І Орбан, і Фіцо мають свої дуже чіткі інтереси в тому, чого вони хочуть досягти, шантажуючи ЄС – Тарас Жовтенко
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Україна становить серйозну економічну загрозу для Європи, та закликав Європейський Союз скасувати санкції проти Росії. Наскільки такі заяви можуть змінити ситуацію в Європі та чи є реальні передумови для цього – в етері телеканалу «Ми – Україна» проаналізував безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
«Я сприймаю ці заяви Віктора Орбана, як і прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, не з точки зору того, що ці два персонажі справді намагаються своїми заявами, продиктованими симпатією до російського диктатора, розвернути політику ЄС більше в бік РФ, а як інструмент шантажу Брюсселя для отримання додаткових ресурсів, бонусів і преференцій від Євросоюзу», – зазначив експерт.
Він пояснив, що і Орбан, і Фіцо мають свої дуже чіткі інтереси в тому, чого вони хочуть досягти, шантажуючи ЄС, і саме на це слід зважати в першу чергу, аналізуючи їхні гучні заяви.
«Для Угорщини пріоритетом було продовження транзиту і закупівлі російської нафти Європейським Союзом через нафтопровід «Дружба». Відповідно, Угорщина планувала стати своєрідним хабом для всього ЄС, для російської нафти, і розподіляти цю російську нафту країнам ЄС. У Словаччині була така сама історія, але не з нафтою, а з російським газом. Звідси такі нервові заяви і візити прем'єр-міністра Словаччини Фіцо до Москви», – пояснив Тарас Жовтенко.
За його словами, в обох випадках це частина економічної гри, в якій країни намагаються максимізувати свої вигоди без виконання вимог ЄС щодо реформ чи дотримання європейських стандартів.
«Віктор Орбан посилив свою риторику після того, як ЄС заморозив 1 мільярд євро для Угорщини через невиконання вимог ЄС щодо судової реформи. Тепер він хоче вирішити ці проблеми, уникаючи своїх зобов'язань перед європейською спільнотою і шантажуючи Брюссель заявами про блокування санкцій проти Росії», – наголосив експерт.
На думку Тараса Жовтенка, подвійна риторика Орбана та Фіцо характеризує їх як політиків-популістів.
«Це в першу чергу популісти та консерватори, які заграють з ультраправими ідеями. І власне, популізм диктує їхні заяви та рішення», — зазначив він.
На зовнішній арені Віктор Орбан використовує тему нафти та російсько-української війни як інструмент шантажу Європейського Союзу, прагнучи продовжувати отримувати від нього ресурси. Водночас на внутрішньому фронті він подає це як боротьбу за суверенітет Угорщини.
«Він каже: “Європейський Союз – це, звісно, добре, але він змушує нас робити те, що, на мою думку, нам не потрібно”. Очевидно, що особисто Орбану не до вподоби судова реформа, яка зменшує вплив прем’єра на судову гілку влади, і добровільно він на це не піде. Тому він заявляє: “ЄС хоче нав'язати нам неприйнятні для мене зміни. Але за мого керівництва Угорщина завжди буде сильною і матиме власну позицію”», – пояснює логіку Орбана експерт.
Така риторика знаходить відгук у певної частини аудиторії в самій Угорщині. Втім, є і внутрішні критики самого Орбана. Мер Будапешта, наприклад, чітко виступає за демократичні цінності.
Минулого року стався великий скандал. Під час мітингу з нагоди річниці вторгнення Радянського Союзу в Угорщину Орбан заявив, що членство в ЄС – це гірше, ніж радянська окупація. Критики за ці слова йому прилетіло з усіх сторін.
«За його логікою, те, що він сказав, мало стати черговим копняком Брюсселю та Європейському Союзу, демонстрацією того, що Орбан є суверенним і Європейський Союз йому не указ. Але з точки зору історичної пам'яті угорців, це було занадто провокативним», – зазначив Тарас Жовтенко, коментуючи нещодавній скандал.
Після негативної реакції Орбан на деякий час призупинив свої дуже яскраві проросійські політичні заяви, але досконалої політики у нього так і не з'явилося.
«Тому, коли ми чуємо відповідну риторику, в першу чергу, від прем'єр-міністра Угорщини чи прем'єр-міністра Словаччини, ми повинні дуже чітко розуміти, що щонайменше 50% причин, чому обидва ці політики озвучують те, що озвучують, – це насамперед намагання вирішити свої внутрішні проблеми», – резюмував аналітик.