Мітинги, зібрання, демонстрації: наступ на права громадян. Переформатування телепростору і консолідація влади
І. Огляд політичних подій за тиждень
7 червня
Вчора, у День журналіста, відбувся "Марш за свободу слова". З Майдану Незалежності до будівель Кабміну, Верховної Ради та Адміністрації президента пройшла колона журналістів, роздаючи перехожим номер газети "Українська неправда". Газета містила статті про олігархів, політиків та діячів культури, написані так, ніби вони вже пройшли цензуру. За словами організаторів акції, в такий спосіб журналісти хотіли показати, на що буде схожа преса за кілька років.
НАТО й надалі співпрацюватиме з Україною попри відмову її керівництва від набуття членства в Північноатлантичному блоці. Про це заявив генеральний секретар альянсу Андерс Фог Расмуссен. Він запевнив, що НАТО на «сто відсотків» поважатиме вибір України, а подальша співпраця сторін продовжиться в рамках спільної комісії Україна-НАТО.
Міністр освіти і науки Дмитро Табачник представив нову концепцію підручника з історії для середніх шкіл. Він пропонує забратиз шкільного курсу події останніх десяти років, щоб не підміняти історичний підхід політичним. Міністр також переконаний, що незаперечною залишатиметься роль Сталіна як лідера країни-переможиці у Великій Вітчизняній. А от лідери ОУН-УПА Степан Бандера і Роман Шухевич, за словами Табачника, залишаться в історії націоналістами, організаторами масових вбивств, які «довічно будуть заплямовані колабораціонізмом».
Україна має повернути російській мові статусу офіційної. Таку заяву зробив спеціальний представник президента Росії з міжнародної культурної співпраці Михайло Швидкой в Ялті під час фестивалю «Велике російське слово». На думку Швидкого, в Україні історично склалася двомовна культура і лише «двокультур'я» може бути основою для формування сильної Української держави.
Окружний адміністративний суд Києва відібрав частоти у двох незалежних телеканалів – «5-го» і «ТВі», що їх вони виграли на конкурсі Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Тим самим суд задовольнив позовні вимоги телеканалів групи «Інтер», власником якої є голова СБУ Валерій Хорошковський, а його дружина цю групу очолює. Сьогодні цьому холдингу вже належить 30% телеринку. Як прокоментувала ситуацію шеф-редактора проектів "Телекритика" Наталія Лігачова, у телепросторі України залишилось лише три канали, які ведуть незалежну інформаційну політику – «5 канал», «ТВі» і «Тоніс». У двох із них вжевідібрали частоти на мовлення.
В українському Міністерстві освіти вважають, що на захисників російської мови в Україні чекають серйозні випробування. Таку заяву зробила заступник міністра освіти Ірина Зайцева. За її словами, за час правління Віктора Ющенка в Україні виросло молоде покоління, яке сповідує принципи «помаранчевої ідеології», що заважатиме втіленню домовленостей українського і російського міністрів освіти. Успіхами нового міністра чиновниця назвала відміну зовнішнього незалежного тестування лише українською мовою і відновлення роботи секції російської мови і літератури Малої Академії наук.
Росія вважає, що Україна повинна зняти з порядку денного питання про вступ до НАТО, провівши задля цього референдум. Таку заяву зробив заступник голови комітету Державної думи Росії у справах СНД Костянтин Затулін, який вважає ухвалення українським парламентом проекту закону про зовнішню і внутрішню політику країни позитивним.
На телеканалі «1+1» знову прибирають критику дій влади. Про це розповідають журналісти «1+1». Так, із сюжету про 100 днів Віктора Януковича було усунено всі негативи діяльності глави держави. А відео з акції руху "Стоп цензурі" взагалі не вийшло в ефір ТСН.
Над українськими телеканалами встановлюється тотальний контроль. Про це заявив голова Незалежної медіа профспілки Роман Скрипін, коментуючи рішення суду, яким відібрали частоти у «5 каналу» й «ТВі». Скрипін песимістично ставиться до подальшої долі телеканалів, адже, за його словами, в Україні нині повертається монополізація телепростору.
