Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Аналітика
Перегляди: 950
30 травня 2024

Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова

 

Передумови до конфесійних змін

Церква традиційно обіймає центральну позицію у збереженні духовних цінностей та настанов. Вона об’єднує та спрямовує своїх вірян. Її вплив особливо зростає в кризові часи, коли людині вкрай необхідна допомога та підтримка. Отримання Томосу для Православної Церкви України у січні 2019 році стало відправним моментом для початку змін у співвідношенні православних конфесій в окремих регіонах та в країні в цілому. Водночас, активізувалися конфлікти між представниками православних конфесій. Перш за все йдеться про УПЦ МП, яка має церковно-канонічний зв'язок з РПЦ. Томос натомість суттєво посилив роль ПЦУ. Активна роль Православної Церкви України одразу призвела до підвищення її авторитету серед українців. Для конфесійних змін постало і юридичне підґрунтя. Перед повномасштабним вторгненням рф в Україні набули чинності зміни до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Цей закон у новій редакції фактично зобов’язав релігійні організації  в Україні чітко визначати свою приналежність до держави-агресорки вже буквально у власній назві. В свою чергу Конституційний Суд України «визнав конституційними зміни до статті 12 закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», які зобов'язують релігійні організації повністю відображати належність до релігійного об'єднання, керівний центр якого розташований за межами України». Необхідно наголосити, що на початку 2022 року УПЦ Московського патріархату внесли зміни у свій Статут, щоб відмежувати УПЦ від РПЦ. Однак результати проведеної згодом релігієзнавчої експертизи Держслужби з питань свободи совісті все ж  засвідчили приналежність цієї церкви до РПЦ.

Впровадження  нової релігійної політики мало яскраво виражену регіональну специфіку. Можна констатувати, що на цьому тлі і в довоєнний час виникали закономірні перепони й протиріччя. Вони  існують і сьогодні. Кожен регіон та навіть кожне місто й селище по-різному сприймають конфесійні інновації. Загалом можна говорити  про значний показник бажання релігійних громад до потенційної зміни юридичної приналежності. Однак є регіональні відмінності. Зокрема на Одещині ставлення до трансформацій у церковно-конфесійних відносинах формувалося досить повільно. Традиційно місто Одеса та регіон  мають високий потенціал для взаємопорозуміння між релігійними спільнотами: тут представлені всі церкви та конфесії, зареєстровані в Україні. Деякі з них мали та мають наразі вплив не тільки на власну паству, а й на суспільне життя в регіоні. Йдеться, зокрема,  і про гуманітарну діяльність церков та заходи, які вони провадять на постійній основі. До найбільш масових релігій в Одесі та Одеській області належать православ’я, католицизм, протестантизм, іслам, іудаїзм тощо. Однак найбільшою кількістю вірян мають православні релігійні громади. Одеса – ключове місто в процесах релігійного життя в межах регіону. Отже, всі головні тенденції до реформування стосувались, передусім, Одеси як культурного та релігійного центру Півдня України.

Початок повномасштабної війни гостро поставив питання щодо діяльності в регіоні церков московського патріархату. Від самого початку російського вторгнення до Православної церкви України в цілому приєдналися близько 700 парафій Московського патріархату. В масштабах Одеської області цей   показник з початку повномасштабної війни і до 2024 року був незначним – лише 1. Мова йде про громаду села Визирка Одеського району, де парафія місцевого храму ухвалила рішення про зречення підпорядкування Українській православній церкві Московського патріархату та перехід до ПЦУ.

Водночас після початку повномасштабного вторгнення від представників місцевого самоврядування Одещини, особливо на районному рівні, прозвучала позиція щодо заборони діяльності російської церкви в Україні. Так, у 2022 році 22 грудня під час сесії депутати Балтської міської ради «ухвалили рішення про звернення до центральних органів влади щодо негайної заборони в Україні Російської Православної Церкви». Вимога депутатів місцевого рівня вкрай важлива, адже вони прямо виражають інтереси громад та зацікавлені у консолідації їх зусиль.

