Громадська думка населення України – грудень 2007 року

Прес-конференція

“Громадська думка населення України – грудень 2007 року”

24 грудня 2007 р., від 12.00 до 13.00

Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ

Організатор прес-конференції — Фонд “Демократичні ініціативи”

Питання до розгляду:

–– Рейтинги довіри до соціальних інститутів і політичних лідерів.

–– Чому виборці голосували за політичні сили?

–– Оцінка громадян стану демократії в Україні.

–– Очікування громадян від виборів.

Учасники:

§       Ілько Кучерів — директор Фонду “Демократичні ініціативи”;

§       Ірина Бекешкіна — науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи”, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України;

§       Олександр Вишняк — керівник фірми “Юкрейніан соціолоджі сервіс”.

Якщо Ви хочете регулярно отримувати матеріали Фонду “Демократичні ініціативи” електронною поштою, будь ласка, зверніться до нас за адресою dif@dif.org.ua і ми внесемо Вас до свого списку розсилки. Матеріали Фонду можна знайти за адресою http://www.dif.org.ua.

Пам’ятайте головне:

Обов’язкові запитання, які журналіст має поставити стосовно результатів опитування:

1.     Хто проводив опитування?

2.     Хто оплачував опитування?

3.     Коли проводилося опитування?

4.     Кого опитували?

5.     Яка похибка?

6.     Які і як були поставлені запитання?

Прес-реліз підготовлено за результатами загальнонаціонального опитування    населення України, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” 5–18 грудня  2007 року. Методом інтерв’ю опитано 1800 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип проживання.  Статистична похибка вибірки не перевищує 2.3%.