Комітет Верховної Ради з питань прав людини рекомендував підтримати в другому читанні законопроект, що регулює проведення мітингів. Громадські організації в Україні виступили з протестом проти ухвалення нової редакції закону про мирні зібрання. Вони вважають, що цим документом буде «узаконено» репресивні методи щодо учасників мітингів і демонстрацій. У другому читанні законопроект слухатиметься 17 червня.
Європейська комісія готова до жовтня розробити план дій щодо запровадження безвізового режиму з Україною. Про це було повідомлено після міністерського засідання Україна-ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки.
Нагадаємо, Україна домагається безвізового режиму з ЄС ще з 2005-го року, коли Президент Віктор Ющенко схвалив скасування візового режиму для громадян Євросоюзу. Однак аналогічних кроків з боку Європи не відбулось з політичних причин. Сьогодні, коли політична згода вже є, постають технічні питання.
Акції протесту не повинні обмежувати права інших людей, які не беруть в них участі. Про це заявив міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, коментуючи нову редакцію закону про мирні зібрання. Як відомо, протягом останнього місяця міліція блокувала проведення мітингів з боку опозиції.
Комуністи повинні вийти з парламентської коаліції. Про це заявив депутат фракції КПУ Леонід Грач. Народний депутат не задоволений планами коаліції щодо підвищення пенсійного віку та робочого дня до десяти годин. За його словами, Партія регіонів діє за вказівкою МВФ, але такі введення суперечитимуть комуністичними ідеям.
Верховна Рада відмовила Генеральній прокуратурі у позбавленні недоторканності членів фракції НУ-НС Юрія Гримчака та Андрія Парубія. Як коментують експерти, депутати не ризикнуть створювати прецедент з позбавлення недоторканності своїх колег.
Переговори українського уряду з МВФ пройшли безрезультатно. Українські урядовці очікували відновити співпрацю з МВФ і отримати перший транш кредиту за новою програмою – 19 млрд. доларів. Наступна місія фонду має прибути до України 21 червня.
Водночас Україна отримала кредиту на 2 мільярди доларів від російського державного Внєшторгбанку. Кредит надано на півроку із можливістю пролонгації під 6.7% річних. Експерти вважають, що ці гроші дадуть змогу українському урядові «протриматися» до відновлення кредитування від МВФ.
У Києві відбулася акція протесту студентської молоді під гаслом «Ні поліцейській державі!». Приводом для протесту молоді стало вбивство студента І.Індило працівниками Шевченківського РВ УМВС м.Києва. Крім вимог покарання безпосередніх вбивць, лунали заклики до революційних змін системи влади, суспільства в цілому та усунення режиму внутрішньої окупації.
ІІ. Аналітична довідка
- Законодавство та права людини
МІТИНГИ, ЗІБРАННЯ, ДЕМОНСТРАЦІЇ: НАСТУП НА ПРАВА ГРОМАДЯН
Зосереджуючись на питаннях законодавчого закріплення вигідних для влади позицій, команда Віктора Януковича продовжує працювати майже при засекречених умовах. Черговим кроком влади, який спричинив хвилю обурення громадськості, став проект закону № 2450 «Про мирні зібрання». Законопроект розглядався у досить швидких темпах, зміст його – вельми суперечливий. Громадські організації в Україні виступили з протестом проти ухвалення нової редакції закону, пояснюючи тим, що з цим документом постає загроза свободи мітингів і зборів.
Тож, чи обмежує влада права громадян на мирні зібрання?
Чи варто поспішати з прийняттям такого закону?
Закон, який би чітко закріпив права і обов’язки громадян та владної сторони під час мирних зібрань, Україні потрібен
В Україні право громадян на мирні збори, мітинги, демонстрації закріплено лише Статтею 39 Конституції України. Не рідко спостерігаються випадки регулювання даних питань Радянським законодавством. Тобто, існує потреба в прийнятті закону, який би чітко закріпив права і обов’язки громадян та владної сторони під час мирних зібрань.
Законопроект № 2450 був розроблений Урядом Юлії Тимошенко і ухвалений у першому читанні Верховною Радою 2009 року, попри критику правозахисників, міжнародних експертів, негативний висновок Венеціанської Комісії Ради Європи. Сьогодні, внісши свої корективи, до цього законопроекту повернулась вже команда Віктора Януковича, а профільний парламентський комітет пропонує законопроект до розгляду у ВРУ в другому читанні 17 червня.
