Лілія ГРИНЕВИЧ: Відмова від ЗНО – це повернення до корупції

Тактика провладної партії і влади в цілому в закиданні  дражливих питань у суспільство, на кшталт скасування ЗНО чи тощо, спрямована насамперед  на відволікання громадськості від справжніх проблем, про які влада говорити не хоче. Таку думку висловила голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич (ВО «Батьківщина»), коментуючи факт реєстрації у парламенті законопроекту Ігоря Калетніка, Сергія Ківалова та Миколи Сороки, відповідно до якого нівелюється ЗНО і повертаються вступні іспити.

За словами Лілії Гриневич, сьогодні  в системі освіти склалася катастрофічна ситуація з бюджетом на 2013 рік. Вищі навчальні заклади  мають дуже серйозне недофінансування навіть за захищеними статтями. Місцеві органи самоврядування і далі думають, як їм скорочувати мережу шкіл, вчителі змушені іти у відпустку за власний рахунок. У законопроекті про вищу освіту, який готувало профільне відомство під керівництвом Дмитра Табачника,   поряд із зовнішнім незалежним оцінюванням запропоновано ввести вступні іспити, а відтак  фінансування ЗНО зазнає суттєвого скорочення. На думку  політика, саме ці питання в освіті сьогодні є найбільш проблемними, які треба розв’язувати.

«Зменшення вагомості результатів зовнішнього незалежного оцінювання в сукупному результаті при вступі за рахунок збільшеної ваги середнього бала атестату свідчать про те, що профільний міністр має щодо ЗНО позицію надзвичайно очевидну, – зазначила Лілія Гриневич. – Він вважає, що вступні іспити мають бути повернуті, і це призведе до маргіналізації ЗНО –  економитиметься на змісті тестів,  на проведенні процедур, що зумовить погіршення якості умов і підготовки ЗНО. Далі –  невдоволення професійної спільноти, абітурієнтів. А ще далі  –  масові зверненнями трудящих про те, що ЗНО треба відмінити. Ось такий розвивається сценарій. Ми з вами цього не повинні допустити, ми його повинні зупинити, і будемо за це боротися в парламенті, спільно з професійними спільнотами і з тими, хто зацікавлений в справедливому доступі до якісної освіти», - наголосила Лілія Гриневич..

Депутат нагадала, що коли 2002 року тільки розгорталася дискусія щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, на той час країна мала катастрофічну ситуацію з корупцією і  зловживаннями при вступі до вищих навчальних закладів. Саме тоді й були проведені перші соціологічні дослідження, які засвідчили, що треба обов’язково змінювати систему вступних іспитів. Тому нинішня пропозиція про скасування ЗНО свідчить, на думку політика,  про одне –  влада хоче повернути країну в минуле.   «Ми не повинні знову наступати на ті самі граблі і створювати ті проблеми, які історично країна вже пройшла, – наголосила Лілія Гриневич. – Відмова від зовнішнього незалежного оцінювання свідчить, на мою думку, про просте меркантильне бажання певних політиків повернутися знову до корупційних схем.  Адже це буде перший наслідок відміни зовнішнього незалежного оцінювання».

Крім того, вважає депутат, ЗНО  має   більше значення, ніж просто запобіжник корупційним зловживанням у вищих навчальних закладах. Це  та єдина лінійка,  якою можна поміряти і порівняти навчальні досягнення випускників в розрізі усієї країни. «ЗНО є достовірне джерело інформації про якість освіти. І  ми його сприймаємо  не тільки  як механізм, який здатний протидіяти зловживанням, але і як механізм, який дає хоч якусь достовірну інформацію про якість освіти в країні», – пояснила експерт.

Лілія Гриневич також зауважила, що заяви політиків на цю тему не беруть до уваги усієї значущості зовнішнього незалежного оцінювання для міжнародного іміджу України. «Практично в усіх цивілізованих країнах обов’язково існують  механізми зовнішніх екзаменів,  які свідчать про якість освіти в країні,– відзначила народний депутат. – Вони існують в різних формах, можуть проводитися приватними та державними інституціями. Але вони є ознакою цивілізованості в освіті. І тому відміна зовнішнього незалежного оцінювання може  надзвичайно сильно зіпсувати імідж як освіти в Україні, так і держави загалом».

Політик переконана, що сьогодні тема зовнішнього незалежного оцінювання потребує широкої професійної дискусії. Так, комітет Верховної Ради з питань науки і освіти одностайно ухвалив  рішення провести комітетські слухання про законодавче забезпечення вищої освіти в Україні і окремим пунктом розглянути питання про роль і розвиток зовнішнього незалежного оцінювання.

«Для себе як голови комітету і, по-моєму, члени комітету також це добре розуміють, ми ставимо завдання законодавчого врегулювання зовнішнього незалежного оцінювання, – пояснила Лілія Гриневич. – На сьогодні до Верховної Ради внесено вже два законопроекти про вищу освіту. Я передбачаю, що буде внесено ще принаймні два, а може, й три законопроекти. Але у нашому законопроекті від трьох опозиційних фракцій – «Батьківщини», УДАР і «Свободи» – ми чітко виписали багато важливих аспектів зовнішнього незалежного оцінювання. Врегулювали частину питань, які пов’язані із залученням працівників до підготовки й організації проведення зовнішнього незалежного оцінювання, питання доступу до інформації, відповідальності за порушення конфіденційності та порушення процедур. Там же ми узгодили питання використання й аналізу результатів зовнішнього незалежного оцінювання без особової бази даних. Тобто, коли не розголошуючи прізвищ тих, хто складав зовнішнє незалежне оцінювання, можна здійснити на базі результатів навчання аналіз стану якості освіти в країні в цілому».

Лілія Гриневич окремо зупинилась на деяких відмінності законопроектів про вищу освіту, які вже внесені до Верховної Ради.  «Говорячи про головні базові речі, чим відрізняється наш підхід від підходу провладного законопроекту, ми пропонуємо затвердити кадрову, фінансову, академічну автономію у вищих навчальних закладів,  децентралізувати управління вищої освіти і передати регуляторні функції, в яких зараз є найбільше зловживань у вищій освіті, а саме акредитацію, ліцензування, атестацію наукових кадрів, незалежному органу – національній комісії регулювання у сфері освіти і науки. Ми пропонуємо дати можливості науково-педагогічним працівникам займатися справді науковими дослідженнями. Поставили собі за мету захистити базові права усіх учасників навчального процесу у вищій школі. Так само базовою зміною є система розподілу державних коштів на навчання. А саме, державні гранти  мають розподілятися за принципом «кошти за людиною», що повертає правило прозорої конкуренції між вищими навчальними закладами на ринку освітніх послуг. На відміну від наших тенденцій провладний законопроект пропонує ще більшу централізацію управління вищої освіти. Навіть ті органи громадського впливу, які запропоновані в цьому законопроекті, мають абсолютно дорадчий голос, і можна лише спроектувати, що такі органи тільки легітимізуватимуть вже наперед прийняті рішення. Цей законопроект не веде нас вперед, а повертає нас у минуле», – підсумувала політик.