Православна Церков України має об’єднувати та залучати до об’єднання православні релігійні громади. І в цьому напрямку діяльність також ведеться. Керівництво ПЦУ значну увагу приділяє Одесі та Одещині в цілому. Про це свідчать візити митрополита ПЦУ Епіфанія, який дуже приязно ставиться до громад регіону. Ще з 2022 року є плани спорудити новий великий кафедральний собор ПЦУ (загальною площею 880м²). його мають збудувати у парку Космонавтів на другій станції Великого Фонтану біля Свято-Троїцької парафії. У жовтні 2023 року під час свого візиту до Одещини митрополит Православної Церкви України Епіфаній  освятив хрест для купола одеського кафедрального собору Різдва Христового на вулиці Пастера. Також митрополит освятив новозбудований храм у селищі Ліски у передмісті Одеси. Офіційно церемонія освячення відбулась 21 жовтня.Митрополит Епіфаній освятив хрест для купола кафедрального собору ПЦУ в Одесі. Думська

Митрополит Епіфаній освятив новий храм ПЦУ у передмісті Одеси.  Думська.

Загальні обриси у статистиці

Щодо показників та інформації відносно конфесійних змін в регіоні, то вони досить неоднозначно демонструють швидкість змін у релігійному та громадському сприйнятті. При чому подібна ситуація складається безпосередньо у південних та східних регіонах країни. Перш за все, необхідно врахувати суто статистичні дані. Одеська область об’єктивно найбільша в Україні. Тому й умови її є особливими, а пов’язані з конфесійним переходом процеси та зрушення – розтягнуті в часі. Впродовж років у різні історичні часи державотворення московський патріархат мав значні позиції та вплив в регіоні. Це також треба врахувати.

Наразі Одещина посідає сьоме місце серед регіонів України за кількістю православних церков московського патріархату. Одеську область за показником зміни конфесійної приналежності та переходу до ПЦУ випереджають Київщина, Хмельничина,  Вінничина, а також Волинська та Житомирська області. Цей рейтинг перебуває в динаміці і вказує на певні зрушення, що відбулися вже в період з лютого 2022 по травень 2024 року. Водночас згідно з даними  Суспільне, що посилається на моніторинговий сайт Опендатабот, в період «від початку 2023 року в Одеській області жодна з релігійних громад Московського патріархату не перейшла до ПЦУ». Загальна кількість церков УПЦ (МП) в Одеській області – 415. Цифра в порівнянні видається значною. Водночас, необхідно врахувати й строкатість Одещини у соціальнокультурному відношенні, наявність фактору національних спільнот, досить різні історичні умови розповсюдження релігії та окремих релігійних течій, зокрема православних. Ця особливість фактично вказує на унікальність ситуації, яка складається в регіоні. Наприклад, місто Вилково Одеської області є основним центром поширення старообрядництва поряд з селами Ізмаїльського та  Кілійського районів (використовують для служби в цілому 15 культових будівель).

Красномовними щодо власне переходу церковних організацій є дані Єдиного державного реєстру. Також тут можна побачити статистику змін у регіональному вимірі розгляду.

Карта переходів громад з московського патріархату станом на травень 2024 року. Фото: інфографіка Еспресо

Конфесійні зміни на сучасному етапі

 У 2024 році процеси конфесійного переходу  суттєво пожвавились. Повпливало на це кілька сукупних факторів. При чому, як суто юридичних, так і суспільних.  Верховний Суд України ухвалив рішення, що визнає законним перехід релігійної громади з Української православної церкви Московського патріархату до Православної Церкви України. Необхідно врахувати й бажання самих вірян, що виступають за перехід до Православної Церкви України. Саме громада має волю та можливість для таких рішень. ПЦУ надає можливість громадам приєднатись за спрощеної процедури, яка спирається на волю людей. Крім того, як автокефальна й помісна церква, визнана християнськими церквами світу, вона має безумовний пріоритет. Отже кожна окрема ситуація вибору конфесійного підпорядкування – це результат консолідованої позиції щодо зміни приналежності. Можна сказати, що навіть результат спільних зусиль релігійної громади та священників. З приводу змін підпорядкування відбуваються постійні дискусії між місцевою владою, представниками громад, ПЦУ та УПЦ (МП). Наприклад, у квітні 2024 року така дискусія відбулась у Доброславі Одеської області. Священики УПЦ (МП) відмовились від переходу до Православної Церкви України.

