціативи» ім. Кучеріва Сергій Шаповалов.
«Цьогоріч українці відносною більшістю (14,5%) назвали політиком року чинного Президента, що в принципі очікувано. Чинні Президенти завжди стають політиками року, вони найбільш на слуху, їхні дії найбільше обговорюються, і позитивні,і негативні», - сказав Шаповалов.
За його словами, друге місце у цього рейтингу посів лідер «Європейської солідарності», експрезидент Петро Порошенко, якого вважають політиком року 9%. Водночас обидва політики очолюють народний рейтинг «Невдаха року» – 28% визнали таким Зеленського і 14% – Порошенка.
На думку учасників опитування, подією, яка вплинула на життя абсолютної більшості людей у 2020 році, стала епідемія коронавірусу.
Так, «подією року» епідемію назвали 43% українців, при цьому очікувано абсолютно усі оцінили її як негативну подію. Безумовно негативною подією року українці назвали і війну на Донбасі. Крім того, весняний карантин подією року назвали 12%, при цьому ця подія також одностайно оцінена як негативна.
Чи не єдиною позитивною подією назвали будівництво автошляхів у рамках «Великого будівництва» – тільки 5% вважають будівництво доріг негативом. 2020-й запам’ятається роком поганих подій. Загалом лише 16% респондентів назвали позитивними ті події, які вони вважають головними подіями року. Для порівняння, у 2019 році головну подію року (переважно це були парламентські та президентські вибори) вважали позитивною 58%.
За словами аналітика, головною подією року у світі більшість українців (38%) також називають початок епідемії коронавірусу та одностайно оцінюють цю подію негативно. Громадянські протести у Білорусі подією року назвали 16% українців, із них 19% вважають цю подію позитивною, а 71% – негативною. Війну між Вірменією та Азербайджаном українці також здебільшого оцінюють як негативною подію.
Єдиною позитивною для більшості світовою подією стала поява вакцини від коронавірусу.
Світові події 2020 року в сприйнятті українців також лишилися здебільшого негативними – тільки 17% громадян назвали позитивними ті події, які вони вважають подіями року.
Читайте також: Українці мають переважно негативні очікування щодо розвитку соціально-економічної ситуації в країні у 2021 році
Лише 23% українців стверджують, що певною мірою обізнані зі змістом судової реформи Зеленського
Українці переважно підтримують курс країни в напрямку інтеграції з ЄС
Від експертів Президент отримав невисокі оцінки своєї діяльності
Негативні оцінки діяльності Президента Зеленського дали експерти. Про це, представляючи дані експертного опитування, повідомив науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА Олексій Гарань.
«Експерти традиційно оцінюють діяльність Зеленського стримано і дають невисокі оцінки її ефективності, – повідомив він. – Найгірше, з точки зору експертів, виглядає кадрова політика, на їхню думку, вона провальна».
Серед подій останнього кварталу, які можуть мати вплив на політичне життя України вже наступного року, експерти відзначили перемогу місцевих політичних проєктів у більшості регіонів України (з ще незрозумілим впливом) та обрання Дж. Байдена Президентом США (із позитивним впливом). Стосовно сподівань на вплив новообраного президента США Олексій Гарань застеріг:
«Давайте не очікувати чогось надхмарного. Я думаю, нам легше буде працювати з нинішнім президентом США, ніж з минулим, але очікувати, що потечуть «молочні ріки», теж не варто. Байден добре знає про стан справ в Україні, і він значною мірою виходитиме з того, як рухаються реформи в Україні. А тут є питання».
Крім того, експерти однозначно негативно оцінили рішення КСУ про визнання неконституційними окремих положень закону «Про запобігання корупції». І на тлі цієї конституційної кризи проглядає інша тенденція, зауважив науковець:
«Зараз ми намагаємося легітимно подолати цю кризу. Не так, як це запропонував Зеленський – розігнати Конституційний Суд. Є спроби більш компромісного підходу, і те, що називається «проєктом Разумкова» – є насправді проєктом, який, крім Разумкова, підписали ще 130 депутатів. Там присутні депутати від партії Порошенка, партії Тимошенко, від «Голосу», і що найцікавіше – там купа «слуг народу». Такі як Разумков, Стефанчук, Арахамія… Це говорить про те, що на противагу популістському й антиконституційному заклику Президента сформувалася інша група з більш прагматичним підходом, яка об'єднала і опозицію, і частину фракції «Слуга народу». Здається, що це цікава тенденція».
Експерти низько оцінюють ймовірність розпуску КСУ або відставки більш ніж половини суддів, каже Олексій Гарань. Зате високо оцінюють настання таких подій, як запровадження локдауну, колапс медичної системи, а також відновлення співпраці України з МВФ.
«Я думаю, сподівання на відновлення співпраці з МВФ свідчать про те, що експерти розуміють – без цього нам не обійтися і це треба робити», – констатував політолог.
Економіка України в умовах локдауну показала стійкість, тенденція зберігатиметься
Економіка виявилася значно більш стійкою, ніж чекали, коли починався локдаун; за підсумками 2020 року реальний ВВП України скоротиться на 4,8%.
Про це сказала директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. За її оцінками, в 2020 році реальний ВВП скоротиться на 4,8%, і "це краще, ніж наш найоптимістичніший сценарій».
«Як бачимо, уряд досить реалістично оцінював ситуацію. Економіка цього року виявилися значно більш стійкою, ніж ми думали навесні, коли починався локдаун», – зазначила Вероніка Мовчан.
