Головною подією 2018 року українці найчастіше називають об’єднання церкви – соцопитування
Головною політичною подією 2018 року більшість українців вважають об’єднання православної церкви і надання Томосу – так відповіли 24% респондентів. Наступними у списку ключових подій називають введення воєнного стану (17%) та інцидент у Керченській протоці (9%). Жодної події не змогли назвати 12% (торік 25%). Такі підсумки загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Опитування проводилося з 19 по 25 грудня 2018 року по всій території України, крім тимчасово окупованих. Питання були відкритими – респонденти повинні були самостійно вписати відповідь.
«Політиком 2018 року, як і торік, назвали Петра Порошенка. У минулому році його зазначили 10%. Далі – Юлія Тимошенко, 12% (у минулому було 6%), Олег Ляшко – 6% (у минулому році – 5%) та Володимир Зеленський – 5%, якого у минулому році не називали, та Юрій Бойко – 4%. 25% громадян не назвали жодної кандидатури», – розповіла Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України.
Президентські вибори
76% українців планують брати участь у виборах Президента України, 14% – не планують, решта – не визначилися.
Серед громадян, які планують брати участь у виборах, лідером рейтингів залишається Юлія Тимошенко із показником 16,1%. На другому місці Петро Порошенко, його рейтинг, порівняно з попередніми опитуваннями, зріс до 13,8%. «Гадаю, це пояснюється, насамперед, подіями щодо Томосу. Якщо подивитися регіонально, це насамперед Захід і Центр», – зазначила Ірина Бекешкіна. Наступні у списку – Володимир Зеленський (8,8%), Юрій Бойко (8,4%), Анатолій Гриценко (6,8%), Олег Ляшко (6,9%), Євген Мураєв (3,1%), Олександр Шевченко (2,9%), Святослав Вакарчук (2,6%) та Андрій Садовий (2,4%).
За регіональними показниками, Юлія Тимошенко має підтримку у всіх областях, Петро Порошенко – усіх, крім Сходу. Прихильники Анатолія Гриценка і Святослава Вакарчука – переважно із Заходу та Центру; Юрія Бойка – з Півдня і Сходу; Олександра Вілкула і Євгена Мураєва – зі Сходу; Андрія Садового та Олександра Шевченка підтримують переважно на Заході, Володимира Зеленського і Олега Ляшка – у Центрі, на Півдні та Сході.
13,1% громадян ще не визначилися з вибором. 3,3% голосували б проти всіх.
Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», звернув увагу, що в останньому соцопитуванні групи «Рейтинг» на другому місці серед кандидатів – не Петро Порошенко, а Володимир Зеленський. «Це пов’язано з тим, що ми проводили опитування в інший період, коли вже відбувся і Томос, і воєнний стан. Щодо воєнного стану думка українців розділилася, деякі ставляться критично. Але для Порошенка як ініціатора цього це, насправді, не є важливим – для Порошенка є важливою мобілізація того електорату, який дасть йому перевагу над іншими кандидатами, щоб вийти у другий тур. А цей електорат якраз – Захід і Центр, для якого воєнний стан і Томос мають значення», – зазначив Олексій Гарань.
Парламентські вибори
На парламентських виборах готові голосувати 77% українців, 15% – не планують йти на вибори.
Серед політичних сил, які проходять 5% бар’єр, рейтинг очолює ВО «Батьківщина» (16,4%), далі йдуть «Блок Петра Порошенка» (11,9%), «За життя» (9,2%), «Слуга народу» (8,3%), «Громадянська позиція» (6,7%) та «Радикальна партія Олега Ляшка» (5,8%). Регіональний розподіл підтримки приблизно співпадає з підтримкою лідерів цих політичних сил.
Ідентичність і зовнішньополітична орієнтація
67% респондентів вважають себе в першу чергу громадянами України, у тому числі на Сході – 52%. Регіональна ідентифікація переважає у 18%; найвища вона на Півдні і Сході – 26% і 20% відповідно. 5% досі відчувають себе громадянами колишнього СРСР (переважно на Сході).
