Ірина Беккешкіна: “Міняти шило на мило ніхто не хоче”

Директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна вважає, що українці не готові вдатися до масштабних протестів

“Люди вам не дозволять!”, “Українці цього більше не терпітимуть!”... Апелююють до думки народу в нас і політики, і громадські активісти, і журналісти. Але що ж насправді думають українці про те, що відбувається у країні? Як ставляться до рецептів зупинення російсько-української війни, до зростання комунальних тарифів та інших змін в державі в останні місяці? Пише газета "Експрес".

Результати відповідного всеосяжного опитування громадської думки днями оприлюднили Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Про них ми і поговорили із директором “Демократичних ініціатив” Іриною Бекешкіною.

-- Які проблеми у країні люди сьогодні вважають ключовими?

-- Громадяни переконані, що влада передовсім повинна вирішити три основні завдання: досягти миру на Донбасі, стимулювати розвиток економіки й таким чином підвищити стандарти життя населення, а також боротися з корупцією.

Не дивно, що серед основних завдань було названо припинення війни. Очевидно, що всім хочеться жити в державі, де нема ризику загинути від куль чи осколків. Але не так легко цього досягти. Коли ми питаємо: “Чи згодні ви на мир за всяку ціну?”, то більшість відповідає, що не згодна. Коли питаємо: “Чи потрібні компроміси щодо Донбасу?”, кажуть, що потрібні, але коли вказуємо на конкретні компроміси, які нині нам пропонують зовнішні гравці, то люди знову не згодні. Українці проти, щоб на Донбасі проводили вибори, доки не буде повного контролю над цією територією. Також люди категорично не схвалюють пропозиції амністувати бойовиків.

-- А як українці оцінюють свій теперішній рівень життя?

-- На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні в 2016 році істотно погіршилося. Найбільш негативні зміни сталися у рівні цін і тарифів -- тут погіршення зазначили 88,5% населення, а також в економічному становищі України, рівні стабільності, упевненості громадян у завтрашньому дні, рівні добробуту родини -- про це сказали приблизно три чверті опитаних. Також люди згадували про погіршення ситуації зі злочинністю, в охороні здоров’я, оплаті праці, соціальному захисті та пенсійному забезпеченні.

-- Складається враження, що люди аж надто песимістично налаштовані, хоч влада регулярно рапортує про ті чи інші успіхи за останній рік...

-- Справді, згідно з об'єктивними показниками стан економіки за останній рік особливо не поліпшився, але й не погіршився різко. Згадаймо, як все обвалилося в 2014-му. Тоді економіка впала на 16%, а курс гривні -- у півтора раза. А потім, на початку 2015-го, гривня знецінилася ще вдвічі. Зрозуміло, що люди стали тоді набагато біднішими. Свій теперішній рівень життя вони часто підсвідомо порівнюють не так з попереднім роком, як з довоєнним періодом. Коли не стає краще, їм здається, що все тільки гірше.

Водночас деякі дії керівництва держави справді призвели до збідніння частини населення. Понад половина опитаних переконана, що влада має знижувати тарифи на житлово-комунальні послуги, які вкотре різко підвищила восени минулого року. Значна частина людей з тих чи інших причин не може отримати субсидію. Крім того, допомогу дають, виходячи з певних соціальних нормативів. І якщо у якоїсь бабусі, до прикладу, більша від норми житлова площа, то сума в платіжках для неї може виявитися шоком.

Поза тим, наші опитування показують, що постійно в країні є частина населення, яка готова терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ. Їх навіть менш ніж половина -- всього 35%. Але, з іншого погляду, це не так і мало.

-- Коли так багато громадян не задоволені тим, що відбувається в державі, постає питання про ймовірність протестів. Як ви гадаєте, чи можливі вони найближчим часом?

-- Для того, щоб люди протестували, вони мають бачити, заради чого. Розуміти, що буде далі. Українці ніби й хочуть змінити владу, хочуть дострокових виборів. Але, з другого боку, коли питаємо, чи буде краще після дострокових виборів, то більшість відповідає, що буде все так само. Проблема в тому, що в нас жоден політик не має позитивного балансу довіри/недовіри. А міняти шило на мило ніхто не хоче.

Багато політиків казали, що до масових протестів можуть призвести нові тарифи на комунальні послуги. Але цього не сталося. Хто може -- платить, хтось оформлює субсидію. Ще частина людей не платить. І не всі з них тому, що не можуть. Деякі люди вважають суми в платіжках завищеними і не платять тому, що не хочуть. Це така специфічна форма протесту. У результаті в нас борг за “комуналку” вже перевищив 23 мільярди гривень!

-- Як люди вважають: чи проблеми, які найбільше їх турбують, будуть найближчим часом розв'язані?

-- Що стосується боротьби з агресором, то 40% населення відзначили зміцнення обороноздатності країни. І це правда. Згадаймо, які в нас були страшні військові провали і людські жертви ще наприкінці 2014-го -- на початку 2015 року. Тепер втрати на фронті хоч і є, але й близько не такі масштабні. Тобто прогрес очевидний.

Стосовно зростання рівня життя, то тут не все просто. Бо з чого людям підвищувати доходи, якщо нема помітного зростання економіки? От мінімальну зарплату вже формально підвищили, але я не скажу, що це масово привело до поліпшення. Просто легальна частина зарплати, з якої платять податки, зросла. Та це не означає, що люди фактично стали отримувати більше.

-- А чи можна чекати реальної боротьби з корупцією?

-- Народ усе ще сподівається, що хабарників нарешті почнуть саджати за грати. І, на перший погляд, зробити це не так важко, напевне легше, ніж підняти економіку. Однак... А от що може позитивного статися, то це отримання навесні-влітку безвізового режиму з ЄС. Відкриття кордонів вважають важливим 44% населення. Маю надію, що вони його нарешті дочекаються.

Ірина КОВАЛЕНКО