На дострокових виборах до Верховної Ради українці знову голосуватимуть за лідерів, а не партійні програми чи ідеології

Результати останніх соціологічних досліджень показують, що на дострокових виборах до Верховної Ради українці знову голосуватимуть за лідерів, а не партійні програми чи ідеології.

За день до розпаду коаліції і запуску процедури можливого розпуску Верховної Ради соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила результати опитування партійних уподобань українців.

Показово, що показники лідерів симпатій суттєво відрізнялися від аналогічного опитування початку місяця. Тоді, за даними компанії "КМІС", лідером перегонів була "Радикальна партія Олега Ляшка", а зараз ситуація суттєво змінилася і лідером є "Солідарність". У першому випадку біля "Солідарності" не було прізвища Петра Порошенка, а у другому воно вказане. Така ж різниця щодо партії "Солідарність" зафіксована у свіжому рейтингу від "КМІС".

Соціологи наполягають, що Майдан жодним чином не вплинув на звичку українців голосувати за лідерів, а не партії, тому саме так вони вчинять на можливих дочасних виборах у жовтні.

Зневіра в партіях

Директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна розповіла BBC Україна, що їхні дослідження з вказуванням і без вказування причетності Петра Порошенка до "Солідарності" давали аналогічний різнобій.

Цей феномен вона схильна пояснювати орієнтацією українців на лідерів, а не партії.

"У нас не з’явилося серйозних нових партій, є тільки лідери, які намагаються створити свої проекти", - пояснила Ірина Бекешкіна.

"Українці завжди орієнтувалися на лідера, а не партію. Майдан на це мало вплинув", - розповів BBC Україна директор соціологічної служби центру Разумкова Андрій Биченко.

Він вказує, що саме на лідерів люди покладають відповідальність, їх дії хоча б якось можна контролювати, а партії давно довели свою неспроможність, і проконтролювати їх в українських умовах неможливо.

Адже, за словами експерта, політики просто перебігають із скомпрометованої партії до наступної.

"В Україні продовжують домінувати партії лідерського типу. Поки що мало в кого вийшло створити проект, який би транслював думку хоча б групи людей, а не одного лідера", - заявив BBC Україна директор компанії Research & Branding Євген Копатько.

"Поки що проект популярної партії без яскравого лідера не можливий, а такий лідер розкручується тільки через телевізор. Виходить майже замкнуте коло", - резюмує експерт.

Єдине, на що люди звертають увагу, за словами пана Копатька - це партійні структури на місцях і людей, які їх підтримують.

Тільки через ТВ?

Одна з небагатьох партій, яка стала відомою українцям після Майдану та не має єдиного яскраво вираженого лідера – це "Демократичний альянс". Проте навіть у Києві ця структура з дуже великими проблемами подолала 3% бар’єр у Київраду.

Рейтинги політичних партій у кінці червня "Радикальна партія Олега Ляшка" – 12,5% "Батьківщина" - 9,3% "Громадянська позиція" - 6,1% "Солідарність" - 3,4% "Свобода" - 3,1% "Сильна Україна" - 3,1% КПУ – 2,7% "Партія регіонів" – 1,6% "Правий сектор" – 1%. Дослідження проводилося центром "КМІС" з 20 червня по 2 липня, було опитано 2040 респондентів, похибка від 1,5 до 2%. В анкеті вказувалися тільки назви партій.

"Теоретично, умовний успіх Демальянсу може бути початком нового підходу. Якщо таких партій буде багато, щось може змінитись", - констатує Андрій Биченко.

Проте інші його колеги дуже скептично ставляться до появи впливових нелідерських партій в українських реаліях.

Наразі поява партій у класичному розумінні в Україні малоймовірна.

"В Україні на перший план впливу на політику виходить медіа. Той, хто домінує в медіапросторі, той і диктує тренди", - вважає Євген Копатько.

Саме цей визначальний чинник медіа, і, зокрема телебачення, а не Інтернет, як хтось може вважати, гальмує розвиток нелідерських проектів.

"Той же Ляшко останнім часом не вилазив з ефірів ТВ. Аби так само туди допускали Гацька з Демальянсу, то і вони мали б рейтинг", - вважає пані Бекешкіна.

Феномен комуністів і Ляшка

Соціологи погоджуються, що чи не єдиною партією не лідерського типу в Україні лишається комуністична партія. Вона має стабільний електорат і її виборець традиційно голосує за ідеологію, не звертаючи увагу на те, хто нею керує.

"Якщо КПУ не заборонить суд, то вона пройде до наступного парламенту", - вважає Андрій

Биченко. Останні соцопитування дають комуністам близько 3% підтримки - трохи більше, аніж "Свободі".

"Свободу" теж називають ідеологічною партією, проте експерти називають її чимось середнім між лідерською та партією нелідерського типу.

"Свобода" - трохи не той випадок. Коли за неї голосували через ідеологію, то вона не долала виборчий бар’єр. За них успішно голосували як за найбільших радикалів", - вважає Ірина Бекешкіна.

Вона вказує, що радикалізм, взятий на озброєння Ляшком, якраз і дозволив йому перетягнути до себе частину радикально налаштованого виборця "Свободи" та "Батьківщини".

Хоча Євген Копатько вказує, що нинішнім лідерам електоральних симпатій радіти зарано, адже у напіввоєнній ситуації в країні електоральне поле змінюється надзвичайно динамічно.

"Низка партій, які були лідерами рейтингів або були присутні в політиці, можуть зникнути й піти у небуття. Жодна з політичних сил не може почувати себе впевнено", - вважає пан Копатько.

Показово, що в останньому опитуванні соціологи "Рейтингу" знову поставили партію "Фронт змін" і пов’язали її з Арсенієм Яценюком. Хоча Арсеній Петрович вже давно не її член, партія отримала понад 2% голосів, трохи менше за Партію регіонів.