Громадська думка молоді України, Азербайджану та Росії

рес-конференція
«Молодь Азербайджану, Росії та України: спільне та відмінне»

Організатор круглого столу – Фонд “Демократичні ініціативи” ім.Ілька Кучеріва

––  – Чому молодь усіх трьох країн мало цікавиться політикою і майже не бере участі у діяльності громадських організацій?
–        Чому молоді українці найменше пишаються своєю країною?

–        Чому росіяни і українці не відчувають себе європейцями?
–        Чому молоді росіяни пріоритетними для співробітництва визнають країни Європейського Союзу, а молоді українці – Росію?
–        Чому молодь України відчуває таку глибоку недовіру до усіх соціальних і політичних інституцій?
–        Чому в Азербайджані найбільше  безробітної молоді  і майже половина вважає, що може втратити роботу наступні два роки?

Загальнонаціональне опитування молоді України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою “Ukrainian Sociology Service” 14–26 грудня 2009 року, Росії - фірмою “Левада-центр» 15–27 січня 2010 року, Азербайджану – FAR Центром у березні 2010 р.
Усього у кожній країні було опитано близько 500 респондентів віком 18–34 роки. Вибірка репрезентативна за такими параметрами, як вік (групи 18–24 і 25–34 роки), стать, рівень освіти, регіон та тип проживання. Статистична похибка не перевищує 4.6%.
Українська частина проекту фінансується коштом Міжнародного фонду «Відродження», Мережевою програмою “Схід-Схід: партнерство без кордонів”.

• Абсолютна більшість азербайджанців (83%) певна, що росіяни і українці – це різні народи, а от позиції і росіян, і українців діляться навпіл: серед росіян 47% вважають, що українці і росіяни – це один народ і стільки ж – 49% – що це різні народи; так само думають і українці (48% – що це один народ і 48% – що це різні народи).
• Абсолютна більшість азербайджанців (83%) і більшість росіян (63%) пишаються своєю країною, на відміну від українців, серед яких тільки 27% пишаються нинішньою Україною, а 67% – ні. Водночас істотно більше молодих людей пишаються тим, що є громадянами своєї країни: серед українців – 40% (не пишаються своїм громадянством 53%), серед росіян – 74% (не пишаються громадянством 21%), серед азербайджанців – 85% (не пишаються 15%).
• Серед молоді Азербайджану переважає думка, що найкращі можливості для розвитку їх країни дало б тісне співробітництво насамперед з Туреччиною (так вважають 48%, 22% – за пріоритетність країн Європи і 16% – Росії); молодь Росії орієнтується у першу чергу на співробітництво з країнами Європи (43%), далі – з країнами СНД (12%), Китаєм (11%), Японією (11%), США (10%), а молодь України бачить найкращі можливості у співпраці з Росією (49%), далі йдуть країни Європи (34%).
• Молодь усіх трьох країн позитивно ставиться до США, Європейського Союзу, України, Росії, прибалтійських країн, а от до Грузії азербайджанці та українці ставляться позитивно, а росіяни – здебільшого негативно.
• Більшість молодих росіян (58%) і українців (60%) не відчувають себе європейцями і своєї належності до культури та історії європейського суспільства.
• Серед російської молоді найменше тих, хто хотів би поїхати з країни назавжди – 7%. Серед українців і азербайджанців налаштованих на еміграцію удвічі більше – відповідно, 14% і 13%.
• Країни істотно відрізняються щодо мети, з якої молоді люди хотіли б тимчасово поїхати з країни: молоді росіяни – здебільшого, щоб побачити інші країни (77%) і менше тих, хто має на меті попрацювати (43%), а от серед молоді України та Азербайджану переважають мотиви праці – 65% серед бажаючих виїхати за кордон українців і 50% – серед азербайджанців. Значно менше виражена вмотивованість повчитися за кордоном: 16% серед росіян, 10% – серед азербайджанців і лише 5% – серед українців.
• Найбільш бажаними для росіян країнами для поїздок є Велика Британія – туди хотіли б поїхати 16% серед тих, хто хотів би виїхати за кордон, Німеччина (15%), США (15%), а от молоді українці найбільше хотіли б поїхати до Росії (19%), Великої Британії (12%), Німеччини (12%), США (11%), Італії (10%).
• Основні причини, які спонукають виїхати за кордон, – економічні: впевненість, що там можна більше заробляти (так вважають 51% українців, 50% росіян і 43% азербайджанців, які б хотіли поїхати за кордон) та переконаність у безперспективності економіки власної країни (48% серед українців, по 28% серед росіян та азербайджанців). Окрім того, серед українців (40%) і росіян (47%) вагомими є соціально-культурні причини («там кращі умови життя, вищий рівень культури»). Ще для українців (23%), на відміну від азербайджанців та росіян, значущими є й сімейні причини (за кордоном живуть родичі).
• Гасла «Росія – для росіян!» підтримують 51% росіян (не підтримують 44%), «Азербайджан – для азербайджанців!» підтримують 40% азербайджанців (не підтримують 59%), «Україна – для українців!» підтримують 44% українців (не підтримують 51%). Половина молоді в трьох країнах не схвалює можливі акції націоналістів проти «інакших» груп у своїх країнах. Водночас у Росії виявилося найбільше тих, хто схвалює імовірні акції націоналістів проти приїжджих з Північного Кавказу (18%), проти людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією (18%).
• Загалом для молоді і Азербайджану, і Росії, і України не властивий великий інтерес до політики: дуже великою і великою мірою цікавляться політикою лише 8% українців, 7% росіян і 6% азербайджанців. Серед українців більше тих, хто виявив середню міру зацікавленості політикою (40%), росіяни більше за українців виказують малу міру зацікавленості політикою (36%), а серед азербайджанців найбільше тих, хто взагалі не цікавиться політикою (37%).
• Проте навіть поміркований інтерес до політики не знаходить вияву у практичній площині. І у азербайджанців, і у росіян, і в українців участь у різних формах громадянської активності низька: не беруть участі у діяльності бодай однієї громадської організації в Азербайджані – 94%, в Росії і Україні – 88%. Лише по 1% молоді у кожній країні брали участь у мітингах чи демонстраціях. Тих, хто збирається зайнятися політикою у майбутньому, теж небагато – у цьому впевнені 4% азербайджанців, 5% українців і 4% росіян (стільки ж, як і у 2002 році), відповіли, що скоріше за все це зроблять 12% азербайджанців (як і у 2002 році), 14% росіян (було 9%) і 10% українців.
• Основний шлях, яким молоді люди можуть вийти на політичну арену, молодь трьох країн вбачає в участі у діяльності політичних партій (так вважають 52% українців та росіян і 45% азербайджанців). Молодь Росії та України бачить політичну перспективу й у роботі у місцевих органах влади (37% українців і 33% росіян), а також в апараті регіональних або державних органів влади (31% українців і 29% росіян). Молодь трьох країн єдина в тому, що для досягнення успіху на політичній арені молодому політику треба насамперед мати відповідні особистісні якості (активність, ініціативність, працездатність тощо), добру освіту, високий рівень професіоналізму, гроші, фінансову підтримку та гарні зв'язки в органах влади.
• Молоді українці відрізняються від молоді Росії і, особливо, Азербайджану значно більш негативним ставленням майже до усіх соціальних та політичних інституцій.

Молодь усіх трьох країнах довіряє:
– родичам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +82%, Росії +90%, України +86%);
– друзям (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +82%, Росії +84%, України +79%);
– церкві, релігійним інститутам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +14%, Росії +51%, України +35%);
– засобам масової інформації (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +68%, Росії +31%, України +7%).