Так, 22 січня 2024 року одна з релігійних громад Одещини вперше з початку повномасштабної війни ухвалила рішення про перехід до Православної Церкви України.  Віряни Свято-Успенської парафії селища Олександрівка Одеської області дійшли до такого важливого рішення  разом з настоятелем, який їх бажання цілком підтримав. У цьому сенсі необхідно наголосити  на єдності позиції настоятеля та вірян. На жаль, такий рівень єдності присутній не завжди. За перехід до ПЦУ висловилися і віряни селища Захарівка Роздільнянського району Одеської області. Необхідно відзначити, що в цьому випадку також  «рішення про вихід церкви з Московського патріархату ухвалили на загальних зборах». У свою чергу керівництво Православної Церкви України, а саме Архієпископ Одеський і Балтський Афанасій, разом з духовенством, привітали громаду з цим кроком.

На Одещині ще один храм перейшов до ПЦУ. Інтент. Фото: Одеська єпархія ПЦУ

Висновки

Розуміння викликів, які стоять перед країною на сучасному етапі змушують переглядати конфесійну політику держави. Водночас, процеси децентралізації істотно пожвавили дискусію в громадах щодо приналежності церков. Зміни щодо цього положення не є миттєвими, вони потребують виваженого підходу та високої ролі саме суспільної участі, голосування кожною релігійною громадою тощо. Необхідно відзначити зміни у сприйнятті людьми ролі приналежності церкви. На жаль, на сучасному етапі зміни у конфесійній приналежності відбуваються достатньо повільно і часто гальмуються. Значний вплив на цей процес має регіональний фактор. А саме підтримка регіональною елітою, яка представлена у радах різного рівня та має консолідований вплив на релігійні спільноти. Також в умовах розгортання процесів децентралізації громади віряни не завжди висловлюють готовність до змін. І в цьому сенсі вже центральна влада може вказати на загальний напрямок, створити законодавчий фундамент, вести масштабну інформаційну політику.

Однак останнє слово за громадами, за людьми, які обирають до якої церкви вони хочуть належати. Одеса та Одещина в цілому багатоконфесійний регіон, де взаємовідносини між релігійними спільнотами складалися впродовж тривалого часу. Наявною є певна інерція щодо переходу до Православної Церкви України. Однак 2024 рік вже демонструє, що ситуація не така однозначна. За статистикою на сучасному етапі лише 7 відсотків мешканців Одеської області вважають себе прихильниками УПЦ МП. І цей показник в умовах повномасштабної війни росії проти України буде зменшуватись і надалі. Можна констатувати зміну позицій і самих священників – вони підтримують вірян.

Останні новини з категорії Аналітика

Дворічна війна за владу в Чернігові: хто правий, хто винуватий і як це впливає на місто

Тривале владне протистояння в Чернігові і наслідки для міста - аналіз Лариси Бєлич у співавторстві з Миколою Кірєєвим
29 листопада 2024

TikTok проти гречки: несподівані результати першого туру виборів президента Румунії

Про непередбачуваний вибір Румунії та чи очікує країну політична криза — аналізує Маріанна Присяжнюк
26 листопада 2024

У списках не значиться. Як під час війни в Україні шукають зниклих безвісти

Станом на середину листопада 2024 року в Україні зниклими безвісти за особливих обставин вважалися 53 868 осіб. Сергій Ханін проаналізував,...
26 листопада 2024

Президентські вибори в Румунії. У пошуках ідеального президента

Про політичні тренди в Румунії, змагання «нових» і «старих» еліт, а також тему України в румунському передвиборчому дискурсі — у статті Марі...
22 листопада 2024