• Після виборів майже половина населення – 49% – вважає, що усе, що відбувається в Україні, йде у хибному напрямі, у правильності курсу впевнені значно менше – 17% (решта 34% не визначилися). Це кращі показники, якщо порівняти з передвиборним опитуванням вересня цього року, коли 62%  були переконані у хибності курсу, а у правильності – 14%.  
• У грудні  2007 року громадяни України переважно не довіряли органам державної влади та державним інституціям. Найбільше громадян не довіряють правоохоронним органам:  міліції (баланс довіри-недовіри становить – 38%), судам (– 37%) та  прокуратурі (– 30%).  Конституційному суду теж переважно не довіряють (–22%). Дещо менші показники недовіри до Верховної Ради (–19%), Президента України (–17%), місцевої влади          (–15%) та уряду Януковича (–14%).
• Довіра переважає в основному до  неполітичних інституцій — церкви (баланс довіри-недовіри (+59%), Збройних сил України (+38%) та українських ЗМІ (+23%). Дещо переважає зараз і довіра до СБУ (+3%).
• Порівняно з вереснем цього року істотно поліпшився баланс довіри-недовіри майже до всіх інституцій (за винятком правоохоронних органів), найбільше  – українських ЗМІ (на 27%),  Збройних сил України (на 22%),  СБУ (на 23%), новообраної   Верховної Ради (на 22%), уряду Януковича (на 18%). Також зросла довіра до Церкви (на 12%), місцевої влади (на 10%), Президента (на 9%), Конституційного Суду (на 8%). В Україні у ставленні до лідерів усіх політичних сил, представлених у парламенті, переважає недовіра. Найкращий баланс довіри-недовіри мають Віктор Янукович (–9%) та Юлія Тимошенко (–10%). Далі йдуть: Володимир Литвин (–13%), В’ячеслав Кириленко (–20%), Юрій Луценко (–24%) та Петро Симоненко (–36%). У порівнянні з вереснем цього року баланс довіри-недовіри поліпшився у всіх політиків: Володимира Литвина – на 10%, Юрія Луценка – на 8%, Петра Симоненка – на 6%, Юлії Тимошенко – на 5%, Віктора Януковича – на 2% (В’ячеслав Кириленко у вересневому опитуванні був відсутній). Серед запропонованих респондентам кандидатур найменше довіри у них до Олександра Мороза (баланс довіри-недовіри становить (– 47%) та Петра Симоненка (– 42%).  Далі за рівнем негативу йдуть: Юрій Луценко (– 32%), Володимир Литвин (– 23%), Юлія Тимошенко (– 15%),  Віктор Янукович (– 11%). За час, що минув від червня 2007 року, у більшості провідних політиків  погіршився баланс довіри-недовіри:  у Олександра Мороза на 9%, Юрія Луценка – на 8%, Петра Симоненка – на 7%, Віктора Януковича – на 6%. Істотно покращився баланс довіри-недовіри у Юлії Тимошенко (на 13%) та дещо поліпшився у Володимира Литвина (на 4%).
• Громадяни України виказують великий інтерес до політики: здебільшого цікавляться політикою 48% і ще 11% цікавляться дуже. Здебільшого не цікавляться політикою 25% і ще 12% не цікавляться зовсім. Майже дві третини  громадян (60%) іноді у дружньому колі обговорюють політичні проблеми, ще 23% роблять це часто і лише 15% не обговорюють їх з друзями ніколи.
• Основна причина участі громадян України у виборах – це відчуття свого громадянського обов’язку (50%), другий за значущістю мотив – побоювання, що голосом може скористатися хтось інший (31%), окрім того, частина виборців (23%) вважає, що через вибори вони зможуть вплинути на ситуацію в Україні.
• Головна причина неучасті громадян у   виборах – це переконання, що вибори нічого не змінять (27%), окрім того, чверть відмовників не вірить жодним партіям та блокам.  На зайнятість у день виборів послалися лише 22% тих, хто не взяв участі у голосуванні.
• Більшість виборців – 72% – вважає, що зробила правильний вибір на парламентських виборах 2007 року. Найбільше задоволені своїм вибором виборці політичних сил, які потрапили до Верховної Ради: Комуністичної партії (81%), Партії регіонів (80%),  Блоку Юлії Тимошенко (79%) та  Блоку “Наша Україна – Народна самооборона” (80%). Щоправда, менше задоволеності висловили виборці Блоку Володимира Литвина (64%), де 22% виборців вважають, що ще рано робити висновки.
• При обранні партії чи блоку головними чинниками були такі: програма, ідеї й пропозиції (40%), лідери (31%),  переконання, що партія (блок) виражає інтереси виборця (27%). А провідну інформаційну роль відігравало, як і на усіх попередніх виборах, телебачення. При цьому особисті  виступи представників  партій (блоків) важили набагато більше, ніж телереклама (60% проти 15%).
• Більше половини виборців були або зовсім не знайомі зі списками  партій (блоків), за які збиралися голосувати (27%), або знали лише першу п’ятірку списку (30%). Повністю ознайомилися зі списком своєї партії (блоку) 25% виборців.
• Значна частина виборців – 32% – напередодні виборів відвідали виборчу дільницю і перевірили себе у списку виборців. Це дало змогу проголосувати майже 4% виборцям, яких не було у списках. Натомість серед 68% тих, хто не потурбувався перевірити себе у списку заздалегідь, 7% мали проблеми і майже 4%  не змогли проголосувати.