Молодь усіх трьох країн не довіряє:
– політичним партіям (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану –24%, Росії –42%, України –63%);
– міліції (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану –9%, Росії –27%, України –51%);
– страховим організаціям (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану –15%, Росії –4%, України –44%);
– профспілкам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану –31%, Росії –10%, України –25%).

Молодь одних країн довіряє, інших – не довіряє:
– державним установам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +38%, Росії +22%, України –17%),
– судам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану –9%, Росії +8%, України –46%),
– прокуратурі (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +14%, Росії +10%, України –44%),
– банкам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +34%, Росії +9%, України –45%),
громадським організаціям (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +5%, Росії +3%, України –11%),
– медичним закладам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +32%, Росії +37%, України –2%),
– навчальним закладам (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +25%, Росії +65%, України –16%),
– армії (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +73%, Росії +15%, України –2%),
– адміністрації Президента (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +54%, Росії +37%, України (Президента В.Ющенка) –68%),
– Президенту (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +89%, Росії +63%, України (Президенту Віктору Ющенку) –71%);
– парламенту (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +1%, Росії +1%, України –71%),
– уряду (баланс довіри-недовіри у молоді Азербайджану +53%, Росії +34%, України (уряду Тимошенко) –69%).

• Опитування засвідчили високий рівень корупції в усіх трьох країнах, особливо ж в Україні та Азербайджані, де протягом останніх двох років лише 28–30% не стикалися з явищами корупції, хабарництва і незаконних поборів з боку посадових осіб. В Росії з подібними явищами не стикалося 47% молоді. А в Азербайджані постійно (щодня) стикаються з подібними явищами 8% і ще 10% – кілька разів на місяць. В Україні таке траплялося значно рідше: щодня стикалися з цими явищами 0.4% і ще 3% – декілька разів, в Росії – відповідно, 0.8% і 1.1%.
• Молоді азербайджанці значно більш позитивно ставляться до служби в армії: 57% вважають, що кожний чоловік повинен пройти службу в армії (в Україні таку точку зору поділяють 40%, в Росії – 39%). Натомість значна частина молодих українців і росіян вважає, що «служба в армії – безглузде і небезпечне заняття, і потрібно будь-якими засобами постаратися уникнути її» (28% в Україні, 24% в Росії і лише 4% в Азербайджані).
• У царині економічних поглядів молодь трьох країн не поділяє цінностей ані послідовного лібералізму, ані соціалізму: більшість вважає, що необхідно створити рівні умови державному керуванню економікою і розвитку приватного підприємництва (так вважають 45% молоді Азербайджану, 39% – Росії і 41% – України. Разом з тим молодь Азербайджану значно більш схильна до економічного лібералізму, до визнання більшої свободи підприємництва, з обмеженням державного втручання: такі погляди поділяють 29% молодих азербайджанців і значно менше українців та росіян (по 18%).
• Ієрархія життєвих цінностей молоді Азербайджану, Росії та України дуже подібна: найбільш важливим в усіх трьох країнах є матеріальні цінності: право на роботу, наступним є право на житло (причому для молоді України і Росії воно таке ж вагоме, як і право на роботу). Третє місце у молоді Росії та України посідає право на освіту, для молодих росіян більш, ніж для інших значущим є захист від необґрунтованого арешту, а у молоді Азербайджану третє місце практично ділять свобода слова, захист від необґрунтованого арешту і право на освіту. Свобода слова, свобода пересування і віросповідання цінні для молоді, але є цінностями другого порядку порівняно з матеріальними цінностями.
