Напередодні Вільнюського саміту: підготовка до зриву?

І. Огляд політичних подій за тиждень

ІI. Аналітична довідка

Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,  який  мав розглянути законопроекти, що стосуються  питання Тимошенко, не зміг провести  засідання через відсутність кворуму. Про це повідомив   голова комітету Андрій Кожем’якін («Батьківщина»). За його словами, на засідання не прийшли представники фракції Партії регіонів.

Міністерство доходів і зборів України повідомило, що розпочало судовий процес у США і Швейцарії для захисту інтересів держави у справі про розкрадання 200 мільйонів доларів, що їх привласнили  Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко. Представлятиме  інтереси  Міндоходів в майбутніх судових процесах у низці країн світу міжнародна юридична фірма Lawrence Graham.

Нова справа проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко про «начебто розкрадання 200 мільйонів доларів» свідчить про наміри влади зірвати підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Про це заявив захисник Тимошенко Сергій Власенко. У  свою чергу, експерти кажуть, що вигадано новий спосіб не відпускати Юлію Тимошенко напередодні саміту у Вільнюсі.

Всі чотири законопроекти щодо лікування засуджених за кордоном Верховна Рада розгляне у четвер, а в середу профільний парламентський комітет вивчатиме їх. Про це повідомив спікер парламенту Володимир Рибак.

На 5 місць до Верховної Ради,  перевибори до якої пройдуть 15 грудня, вже претендує 141 особа. Лідирують  94-й округ у Київській області, де  зареєструвалось  58 осіб, і  223-й столичний округ, де за голоси виборців змагатимуться 55 кандидатів.

Депутати знову не розглянули жодного з чотирьох законопроектів, які відкривають можливість виїзду Юлії Тимошенко на лікування за кордон. Після довготривалих переговорів екс-глави Європарламенту Пета Кокса і колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського з Віктором Януковичем і керівництвом Ради, компромісу  всередині парламенту досягти все одно не вдалося. З парламенту европереговорники пішли без коментарів.

Верховна Рада вже вп’яте не проголосувала за скасування пенсійної реформи. Відхилений документ пропонував призначати пенсії чоловікам у 60 років та жінкам у 55 за наявності 15-річного страхового стажу. Депутати не подали цей законопроект на повторне перше читання. Водночас народні обранці відмовилися позбавити себе та урядовців пенсійних привілеїв.

Верховна Рада ухвалила два  євроінтеграційні законопроекти у першому читанні, але   законопроект, який може дозволити Юлії Тимошенко поїхати до Німеччини, знову відправила на доопрацювання. За словами представника ПР  Володимира Олійника,  Партія регіонів не готова голосувати пакетом за законопроект Анжеліки Лабунської, який дозволяє засудженим лікуватися закордоном.

Парламентарі  створили  тимчасову робочу групу з підготовки законопроекту про виїзд засуджених для лікування за кордон, який повинен вирішити питання Тимошенко. З тринадцяти місць у цій комісії опозиції віддали 5.

Місія спостерігачів Європарламенту у складі екс-президента Польщі Олександра Кваснєвського та екс-президента Європарламенту Пета Кокса визначила дед-лайн для прийняття пакету законів, необхідних для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Граничною датою для ухвалення усіх необхідних євроінтенграційних законів названо 12–13 листопада.

Спікер парламенту Володимир Рибак підписав розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання парламенту 13 листопада. З вимогою скликати позачергове зібрання Верховної Ради звернулося 160 народних депутатів. На засіданні планується розглянути євроінтеграційні законопроекти - проект закону щодо можливості лікування за кордоном осіб, засуджених до позбавлення волі,  проект закону про прокуратуру  у другому  читанні та проект закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів у другому читанні.

ІI. Аналітична довідка

• Європейська інтеграція

НАПЕРЕДОДНІ ВІЛЬНЮСЬКОГО САМІТУ: ПІДГОТОВКА ДО ЗРИВУ?

8 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроекти «Про прокуратуру» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів», а також вирішила скоротити термін їх підготовки до другого читання. Обидва закони входять до переліку трьох ключових умов, виконання яких ЄС вимагає від України для підписання Угоди про асоціацію на саміті «Східного партнерства», що відбудеться у Вільнюсі 28-29 листопада. Третя – ключова – вимога щодо вирішення питання ув’язнення екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко так і не зрушила з мертвої точки. Депутати домовилися лише про створення робочої групи, яка має напрацювати єдиний законопроект щодо її лікування за кордоном, унаслідок того, що представники Партії регіонів відмовилися підтримати жоден із чотирьох існуючих на цей момент законопроектів.

Чи буде зафіксовано який-небудь прогрес у справі Тимошенко до Вільнюського саміту?

Чи має намір українська влада підписувати Угоду про асоціацію у Вільнюсі?