На її думку, такому результату сприяли, зокрема, стале споживання та підвищення мінімальної зарплати.
«Виявилося, що споживання домогосподарств є сталим і, за нашими оцінками, скоротиться на 1-1,5% за результатами року, і це значно краще, ніж прогнозувалося. Це пояснюється тим, що, попри кризу реальна зарплата не скорочується, інфляція залишається дуже помірною – за результатами року вона буде приблизно 3%. Також підтримало населення підвищення мінімальної заробітної плати, допомога по безробіттю», – розповіла Вероніка Мовчан.
Вона додала, що, всупереч очікуванням, перекази з-за кордону хоч і скоротилися приблизно на 10%, але обвалу не сталося: "за результатами року ми очікуємо 12-13 мільярдів доларів".
Оптимістичним прогнозам щодо стабільності економіки України сприяє також досить високий рівень експорту, насамперед до Китаю, заявила Мовчан.
«Ми отримали дуже помірне скорочення експорту. За результатами року експорт товарів, швидше за все, скоротиться лише на 3-4%, і це пов’язано з тим, що Китай продовжував дуже активно споживати, а Україна туди дуже багато постачає. Так, експорт до ЄС за результатами 11 місяців скоротився приблизно на 13%, а до Китаю - зріс на 92%. Що підтримало платіжний баланс: за результатами року сальдо платіжного балансу скоріш за все буде додатним і становитиме 3-4% ВВП», - підсумувала експертка.
Порушення Конституції стало масовим
2020 рік підтвердив оцінки 2019 року про те, що нова влада, очолювана Президентом Зеленським, порушує Конституцію. На цьому акцентував голова правління Центру політико-правових досліджень Ігор Коліушко.
«Важко навіть сказати, що вони порушують Конституцію, складається враження, що вони просто не знають про її існування, необхідність її читання і дотримання», – емоційно прокоментував експерт.
Як приклад, Зеленський вже вдруге формує свій уряд і вже вдруге порушує положення Конституції про те, що формувати уряд повинні прем'єр-міністри. У підсумку – вже за кілька місяців між парламентом і новим урядом Шмигаля ситуація стає напружена.
Ще один результат байдужості до конституційності – рішення Конституційного Суду, які з одного боку, базовані на об'єктивних недоліках, які є в законодавстві, але при цьому виходять за рамки цих недоліків і дивують своєю необґрунтованістю, зауважує Ігор Коліушко.
«З одного боку, це свідчить про проблеми зі складом Конституційного Суду, а з другого – показує прогалини цієї ситуації, що ні Президент, ні Верховна Рада не виконують свою роль і місію в забезпеченні конституційності законодавства», – акцентує він.
Як пояснив експерт, між внесенням конституційного подання в Конституційний Суд до розгляду справи є час, коли можна провести його аналіз, зробити відповідні зміни, привівши законодавство у відповідність до Конституції і таким чином унеможливити визнання закону чи його положень неконституційними. Врятувати закони могли б і парламентарі, ухваливши ті самі норми, тільки відредагувавши їх.
«Те саме законодавство про запобігання корупції анітрохи не постраждало б, навіть, можливо, покращилося б в результаті такого перегляду», – каже Ігор Коліушко.
Цього не було зроблено. Натомість деструктивну роль відіграв Президент, внісши до Верховної Ради неконституційний проєкт про повне перезавантаження складу Конституційного Суду, що ні він, ні парламент не мають права робити. Позитив у тому, що Верховна Рада не пішла цим шляхом, каже експерт, але вона й не зробила того, що мала б зробити в цій ситуації.
«Порушення Конституції і не дотримання певних процедур неминуче призводить до проблем. Але Офіс Президента це свідомо ігнорує. І це значною мірою підриває його подальші можливості ефективно впливати на ситуацію в країні», – підсумував Ігор Коліушко.
Європейському вектору протидіють олігархічні групи, пропагуючи ізоляціонізм
Європейському вектору розвитку країни чинять тиск олігархічні групи, які не зможуть зберегти традиційні способи збагачення, а тому пропагують ідею ізоляціонізму.
Таку думку висловив виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.
«Проросійська агітація витісняється пропагандою так званого антизовнішнього управління, і цей процес посилюватиметься, тому що олігархічні групи усвідомили, що з європейським вектором вони не зможуть зберегти традиційні способи збагачення. Олігархи з певним операційним світоглядом не можуть вписати себе в історію успіху європейської України. І вони докладають зусиль, щоб стримати європейський вектор, дискредитувати тих людей, які його просувають, і подати європейський вектор розвитку як модель зовнішнього управління в інтересах транснаціональних корпорацій. І ця, умовно, група ізоляціоністів зростає», – сказав Олександр Сушко.
Він вважає, що замість традиційних проросійських політичних сил приходять ізоляціоністські, які грають на патріотичних настроях громадян, і ця тенденція зберігатиметься.
«Це вже не проросійські сили й банальні агенти Кремля, а це значна частина внутрішніх українських еліт, яких ця модель лякає тим, що заробітки впадуть. Вони вибудовують цілу соціальну нішу з пропагандою проти так званого зовнішнього управління, граючи на патріотичних струнах громадянина. Коаліція проти європейського вектору може бути значно ширшою, ніж вона була одразу після Революції гідності», – зазначив експерт.