• Про екзит-пол знає в Україні половина населення і ще 23% – „щось про це чули”. Майже дві третини населення стежили за оголошенням результатів екзит-полів по закінченні голосування. При цьому 39% сприйняли результати екзит-полiв як достовiрнi, ще 55% загалом результатам довiряли,  але були певнi сумнiви і лише 6% сприйняли результати як недостовірні.
• Результати виборів громадяни сприйняли суперечливо: лише 8% впевнені, що вибори пройшли чесно, без підтасувань, а в основному (43%) громадяни вважають, що були окремі порушення, але вони не вплинули на загальний результат.
• Лише 26% опитаних вважають, що вибори зможуть поліпшити ситуацію в Україні, натомість переважає думка, що вибори нічого не змінять (37%), а 18.5% висловлюють побоювання, що вибори лише погіршать ситуацію.
• Лише 23% населення вірять,  що новообрана Верховна Рада допрацює свій термiн до кiнця, натомість 39% вважають, що  вiдбудуться достроковi вибори (решта 37% не мають певної думки).
• Майже половина населення (48%) вважає, що проведення виборiв в Українi покликане лише створити видимiсть демократiї, якої насправдi у нас немає. Думку, що  проведення виборiв – це прояв демократичностi полiтичної системи України, поділяє значно менше – 35% опитаних. Причина – у тому, що населення у більшості (47%) не вважає вибори реальним механізмом впливу громадян на владу (протилежну думку поділяє  40%). Основні причини, чому вибори не дають змогу впливати на владу, громадяни бачать у тому, що народні обранці не виконують своїх обіцянок (44%), а також те, що відсутній постійний громадський контроль за діяльністю влади (34%). Основні позитиви виборів як демократичного механізму впливу на владу населення бачить у тому, що на виборах люди дають оцінку діям влади (42%) та обирають людей, які найкраще зможуть керувати країною (38%).
• На посаді  Прем'єр-мiнiстра України населення хотіло бачити Юлію Тимошенко (31.3%) або Віктора Януковича (30.7%).
• Абсолютна більшість (79%) населення вважає, що Президента України мають обирати громадяни України на загальнонаціональних виборах. Згодні передати цю місію Верховній Раді лише 4%, а 8% вважають, що посада Президента в Україні не потрібна.
• Якби вибори Президента відбулися у грудні 2007 року, у першому турі перемогли б Віктор Янукович (30.8% та Юлія Тимошенко (19.7%). Чинний Президент Віктор Ющенко набрав би 10.3%.
• Рівень демократичного розвитку України за 10-бальною шкалою (де „1” – диктаторський режим, а „10” – повна демократія) громадяни України оцінили у 4.98 бала – істотно нижче, ніж у червні 2007 року (тоді було 5.26 бала, проте вище, ніж у  травні 2004 (4.85 бала).
• Більшість населення – 61.5% – не задоволені тим, як функціонує демократія в Україні, задоволених значно менше – 25%. І це зрозуміло з огляду на те, що більшість – 63% – вважають, що взагалі не можуть чи здебільшого не можуть реально впливати на владу і ухвалення рішень.
• Лише 30% населення вважають, що найкращою для України є демократична багатопартiйна система, ще 23% припускають можливість відступу від демократичних принципів, а 28% підтримують режим „сильної руки”  в особi жорсткого керiвника, який сам, поза партiями i парламентом, наведе порядок у країнi.
• Серед  конкретних механiзмів, якi дають змогу пересiчним громадянам України впливати на ухвалення певних державних рiшень, найбільш дієвими громадяни вважають вибори Президента (32%), вибори до Верховної Ради (28%), а також участь у мітингах та демонстраціях (21.5%). І зовсім небагато сподівань у громадян на такі  усталені у демократичних країнах  механізми, як участь у діяльності громадських організацій (8%), звернення до ЗМІ (8%) та судові позови до органів влади (7%). А 28% вважають, що насправдi пересiчний громадянин нiяк на рiшення влади вплинути не може.
• На погіршення матеріального рівня  життя своєї сім’ї вказало 43% опитаних, у 15% рівень життя зріс, а у 41% залишився незмінним.
• Головними ознаками року перебування уряду Віктора Януковича при владі населення вважає рекордне зростання цін (40%) та підвищення тарифів на житло та комунальні послуги (40%) та нещадну боротьбу політиків за владу (37%). До позитивів можна віднести відзначене 28% опитаних підвищення зарплат та пенсій.
• З проблемою „холокосту” не знайомі лише 11% українців, дві третини вважають, що у роки війни у Німеччині та на окупованих територіях цілеспрямовано знищувалася єврейська нація, лише 10% думають, що розповіді про це вельми перебільшені.
• З проблемою голодомору не обізнані лише 4% українців; 60% певні, що у той час цілеспрямовано знищувалася українська нація, але 25% певні, що розповіді про це вельми перебільшені. 

Динаміка рівня довіри громадян до політичних та соціальних інституцій (червень 2006 – грудень 2007)

Результати опитування „Громадська думка населення України – грудень 2007 року”