Ірина Бекешкіна: Ризики для реформ у передвиборчий період є, але й вікно можливостей залишається

Закордонні партнери  оцінюють реформи в Україні істотно вище, ніж українські експерти, справедливо кажучи, що за останні кілька років було зроблено реформ більше, ніж за попередні  двадцять. Вітчизняні експерти, зокрема громадські активісти РПР,  так само цінують  започатковані реформи, але оцінюють їх вже дещо нижче. Найнижчі оцінки дають реформам українські громадяни.  Про це у своєму виступі на суспільно-політичному  форумі Реанімаційного Пакету Реформ  “ЧиЄ вікно можливостей для реформ за рік до виборів?” відзначила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи», членкиня Ради РПР.

Так, за словами соціолога, опитані експерти РППР ( в опитуванні взяло участь 70 громадських діячів) найбільш позитивними за останній рік  назвали  медичну реформу, реформу децентралізації, антикорупційну реформу, зокрема ухвалення закону про антикорупційний суд, а також освітню реформу. Водночас більше половини опитаних громадян вважають, що за цей рік жодної позитивної реформи не було.  Відносно більш-менш успішними  українці визнали  пенсійну реформу (про це зазначило 7%), а також  реформу армії (6,5%),   децентралізацію та  медичну реформу (відповідно,  по 6%).

«Це досить низькі оцінки порівняно з тими, що дають експерти, і ще більш скромні  за оцінки західних партнерів», – наголосила Ірина Бекешкіна, акцентувавши,  що вирішальний голос, поміж тим, робитимуть саме пересічні громадяни.

Серед найзначущих реформ громадяни на перше місце ставлять антикорупційну. Вони її вважають важливішою навіть за пенсійну та медичну. Водночас лише 9% українців вважають  її  успішною, 83% – навпаки, не бачать успіхів реформи, а 50% – вважають її  узагалі провальною.

 «Висновок такий, – ділиться думками Ірина Бекешкіна. – Доки у нас не буде реальних успіхів в антикорупційній боротьбі, доки не будуть саджати корупціонерів,  хай би що там робилося, люди не вважатимуть, що реформи ідуть успішно».

Друга причина низької оцінки реформ населенням –  відсутність належної комунікації між урядом і громадянами. Це так само підтверджують цифри.  Лише 10% населення вважає, що інформації про реформи  достатньо і вона зрозуміла, а майже половина твердить, що інформація, яку уряд  дає про свою роботу і реформи, не викликає довіри, бо часто не відповідає дійсності.

Можливо, низька поінформованість впливає і на роздвоєність у ставленні  суспільства до того,  хто  сьогодні є гальмом, а хто рушієм реформ у країні. Так, частина українців  вважає гальмом у проведенні реформ  саме уряд (31%) та Президента (24%), тим часом як ще одна частина  покладає на них надії як на рушіїв перетворень (відповідно, 31% та 24%). А ще рушіями  реформ українці вважають самих себе,  тобто  населення (25%), громадські організації та волонтерів (25%), країни Заходу (25%) і  Міжнародний валютний фонд та Світовий банк (24%). 

У балансі «гальмо-рушій»  безумовними лідерами як рушії реформ, в очах громадян, є  західні країни, МВФ та громадські організації і волонтери.

«І знову висновок, –  акцентує  Ірина Бекешкіна, – нехай це  будуть  найпозитивніші реформи , які впроваджуватиме уряд,  але для того, щоб їм повірили, потрібна, по-перше, співпраці з громадськими організаціями і людьми, які поза владою пояснюватимуть  зміст цих реформ.  А по-друге,  знову комунікація!  І Суспільне телебачення має відігравати тут важливу роль».

Ризики для реформ  у передвиборчий період очевидні. Насамперед  це  концентрація зусиль політиків на передвиборчій кампанії замість реформ. «І якщо політики будуть йти за громадською думкою, а  громадська думка не змінюватиметься, то  й реформи  будуть згортатися. І взагалі якщо на громадську думку не впливати, не комунікувати реформи, то це може бути останнім роком реформаторів», – застерігає соціолог. Друга серйозна загроза   – популізм.  Тут треба працювати  разом, переконує Ірина Бекешкіна,  використовуючи всі засоби і можливості. І громадським експертам, і громадським  організаціям, і  уряду.  «Розʼяснювати процес реформ для населення, впливати на громадську думку, посилювати політичний тиск на владу і застосовувати активну стратегію  співпраці з реформаторськими силами, які є у владі, тобто працювати разом – такі  завдання нині стоять перед громадськими активістами та експертами», – підсумувала Ірина Бекешкіна, констатувавши, що вікно можливостей для реформ все ж залишається.

 Повні результати опитування щодо оцінки реформ громадянами та експертами РПР  презентуватимемо згодом.