Законопроект відповідає міжнародним стандартам
Українська гельсінська спілка з прав людини, докладно вивчивши законопроект, дала правовий висновок, в якому зазначила: законопроект зазнав істотних змін після його ухвалення в першому читанні, проект закону є достатньо ліберальним і відповідає більшості міжнародних стандартів у сфері прав людини. Позитивними положеннями законопроекту є введення спеціальних понять «контрзібрання», «одночасне мирне зібрання», «спонтанне мирне зібрання». Суперечливим є останнє поняття, позаяк не чітко прописано, що саме є «соціально значущою подією», при якій може відбутися «спонтанний» вид зібрання.
УГС вказала також на огріхи законопроекту, нечітке визначення багатьох понять. Негативні моменти: нечітко прописана норма про місця для мирних зібрань; встановлюється 4-денний термін повідомлення про зібрання, тоді як за Конституцією термін не визначено; ускладнюється процедура подачі заявки про зібрання; не прописано права і обов’язки правоохоронних органів під час мирного зібрання; вводиться посада уповноваженого представника органу виконавчої влади, який розглядатиме заявки на проведення зібрань.
Під час другого читання в парламенті рекомендується зменшити строк щодо повідомлення про мітинг з 4 до 2 днів. Також передбачається, що в майбутньому вноситимуться потрібні корективи та правки з метою удосконалення.
УГС схвалила законопроект з точки зору його відповідності європейським та міжнародним стандартам. Однак правозахисники та громадські активісти засвідчують велику різницю між демократичною Європою та українською владою. Цей закон без проблем був би прийнятний для Європи, в якій також існує практика заборони мітингів, але кожна така безпідставна заборона спричинює величезний скандал. В Україні склалася традиція заборони чи розгону мітингів, що більше нагадує російську практику. В українських реаліях, коли влада боїться критики народу, забороняє та розганяє зібрання, цей варіант закону не діятиме.
Альтернативний підхід
Правозахисники пропонують альтернативний підхід до розв’язання ситуації, а саме – відтермінувати розгляд законопроекту у другому читанні і провести парламентські слухання. В цьому разі йдеться про врегулювання відносин між двома сторонами, і таке врегулювання має проходити без участі другої сторони. У Верховній Раді не відбулося жодного парламентського слухання, правозахисники та громадськість вимагають почути їхні погляди. Під парламентом активісти уже розпочали голодування, плануються флеш-моби у всіх обласних центрах України.
Висновок
Україні потрібен закон «Про мирні зібрання». Свобода зібрань і мітингів – єдина можливість засвідчити суспільне незадоволення діями влади. Ухвалювати закон без залучення до дискусії та обговорення другої сторони неправильно. Сьогодні у влади є всі можливості ухвалити цей законопроект за закон, у неї є парламентська провладна більшість. Але цим самим влада вкотре продемонструє свої недемократичні кроки та наміри.
- · Медіа і комунікація
ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ ТЕЛЕПРОСТОРУ І КОНСОЛІДАЦІЯ ВЛАДИ
Подією, навколо якої структурувалися процеси в медіа-просторі цього тижня, стало позбавлення частини частот каналів «ТВі» та «5 каналу». 8 червня Окружний адміністративний суд м. Києва повністю задовольнив позов U.A. Inter Media Group (Київ) щодо ліцензій на мовлення, отриманих каналами «ТВі» і «5-м каналом» 27 січня на конкурсі Нацради з питань телебачення і радіомовлення (Нацрада). Конкурс 27 січня 2010 року на отримання вищезгаданих частот був останнім для попереднього складу Нацради, сформованої за часів помаранчевої влади. Відбувався він в умовах відсутності кворуму в Нацраді, яка є колегіальним органом, і за наявності судового рішення про заборону на проведення конкурсу. За підсумками конкурсу, через який чи не завжди відбувається суперечка, найбільшу кількість частот отримали телеканали «TBi» – 33 частоти й «5 канал» – 26 частот. U.A. Inter Media Group тоді виграла 20 частот.
Чи можна поєднати тиск на канали, які симпатизують опозиції, з існуванням цензури в медіа-просторі? Чи, може, це конфлікт бізнес-інтересів?
Розподіл частот для ефірного мовлення в Україні завжди набував конфліктного характеру. Ще у 90-х роках суперечку викликало отримання ліцензій теперішніми лідерами телепростору – телеканалами «1 + 1» та «Інтер». Боротьба телеканалів, близьких до помаранчевого чи біло-блакитного таборів, за частотний ресурс активізувалася відразу після Помаранчевої революції. У 2005 році широко висвітлювалася ситуація з відібранням 75 частот у каналу НТН, який пов’язували з близьким до Віктора Януковича Едуардом Прутніком. Того ж року державний регулятор ринку телемовлення Нацрада забрала 22 частоти у телеканалу «Тет», близького до братів Суркісів, які підтримали на виборах 2004 року Януковича. Ситуацію з позбавленням частот «ТВі» та «5 каналу» частково можна назвати політичним реваншем команди регіоналів.
Нинішній конфлікт експерти більше схильні відносити до конфлікту бізнес-інтересів. Позивач, що виграв у першій судовій інстанції – група каналів Інтер, – контролює 30% українського телеринку і прагне до його монополізації. Цьому сприяє те, що власником холдингу є голова СБУ Валерій Хорошковський, а очолює групу його дружина. Висока посада дає можливість чиновнику чинити тиск на Нацраду і створює конфлікт інтересів.
В результаті втрати частини частот «ТВі і «5 канал» зменшують своє покриття телевізійним сигналом території України. Більш відчутним це буде для каналу «ТВі», який перебуває на стадії становлення. Менеджмент «5 каналу» заявив, що за нової ситуації каналові доведеться відмовитися від інформаційного мовлення і перепрофілюватися на розважальний і просвітницький.
З одного боку, судова перспектива в умовах владної монополії Партії регіонів не видається для «ТВі» та «5 каналу» оптимістичною. Не лише виконавча та законодавча влада, а й система судів та органів прокуратури, юстиції, перебувають під впливом Партії регіонів або її союзників. Прибічники Януковича, маючи досвід попередніх загалом програшних для регіоналів виборчих кампаній 2004, 2006, 2007 років, зроблять все від них залежне, щоб нейтралізувати відносно незалежних телевізійних мовників, які можуть ретранслювати серед інших і опозиційні погляди.
З іншого боку, те, що канали спромоглися зробити ситуацію з частотами публічними, є позитивним чинником, який залишає можливість успішного відстоювання свободи слова на телебаченні. Судова боротьба і вимога створити парламентську комісію мають для розвитку ситуації шанси на успіх.
Ситуація з тиском на телеканали, які симпатизують опозиції є проявом консолідації всіх важелів владивруках президента, його партії та їхніх політичних сателітів.
Активність альтернативних, в тому числі опозиційних сил, потроху зміщуватиметься в інтернет-простір. Проте, факт того, що інтернетом в Україні користується 20-30 % населення, не дає підстав сподіватись, що за інформаційним впливом інтернет може хоча б наблизитися до ТБ. Телебачення ще довго залишатиметься найпотужнішим інструментом впливу на громадську думку, особливо в місцевостях з низьким рівнем проникнення Мережі, а також у містах серед менш освічених та незаможних верств.
Таким чином, загроза монополізації впливу Президента Януковича і його політичних прибічників з переформатуванням телепростору різко зростає. Протистояти їй можна консолідацією не лише через журналістську корпоративну солідарність, але й через активізацію громадянського суспільства, незаангажований судовий розгляд, об’єднання демократичних сил в парламенті. Дії тих, хто відстоює свободу слова, повинні залишатися публічними.
«Україна у фокусі» – щотижневий випуск Фонду «Демократичні ініціативи», який пропонує огляд основних політичних подій в Україні, а також коментарі та рекомендації профільних експертів.
Випуск є частиною проекту, який здійснюється за підтримки UNITER. Зміст випуску є власністю ДІФ і не обов’язково відображає думки та погляди UNITER.
Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук
