Майдан-мітинг і Майдан-табір: схоже і відмінне
Перше опитування учасників Майдану було проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології у вихідні дні - 7(субота) і 8 (неділя) грудня 2013 року. Усього було опитано 1037 респондентів (375 – 7 грудня і 662 – 8 грудня) за методикою, яка забезпечувала випадкову вибірку учасників Майдану. З результати опитування можна ознайомитися на сайті Фонду www.dif.org.ua
Проте очевидно, що Майдан у різні дні різний, особливо, якщо порівняти вихідні та буденні дні. Правомірно твердити, що Майдан існує у двох формах: Майдан-мітинг, з мінливим складом учасників, особливо масовий – у вихідні дні, і як стаціонарний табір, де люди перебувають відносно постійно і які забезпечують життєдіяльність Майдану (охорону, організаційні функції, приготування їжі, прибирання тощо).
Що собою становить цей, будній, стаціонарний Майдан, «Майдан-табір»? Отож, 20 грудня 2013 року, у п’ятницю, Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київський міжнародний інститут соціології провели друге опитування Майдану – тих, хто перебуває там стаціонарно. Усього було опитано 515 осіб в усіх стаціонарних точках Майдану (намети, Будинок профспілок, будівля КМДА, Жовтневий палац та ін.) за вибіркою, яка забезпечувала пропорційне охоплення учасників табору.
Опитування було здійснено у рамках проекту «Громадський соціологічний консорціум» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та програми МАТРА Королівства Нідерланди.
Отже, що спільного і відмінного між цими двома формами існування майдану – «Майдану-мітингу» і «Майдану-табору?»
- На Майдані-таборі перевага чоловічого населення абсолютна: 85% (на Майдані-мітингу – 56%). За віком вони майже збігаються: середній вік учасника Майдану-мітингу – 36 років (38% віком від 15 до 29 років, 49% – 30–54 роки, 13% – 55 років і старше), Майдану-табору – 38 років (34% віком від 16 до 29 років, 52% – 30–54 роки, 14% – 55 років і старше). Освітній рівень учасників Майдану-табору дещо нижчий, ніж Майдану-мітингу, проте все ж вищий, ніж у структурі населення країни: 49% з вищою освітою (63% на Майдані-мітингу), 40% – із середньою загальною та середньою спеціальною освітою (22%), 10% – з незакінченою вищою (13%), 2% – з неповною середньою (1%).
- За родом занять серед учасників обох Майданів найбільшу групу становили спеціалісти з вищою освітою, проте на Майдані-мітингу їх дещо більше – 40%, на Майдані-таборі – 22%. А загалом і Майдан-мітинг, і Майдан-табір представляє людей різних занять: студентів (12% на Майдані-мітингу і 10% – на Майдані-таборі), підприємці (відповідно, 9% і 12%), керівники (8% і 4%), робітники (7% і 14%), пенсіонери (9% і 11%). Зрозуміло, на Майдані-таборі більше тих, хто не має постійного місця роботи (16%, із них 8% підробляють у різних місцях, і 8% джерел доходу не мають). .
- На стаціонарному Майдані-таборі явно переважають приїжджі (81%), на відміну від недільного Майдану, де 57% становили кияни. Серед приїжджих на обох Майданах найбільше було жителів Західного регіону (52% на мітингу і 42% у таборі), проте у структурі Майдану-табору дещо більше представлені вихідці з інших регіонів: з Центральної України (34% і 31%), Південної та Східної (23% і 17%). Приїхали люди з різних населених пунктів: 32% – з обласних центрів, 23% – з великих міст, 23% – з невеликих міст і 22% – з сіл.
- На обох Майданах дещо більше половини учасників вдома спілкується українською мовою, на Майдані-мітингу 27% – російськомовні, 18% – cпілкуються і українською, і російською, 1% – іншомовні, а на Майдані-таборі – російськомовних дещо менше (20%), зате більше двомовних (28%).
- Більшість приїжджих Майдану-табору приїхали самотужки (76%), проте у порівнянні з майданом-мітингом серед них істотно більше тих, хто приїхав організовано – однією з партій (12%), чи громадських організацій (12%). Це – істотно більше, ніж на Майдані-мітингу, на який організовано приїхало 8%. Дещо більше серед учасників Майдану-табору й членів партій (15%), громадських організацій (9%) та громадських рухів (6%). Втім, більшість (70%) не належить до жодної з партійних чи громадських організацій –70%. На Майдану-мітингу таких було більше – 92%.
- Мотиви, що спонукали людей не лише вийти на Майдан, але й там отаборитися, ті ж самі, що у людей, які виходили на Майдан-мітинг: на першому місці - жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії (69%), відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом (40%), прагнення змінити владу в Україні (39%) та прагнення змінити життя в Україні (36%). Заклики опозиції були стимулом для 7% учасників, мотив помститися владі за все, що вона коїть, мають 10% (удвічі більше, ніж серед учасників Майдану-мітингу).
- Основні вимоги і Майдану-мітингу, і Майдану-табору однакові, проте їх значимість дещо відрізняється: для учасників Майдану-табору на першому місці вимоги політичні – відставка уряду (74.5%), відставка Віктора Януковича і проведення дострокових президентських виборів (66%) і на третьому місці - :звільнення заарештованих учасників Майдану, припинення репресій (64%). А для учасників Майдану-мітингу вимога звільнення заарештованих була головною (82%).
- Учасникам Майдану-табору запропонували визначити три мінімальні вимоги, які їх можуть задовольнити, і вони виявилися тими ж: відставка уряду (55%), відставка Віктора Януковича (33%) та звільнення заарештованих учасників Майдану, припинення репресій (31.5%). При виборі трьох головних вимог респонденти обрали такі: звільнення заарештованих учасників Майдану, припинення репресій (58%), відставка уряду (51%), відставка Віктора Януковича і проведення дострокових президентських виборів (49,5%).
- Учасники Майдану-табору дещо менш схильні до підтримки переговорного процесу з владою у порівнянні з Майданом-мітингом: на Майдану-таборі згодні з пропозицією провести круглий стіл переговорів за участі влади, опозиції та громадських лідерів за посередництва міжнародних організацій 45%, не згодні – 47%, а на Майдані-мітингу згодна на переговори 51%, проте 41.5% вважають, що ніяких переговорів з владою вести не потрібно.
- Абсолютна більшість учасників і Майдану-мітингу (74%), і Майдану-табору (80%) готові бути на Майдану «стільки, скільки буде треба». Спонукати людей піти з Майдану може виконання усіх вимог, які там були висунуті – таку позицію займають 74% учасників Майдану-мітингу і 64% Майдану-табору, ще 28.5% на Майдану-мітингу і 25% на Майдані-таборі готові задовольнитися виконанням кількох основних вимог. Об’єктивні причини, що можуть змусити залишити Майдан (робота, навчання), значно менш вагомі для таборян (4%), ніж для мітингувальників (16.5%), так само як і втома, погане самопочуття (можуть бути причиною для полишення Майдану для 13% учасників Майдану-мітингу і 4% Майдану-табору), не будуть значимими причинами піти з Майдану й розчарування у лідерах (на це вказали лише 7.5% людей на Майдані-мітингу і 5.5% - на Майдані-таборі), репресії ( 6% і 2%), холод (2% і 1%).
- Природно, що учасники обох Майданів, особливо – Майдану-табору, значно більше, ніж населення загалом, готові брати участь у різних формах протесту, причому Майдан-мітинг – більше у мирних, а Майдан-табір – у силових. Найбільша готовність обох Майданів, зрозуміло, до участі у санкціонованих мітингах і демонстраціях (71% на Майдані-мітингу і 52% - на Майдані-таборі), у страйках (відповідно, 43% та 32%), у зборі підписів під колективними відозвами (37% та 30%), у бойкоті рішень органів влади (36% та 31%), у пікетуванні державних установ (35% і 38.5%), у створенні незалежних від владних структур збройних формувань (15% і 21%), у захопленні будівель (14% і 19.5%), у голодуванні протесту (11% і 11%).
↓Завантажити пресреліз з таблицями розподілів відповідей.