Думка щодо зовнішньополітичної орієнтації України майже не змінилася. 59% респондентів бачать майбутнє України у складі ЄС, 12,5% обрали б орієнтацію на Митний Союз. У 2014 році, ці показники становили 57% і 16% відповідно. При цьому, найвищі євроінтеграційні настрої на Заході і в Центрі (88% та 70%). На Півдні орієнтацію на ЄС підтримують 41%, на Митний союз – 12%. Найнижча підтримка європейського вектора на Сході – 27%, порівняно з 33% бажаючих вступити до Митного союзу. При цьому, на Півдні та Сході найвища частка респондентів, які не визначилися з відповіддю – 47% та 40% відповідно.
Настрої та очікування
70% українців вважають що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку (у 2017 році цей показник становив 74%); «у правильному» – 18%, порівняно із 14% у 2017 році.
На думку 67% ситуація в Україні за цей рік змінилася на гірше, найбільше скаржаться на зростання цін і тарифів (85%) та економічну ситуацію (68%). Цей показник з роками покращується: наприкінці 2017 року про зміни на гірше казали 69% респондентів, наприкінці 2016 року – 73%.
20% впевнені, що Україна здатна подолати труднощі у найближчі декілька років. 46% – що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. 15% вважають, що країна не впорається з викликами, 28% не визначилися з відповіддю.
23% респондентів впевнені, що наступний рік буде кращим, 55% – сподіваються на це. 10% думають, що гіршого буде більше, ніж кращого. Основними почуттями людей, коли вони думають про майбутнє, є надія (52%), тривога (33%) та оптимізм (28%).
Експертне опитування
Фонд «Демократичні ініціативи» проводив також експертне опитування щодо підсумків 2018 року. У рамках дослідження опитали 67 експертів у період з 15 по 21 грудня.
Найважливішою позитивною подією експерти майже одностайно називають створення єдиної помісної православної церкви. Відзначають також продовження міжнародних санкцій проти Росії і виграші справ проти Росії у міжнародних судах, посилення обороноздатності, у тому числі отримання летальної зброї від США, поглиблення співпраці з НАТО, поступове економічне зростання і відновлення співпраці з МВФ.
Головною негативною подією називають ескалацію в Азовському морі і запровадження воєнного стану, хоча зазначають, що це мало і позитивні наслідки – консолідацію країн Заходу на підтримку України. Серед негативних подій і тенденцій відзначають також ситуацію із розслідуваннями нападу на Катерину Гандзюк та інших активістів, відсутність покарань корумпованих посадовців.
«Експерти оцінюють демократію, економічну свободу і свободу слова краще, ніж минулого року – ми бачимо зростання на 0,3-0,4 процентних пункта. Водночас, рівень корупції оцінюють вище, ніж у минулому році», – розповів Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
За оцінками опитаних експертів, рейтинг найуспішніших політиків року очолив Петро Порошенко. На другому місці – Юлія Тимошенко, далі Володимир Гройсман, Володимир Зеленський і Уляна Супрун. Водночас, Петро Порошенко майже очолив рейтинг найменш успішних політиків, на декілька балів поступившись Юрію Бойку. Наступні – Андрій Садовий, Михеїл Саакашвілі та Юрій Луценко.
Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі «ОПОРА», зазначила, що у наступному році визначальними подіями для України будуть президентські та парламентські вибори, а також вибори до Європейського парламенту, що буде мати вплив на зовнішньополітичну підтримку України. «Прогноз на президентські вибори очевидний не в тому, хто переможе або хто вийде до другого туру – хоча є однозначна претендентка, а в тому, наскільки ця кампанія буде динамічна і протиборна», – зазначила Ольга Айвазовська. Основними ризиками під час виборчої кампанії в Україні, на її думку, може бути реєстрація великої кількості технічних кандидатів, що ускладнить організацію виборів, а також можливі інформаційні атаки.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професор кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначив, що упродовж останніх років в Україні стабілізувалася економічна ситуація, і головне завдання на найближчий час – утримати ці показники та продовжувати реформи. На його думку, на наступний рік пріоритетними питаннями мають бути продовження пенсійної та медичної реформи, обслуговування зовнішніх боргів, вдосконалення системи державних закупівель, а також – більша увага до системи стримування і противаг на місцевому рівні, зважаючи на те, що в рамках децентралізації більше повноважень переходить на місця.