МОЯ ХАТА СКРАЮ?..
Лише 8% громадян України є залученими до активної громадської діяльності і порівняно з 2008 роком цей показник знизився на 4%.
Як передає УНІАН, про це свідчать оприлюднені в Києві результати спільного опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і соціологічної служби Центру Разумкова.
При цьому рівень залученості до громадської активності майже не відрізняється серед прихильників усіх політичних сил, представлених у парламенті: 11% — виборці Партії регіонів, 10% — «Батьківщини», 9% — «УДАРу», 9% — КПУ та 11% — ВО «Свобода».
Також опитування показало, що 86% українців не є членами жодних громадських організацій, партій чи об'єднань.
«Основними причинами своєї неучасті у громадській діяльності громадяни називають упевненість у тому, що їхня участь нічого не змінить, та брак часу на таку безоплатну роботу»,— зазначила директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
За результатами опитування, громадяни вважають, що потреба в активній громадській діяльності може в них з'явитися тоді, коли вона принесе конкретну користь їм або їхній сім'ї (37%) та якщо під загрозою опиниться життя, здоров'я чи добробут близьких, і така діяльність сприятиме ліквідації цієї загрози (33%).
«Склалася така парадоксальна ситуація в суспільстві, коли, з одного боку, начебто стали краще ставитися до громадських організацій, відчувають, що вони потрібні, ставляться до їхньої діяльності позитивно, але самі в цьому участі не беруть, сподіваються на когось»,— наголосила Бекешкіна.
Самі ж представники громадських організацій оцінюють рівень розвитку громадянського суспільства в Україні як «загально низький», а вплив своїх організацій на розв'язання нагальних проблем у державі — як «переважно неефективний».
«Основними причинами такої ситуації громадські активісти називають небажання влади йти на співпрацю, упереджене ставлення влади до громадських організацій та пасивність і байдужість населення»,— зазначив на презентації опитування громадський активіст Єгор Соболєв.
Респонденти вважають, що першочерговими завданнями, на яких має зосередитися громадськість, є: об'єднання громадських організацій для продуктивної роботи, моніторинг органів влади та просвітницька діяльність серед населення.
Крім того, абсолютна більшість громадських діячів позитивно ставиться до того, що окремі громадські активісти йдуть у політику, адже так відбувається якісне оновлення політикуму.
А от щодо довіри до державних інституцій, то більшість українців не довіряє Верховній Раді, українським судам, уряду та Президенту, а найбільш дієвими механізмами впливу на владу громадяни вважають президентські та парламентські вибори.
За результатами опитування, в українському суспільстві лише три соціальні інституції мають переважну довіру з боку громадян: церква, ЗМІ та Збройні Сили України.
Усі інші соціальні інституції мають негативний баланс довіри-недовіри: Верховна Рада України (-60%), суди (56), політичні партії (52), уряд (49), міліція (47), банки (44), прокуратура (43), Президент України (43), Конституційний Суд (38), Служба безпеки України (14), місцева влада (5).
При цьому опитування продемонструвало, що близько половини населення вважає, що Україні необхідні нові політичні лідери. «Ця думка переважає у жителів Західного (57%) та Східного (52) регіонів, а також у виборців Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (62) та політичної партії «УДАР» (61%)»,— зазначила Ірина Бекешкіна.
На думку респондентів, нові політичні лідери мають відрізнятися від попередників насамперед чесністю (50%), некорумпованістю (48) та готовністю насправді захищати інтереси простих громадян (48%). Абсолютна більшість опитаного населення вважає, що такі лідери повинні діяти тільки у межах закону, за принципом «закон — один для всіх» (83%).
Крім того, за інформацією соціологів, 41% населення зазначає, що пересічний громадянин ніяк не може вплинути на рішення влади. Найбільш дієвими механізмами такого впливу були визнані вибори Президента України (37%) та вибори до Верховної Ради (30%).
Джерело : Демократична Україна