• Найбільшу підтримку демократії як найбільш бажаного типу державного устрою для своєї країни висловили азербайджанці (81%). Серед росіян і українців підтримка демократичного типу устрою теж переважає – 40% в Росії і 41% в Україні (25% в обох країнах віддали перевагу авторитарному режиму). Демократія для молоді усіх трьох країн означає насамперед проведення чесних справедливих виборів, добробут і стабільний ріст економіки, безпеку власних родин, соціальний захист і соціальні гарантії, громадянські свободи, панування закону, виконання політиками своїх обіцянок.
• У запропонованому виборі «свобода – добробут» азербайджанці (62%) висловили готовність терпіти певні матеріальні труднощі заради особистої свободи і дотримання всіх цивільних прав; натомість серед молодих росіян думки поділилися: 40% готові уступити частину своїх прав і свобод заради добробуту (42% на це не згодні), а українці у більшості (39% проти 34%) готові обміняти частку своїх свобод на добробут. У альтернативі «свобода – рівність» більшість молоді усіх трьох країн віддали перевагу рівності.
• Більшість молоді трьох країн поділяють думку, що держава повинна турбуватися про всіх своїх громадян, забезпечуючи їм гідний рівень існування.
• У структурі зайнятості найбільше безробітних виявилося серед молоді Азербайджану (20%), у цій країні також найбільше домогосподарок (20%). 45% азербайджанців відповіли, що взагалі нічого не заробляють (серед українців таких – 21%, серед росіян – 26%). У молоді Азербайджану виявилися найбільшими побоювання, що наступні два роки вони можуть стати безробітними – так вважають 52% молодих азербайджанців (в Україні – 44%, в Росії – 39%).
• Російська молодь виявилася найбільш забезпеченою з-поміж трьох країн: 24% мають власний автомобіль (14% серед азербайджанців і українців), 59% мають персональний комп’ютер (38% українців і 19% азербайджанців). Абсолютна більшість українців (96%) і росіян (89%) мають мобільні телефони, а у Азербайджані – лише 46%.
• В Азербайджані значно більше молоді проживає разом із батьками (69%), в Україні – 53%, в Росії – 48%.
• Матеріальне становище молодих росіян виглядає істотно кращим, ніж українців та азербайджанців: щотретій росіянин може дозволити собі купувати речі тривалого користування (серед українців та азербайджанців таких удвічі менше – лише 16%). Натомість серед азербайджанців найбільше виявилося тих, кому грошей не вистачає навіть на продукти (10%, у Росії та Україні – по 4%), і також тих, кому грошей вистачає лише на продукти (32%, в Україні – 28%, в Росії – 16%).
• Загалом молоді росіяни найбільше задоволені своїм життям (67%, не задоволені – 32%). В Азербайджані задоволені життям 53% (не задоволені 45%), в Україні – 47% (не задоволені 49%).
• Молоді росіяни найбільш впевнені, що можуть власними силами змінити обставини свого життя (так вважає 72% росіян), дещо менше впевнені у цьому українці (59%) і значно менше – азербайджанці (35%)
• Структура дозвілля молоді Росії та України дуже схожа: найбільше молодь цих двох країн дивиться телевізор (77% у Росії та 76% в Україні), зустрічається з друзями поза домівкою (відповідно, 59% і 51%) та ходить у гості чи приймає гостей (47% і 38%). Водночас молоді росіяни значно більше часу проводять в Інтернеті (41% росіян і 27% українців), більше грають у комп’ютерні ігри (25% і 15%), більше ходять у кіно (27% і 12%), більше займаються спортом (21% і 12%). Натомість українська молодь більше працює у саду, на городі, присадибній ділянці (17% молодих українців і 11% росіян).
• Комп’ютером користуються 60% молодих росіян, 51% українців і лише 28% азербайджанців.
• Телебачення є абсолютним лідером у постачанні новин: саме з цього ЗМІ найчастіше дізнаються про новини молоді люди в Азербайджані, Росії та Україні (92-93%).

Порівняльні результати опитування

У таблицях були використані такі опитування:

      1.Червень 2010 року. Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та  соціологічною  службою  Центру  Разумкова  з  5  по 10 червня  2010 року за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за регіоном проживання, типом поселення, віком і статтю. Вибірка побудована як багатоступенева, стохастична із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 113  населених пунктах (із них 65 міських та 48 сільських поселень). Методом особистого інтерв’ю (віч-на-віч) у помешканні опитано 1611 респонденти віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки без врахування дизайн-ефекту з імовірністю 0,95 не перевищує 2,5%. 

2. Травень 2005 року. Загальнонаціональне опитування здійснювалося Київським міжнародним інститутом соціології та соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Польовий етап дослідження відбувався з 10 по 23 травня 2005 року, було опитано 11115 респондентів у 493 населених пунктах (в 306 - міських і 187 - сільських) в усіх областях, Києві та АР Крим.  Теоретична похибка вибірки не перевищує 1,0% з імовірністю 0.95.

3. Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології 18–27 березні 2005 року. Методом інтерв’ю було опитано 2039 респондентів віком від 18 років. В усіх областях, Києві та АР Крим.  Теоретична похибка вибірки не перевищує 2.2% з імовірністю 0.95.

Показники динаміки громадської думки

1. Оцінка громадянами України діяльності у перші 100 днів 
   Президента, Прем’єр-міністра,  Голови Верховної Ради, Верховної Ради, уряду, голів обласних державних адміністрацій  (1994, 2005, 2010)

Таблиця 1.1

Оцінки діяльності Президентів Л.Кучми, В.Ющенка,  В.Януковича у перші 100 днів президентства (у%)

Таблиця 1.2

Оцінки діяльності прем’єр-міністрів Віталія Масола, Юлії Тимошенко, Миколи Азарова  у перші 100 днів новообраних Президентів  (у%)

Таблиця 1.3

Оцінки діяльності урядів Тимошенко та Азарова  у перші 100 днів новообраних Президентів  (у%)

Таблиця 1.4

Оцінки діяльності Голів Верховної Ради Олександра Мороза та Володимира Литвина  у перші 100 днів новообраних Президентів  (у%)

Таблиця 1.5

Оцінки діяльності Верховної Ради України у перші 100 днів новообраних Президентів

Таблиця 1.6

Оцінки діяльності голів обласних державних адміністрацій*  у перші 100 днів новообраних Президентів  (у%)

* у Криму - Голови Ради Міністрів АР Крим, у Києві - міського голови

Таблиця 1.7

Підтримка  населенням призначення Юлії Тимошенко та Миколи Азарова  на посаду прем’єр-міністра (у%)

Таблиця 1.8

Впевненість населення, що новообраний Президент виконає свої виборчі обіцянки (у%)

1. Оцінка громадянами дій та рішень нової влади

Таблиця 2.1

В цілому, як Ви вважаєте, все, що відбувається нині в Україні, йде у правильному чи неправильному напрямку? (у%)

           * Опитування Центру Разумкова

     **Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Київського Міжнародного інституту соціології

   *** Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова

Таблиця 2.2

Наскільки добре нова влада України справляється з різноманітними завданнями? (у %)

Таблиця 2.3.

Як Ви ставитеся до наступних дій та рішень нової влади? (червень, 2010, у %)

Таблиця 2.4

Як Ви вважаєте, розв’язання яких саме проблем повинно стати головним для нової влади? (червень, 2010, у %, слід було обрати не більше 5 проблем, які респонденти  вважали найбільш важливими)

3. Оцінка громадянами змін, що відбулися після виборів Президента  

Таблиця 3.1

Скажіть, будь ласка, як дії нового Президента й уряду позначилися на матеріальному становищі Вашої родини?  (у%)

Таблиця 3.2

Як, на Вашу думку, змінилася після президентських виборів ситуація у Вашому місті (для сільських жителів - у Вашому районі)? (у %)

Таблиця 3.3

А як змінилася економічна ситуація в Україні в цілому за час нової влади? (у %)

Таблиця 3.4.

Як би Ви оцінили нинішній рівень корупції  в Україні?(у%)

Таблиця 3.5

Чи доводилося Вам особисто чи Вашим родичам або близьким стикатися з явищами корупції (хабарництвом, продажністю посадових осіб) вже за нової влади?

1. Довіра населення до соціальних інституцій (2005-2010)

Таблиця 4.1

Наскільки населення довіряє чи не довіряє наступним соціальним інституціям? (у %)

1. Електоральні настрої населення України

Таблиця 5.1.

Якби наступної неділі відбулися вибори до Верховної Ради, чи узяли б Ви участь у голосуванні? (червень, 2010 р., у%)

Таблиця 5.2

Якби Ви взяли участь у виборах до Верховної Ради, за кого б Ви проголосували? (червень, 2010 р., у % до тих, хто висловив намір узяти участь у голосуванні)

6.1. Регіональний розподіл громадської думки населення України

                                               Таблиця 6.1      

Як би Ви оцінили діяльність Президента України В.Януковича? (у %)

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.

Центр: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ.

Південь: Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області.

Схід: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська області.

Таблиця 6.2

           Як би Ви оцінили діяльність Прем'єр-міністра України М.Азарова? (у %) 

                        Як би Ви оцінили діяльність уряду України? (у %)

Таблиця 6.4

   Як би Ви оцінили діяльність Голови Верховної Ради України В.Литвина? (у %)

Таблиця 6.5

                  Як би Ви оцінили діяльність Верховної Ради України? (у %)

Таблиця 6.6

                           Як би Ви оцінили діяльність опозиційних сил? (у %) 

Таблиця 6.7

Як би Ви оцінили діяльність Голови обласної державної адміністрації? (у %)

Таблиця 6.8

Чи підтримуєте Ви призначення Миколи Азарова  на посаду прем'єр-міністра? (у %)

Як Ви вважаєте, новообраний Президент Віктор Янукович виконає свої виборчі обіцянки? (у %)  

В цілому, як Ви вважаєте, все, що відбувається нині в Україні, йде у правильному чи неправильному напрямку? (у %)

Таблиця 6.11

Наскільки добре нова влада України справляється з різноманітними завданнями? (у %)

1. Підтримка закону й порядку

3. Забезпечення своєчасної виплати заробітної платні, стипендій, пенсій

4. Скорочення інфляції

5. Стимулювання економічного росту

6. Забезпечення доступу громадян до об'єктивної інформації

7. Відновлення справедливості в справі приватизації найбільших державних підприємств

8. Формування нового державного бюджету на 2010 рік

Таблиця 6.12

Як дії нового Президента й Уряду позначилися на матеріальному становищі Вашої родини? (у %)

Таблиця 6.13

Як, на Вашу думку, змінилася після президентських виборів ситуація у Вашому місті?  (у %)

Таблиця 6.14

А як змінилася економічна ситуація в Україні в цілому за цей період?  (у %)

Таблиця 6.15

Як би Ви оцінили нинішній рівень корупції в Україні? (у %)

Таблиця 6.16

Чи доводилося Вам особисто чи Вашим родичам або близьким стикатися з явищами корупції (хабарництвом, продажністю посадових осіб) за останні три місяці? (у %)

Таблиця 6.17

Якби  наступної неділі відбулися вибори до Верховної Ради, чи узяли б Ви участь у голосуванні? (у %)

Таблиця 6.18

Якби ви узяли участь у виборах Верховної Ради, за кого б Ви проголосували? (у % до тих, хто висловив намір взяти участь у  виборах )

Результати експертного опитування

Фонд «Демократичні ініціативи» ім Ілька Кучеріва провів експертне опитування «100 днів нової влади», присвячене оцінці соціально-економічної ситуації в Україні та діяльності нової влади. Опитування тривало з 14 по 17 червня 2010 р. Усього було опитано 35 експертів – політологів та представників громадських організацій.

 Результати опитування порівнюються з  даними експертного опитування, що було проведене у березні 2005 року, теж присвяченого 100 дням нової влади (результати були опубліковані у бюлетені Фонду «Політичний портрет України», №35 за 2005 рік).