Події цього тижня підтвердили побоювання багатьох експертів про те, що Віктор Янукович не збирається звільняти чи бодай відправляти Юлію Тимошенко на лікування до Німеччини навіть заради отримання згоди всіх країн-членів ЄС на підписання Угоди про асоціацію (УА) з Україною. На це вказувала риторика членів Партії регіонів (ПР), які розпочали тиждень заявами про те, що не збираються підтримувати законопроект про лікування за кордоном позафракційної депутатки Анжеліки Лабунської, ухвалити який рекомендувала місія Європейського парламенту в складі Пета Кокса і Александра Кваснєвського. Закономірним продовженням цього стало засідання комітету Верховної Ради 6 листопада, де депутати ПР більшістю голосів відмовилися взяти за основу будь-який із існуючих законопроектів і відправили всі їх на доопрацювання. Події п’ятниці, коли парламент вирішив обмежитися створенням робочої групи, що має визначити подальшу долю законодавчого забезпечення лікування Тимошенко за кордоном, стали закономірним фіналом цих процесів.

Зважаючи на повну підконтрольність депутатів ПР Президентові Януковичу, не було секретом, що рішення саботувати ухвалення будь-якого рішення щодо Тимошенко стало наслідком вказівки з президентської адміністрації. Це, у свою чергу, означає, що Янукович і надалі сподівається переконати європейську сторону в необхідності підписати УА навіть без вирішення питання Тимошенко. Очевидно, що допомогти цьому може, на його думку, формальне виконання двох інших вимог – ухвалення нових законів про прокуратуру та вибори. Багато в чому прогрес і в цих сферах є досить ілюзорним. З одного боку, розроблений Адміністрацією Президента закон про прокуратуру містить низку недоліків, які можуть стати на заваді осмисленому реформуванню цього органу. З іншого боку, прийнятий 8 листопада текст нових виборчих правил де факто мало чим відрізняється від чинного закону, тому суттєво не змінить законодавче регулювання виборчого процесу.

Однак європейські політики готові заплющити очі навіть на ці повільні темпи реформування двох важливих сфер, якщо буде вирішено питання Тимошенко. Втім, шансів на те, що Янукович погодиться звільнити Тимошенко до Вільнюського саміту, лишилося мало. Робоча група, створена нібито для вироблення єдиного законопроекту на цю тему, складається переважно з представників ПР, а отже перетвориться на інструмент затягування часу. Для Януковича, вочевидь, саме цей сценарій наразі найбільш вигідний, адже дозволяє йому сподіватися на досягнення принаймні однієї з двох цілей. З одного боку, продовжуючи обіцяти європейцям знайти шляхи вирішення проблеми Тимошенко і водночас нічого не роблячи в цьому напрямі, Янукович все ще сподівається виторгувати у них згоду на підписання УА у Вільнюсі. Однак шанси, що цей задум втілиться в життя, дуже невеликі.

Вочевидь розуміючи це, Президент намагається також використати час, що лишився до саміту, для пошуку можливих способів перекласти відповідальність за ймовірний зрив підписання УА на кого-небудь іншого. В умовах, коли Тимошенко публічно погодилася на будь-який варіант, який запропонує місія Кокса і Кваснєвського, звинувачувати її у перешкоджанні євроінтеграції України як мінімум нелогічно. Тому останнім часом представники ПР активно намагаються зробити винною парламентську опозицію. Однак і така ініціатива виглядає досить дивно: опозиція не лише погодилася підтримати законопроект Лабунської, а й забезпечила голоси, без яких 8 листопада не відбулося би прийняття двох зазначених «євроінтеграційних» законів.

Тому зрозуміло, що спроби Януковича «умити руки» напередодні саміту у Вільнюсі не змінять головного – перешкодою для підписання УА є він сам. Утім, якщо раніше здавалося, що завершення цього важливого етапу європейської інтеграції для Януковича суттєво важливіше, ніж імовірне зближення з Росією, наразі ситуація виглядає не такою однозначною. Можливе пояснення цього полягає у вкрай скрутній фінансовій ситуації, в яку потрапила Україна протягом останніх місяців, свідченням чого є хоча би проблеми з оплатою російського газу за серпень. Відповідно, для затикання бюджетних «дір», а тим більше – забезпечення фінансової бази для соціальних виплат напередодні президентських виборів – влада конче потребує вливання суттєвих коштів. Цілком очевидно, що Янукович і його команда розглядають можливість отримання коштів і від інституцій ЄС, і від Росії. Однак якщо європейські структури вочевидь вимагатимуть від України проведення конкретних реформ заради отримання грошей, то російські гроші можуть бути виділені без таких болючих для влади умов. Інша річ, що Росія, в свою чергу, може поставити вимоги іншого – політичного ґатунку – однак, можливо, для Януковича вони є більш прийнятними. Чи готовий український президент пожертвувати Угодою про асоціацію з ЄС заради отримання фінансової допомоги Росії, покаже вже найближчий час.

«Україна у фокусі»  – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» (http://dif.org.ua).

Аналітики фонду «ДІ»:

Ірина Бекешкіна

Марія Золкіна

Юлія Ільчук

Олексій Сидорчук

Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук