Напередодні виборів: як правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних опитувань
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у вересні цього року висловив протест проти маніпулятивного використання результатів соціологічних досліджень, зокрема, на телеканалі «112 Україна». Посилаючись на соціологічне опитування Фонду «ДІ» та Центру Разумкова, в ефірі стверджувалося, що останні результати громадської думки «засвідчують зростання популярності партії «За життя». Насправді, як показують дані опитувань, ніякого «зростання популярності партії «За життя!» не відбувається: у грудні 2017 року за неї були готові проголосувати 6,7% населення, у травні 2018 року – 6,0%, у серпні 2018 року – 6,1%. Команда «Демініціатив» назвала такі дії свідомою маніпуляцією й виступила з вимогою спростувати подібні твердження.
З наближенням виборів подібних фейкових та маніпулятивних технологій з використанням соціологічних даних все більшатиме, вважають експерти Фонду: «Застосовуватимуться маніпуляції не тільки з реальними даними соцопитувань. Можемо очікувати цілу зливу інформації від неіснуючих соціологічних компаній та самозваних «соціологів» з абсолютно неправдивими рейтингами. Саме тому «Демініціативи» запланували провести цілу низку семінарів-тренінгів для журналістів та громадських активістів, щоб вони не потрапляли на «гачок» фейкових опитувань. Важливо також навчити їх правилам довіри до опитувань і які запитання має поставити журналіст перед оприлюдненням таких даних», – стверджує комунікаційний менеджер Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Юрій Горбань.
Про важливість розрізнення фактологічної та оціночної інформації, пастки неповної інформації, похибки та репрезентативні опитування громадської думки розповіла Олена Богдан, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», авторка посібника-довідника «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?»: «Вміння коректно інтерпретувати повідомлення про результати опитування громадської думки не має обмежуватися вузьким колом експертів. Тому говоримо про те, що важливо знати кожній людині в демократичному суспільстві, особливо журналістам і громадським активістам. Кожному й кожній із нас важливо вміти помічати маніпулятивні повідомлення, не піддаватися омані викривленої інформації, а також розуміти реальні можливості й обмеження репрезентативних опитувань громадської думки.
Про специфіку використання соціологічних даних в передвиборчий період, на що треба звернути особливу увагу, перевіряючи анкету, і чи варто експериментувати з власним соціологічним дослідженням, про це говорив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина: "Фейкові" рейтинги можуть мати різну мету. Наприклад, переконати виборців, що певна партія чи кандидат має шанси або ж, навпаки, не має шансів на перемогу. Вони можуть бути орієнтовані також на потенційних спонсорів – задля того, щоб схилити їх вкладати кошти в свій проект. Саме тому найбільше маніпуляцій чиниться або стосовно лідерів симпатій, або партій та кандидатів, як балансують на межі прохідного бар'єра".
Під час заходу його учасники отримали робочі матеріали, а також заповнили анкету, в якій відповіли на запитання щодо найтиповіших прикладів маніпулювання громадською думкою.
Семінар-тренінг «Напередодні виборів: як правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних опитувань» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів семінару-тренінгу «Напередодні виборів: як правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних опитувань» є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.