В опитуванні експертам було запропоновано оцінити різні сторони діяльності нової влади та стану суспільства за 10-бальною шкалою, де «0» означає найнижчий рівень, а !10» - найвищий.

1.         Як Ви оцінюєте діяльність нової влади за перші 100 днів?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 5,8

Червень-2010 –3,9

2.         Як Ви оцінюєте рівень виконання передвиборчих обіцянок новою владою?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 5,8

Червень-2010 –3,8

3.     Як Ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005–4,8

Червень-2010 – 3,2

4.     Як Ви оцінюєте рівень демократії в Україні?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 6,7

Червень-2010 – 3,3

5.     Як Ви оцінюєте стан свободи слова в Україні?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005– 7,0

Червень-2010 – 3,6

6.     Як Ви оцінюєте стан свободи підприємства в Україні?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005– 5,5

Червень-2010 – 2,9

7.     Як Ви оцінюєте рівень дотримання законності в Україні?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 4,9

Червень-2010 – 2,2

8.     Як Ви оцінюєте рівень корупції в Україні?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 7,2

Червень-2010 – 8,7

9.     Як Ви оцінюєте рівень прогнозованості розвитку держави на 2010 рік?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 5,4

Червень-2010 – 4,7

10.   Як Ви оцінюєте рівень обґрунтованості рішень влади з точки зору національних інтересів держави?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 6,2

Червень-2010 – 2,4

11.   Як Ви оцінюєте рівень обґрунтованості рішень влади з точки зору економічної доцільності?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 5,6

Червень-2010 – 4,2

12.   Як Ви оцінюєте рівень обґрунтованості рішень влади з точки зору потреб гуманітарного розвитку держави?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005– 5,1

Червень-2010 – 2,2

13.   Оцініть, будь ласка, наскільки нова влада виправдовує високі очікування більшості населення України?

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005 – 5,6

Червень-2010 – 4,2

14.   Оцініть, будь ласка, ефективність заходів, які здійснила нова влада щодо налагодження співпраці з бізнесом

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005– 4,6

Червень-2010 – 2,5

15.   Оцініть, будь ласка, ефективність заходів, які здійснила нова влада щодо налагодження співпраці з громадськими організаціями

Середній бал за шкалою від 0 до 10

Березень-2005– 4,3

Червень-2010 – 1,8

16.   Як Ви вважаєте, нинішня влада є економічно високопрофесійна чи ні?

       У червні  2010 році з 35 експертів вважають нинішню владу  економічно високопрофесійною 5 експертів, економічно малопрофесійною - 19 експертів, не змогли дати однозначної відповіді 9 експертів і ще двоє класифікували нинішню владу як середньо професійною.

У березні 2005 році більшість опитаних експертів вважали владу економічно високопрофесійною.

 Список експертів

1. Ірина Бекешкіна
2. Андрій Когут
3. Ігор Когут
4. Дементій Білий
5. Ярина Ясиневич
6. Наталя Лігачова
7. Михайло Наход
8. Олена Чебаненко
9. Олександр Солонтай
10. Галина Усатенко
11. Олексій Тарасов
12. Тетяна Печончук
13. Володимир Яворський
14. Григорій Перепелиця
15. Діана Дуцик
16. Олександр Черненко
17. Олексендр Чекмишев
18. Володимир Фесенко
19. Юрій Шведа
20. Василь Стоякін
21. Олександр Северин
22. Олександр Палій
23. Ростислав Павленко
24. Михайло Міщенко
25. Вадим Карасьов
26. Ігор Жданов
27. Олесій Гарань
28. Тарас Березовець
29. Валерій Чалий
30. Валентин Якушик
31. Віктор Рибаченко
32. Олександр Потєхін
33. Євген Захаров
34. Світлана Конончук
35. Євген Радченко