Нейтралітет не дозволить Україні вирішити проблеми власної безпеки
«Нейтралітет у нашому варіанті – це капітуляція»
Україна не може обрати нейтральний статус, оскільки це не убезпечить її від агресивного східного сусіда. Про це сказав Сергій Джердж, голова Громадської ліги Україна-НАТО під час прес-конференції в Укрінформі. "Ми можемо констатувати, що для України дуже важливим на сьогодні є не залишитися один на один зі своїми проблемами, з війною, з російською загрозою. Нейтралітет у нашому варіанті - це капітуляція. І тут завдання України - залучити якомога більше міжнародних інституцій - і НАТО, і ОБСЄ, і ООН, і ЄС - з тим, щоб вони сприяли Україні у подоланні кризи, спровокованої зовнішньою інтервенцією", - підкреслив Джердж. Він також зазначив, що дуже важливим для держави в питаннях безпеки є відновлення втрачених відповідних інституцій. "Ми знаємо, що після приходу до влади Януковича 5-7 державних інституцій були закриті, ліквідовані. Серед них - Інститут проблем міжнародної безпеки, Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції, міжвідомчі комісії з питань євроатлантичної інтеграції. Таким чином, була ліквідована державна система, яка надавала безпекову аналітику для керівництва держави. І це - велика помилка", - сказав голова Громадської ліги Україна-НАТО.
«Нейтральний статус України не зможе перешкоджати російській агресії»
Кращий варіант гарантії безпеки України - це НАТО, нейтральний статус не убезпечить її від агресивної Росії. Таке переконання висловив директор воєнних програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський на прес-конференції в Укрінформі. "Україні доводиться або покладатися на свої сили, або вдаватися до зовнішніх гарантій у вигляді вступу у якусь систему колективної безпеки, зокрема в НАТО. Якщо говорити саме про Росію, то будь-який нейтральний статус України і будь-яка подібність до федерального статусу її складових частин - це спокуса для Росії для того, щоб підібрати або Україну в цілому, або її складові частини під себе. Це за фактом тієї ситуації, яка склалася в Україні", - наголосив Сунгуровський. Він відзначив, що якщо дані нинішнього загальнонаціонального дослідження говорять про те, що 41% населення підтримує вступ України в НАТО, то ще у минулі роки інтернет-опитування щодо НАТО показали істотну різницю: за НАТО були 70-60%. "Це говорить про те, що користувачі інтернету - це найбільш інформована частина населення, інша частина населення - недостатньо інформована", - відзначив директор воєнних програм Центру Разумкова. При цьому експерт наголосив, що питання вступу або невступу до НАТО залежить також від довіри населення до влади, її політики. "Якщо зараз ми маємо триразове збільшення підтримки вступу в НАТО, а до осені в якомусь питанні політика влади провалиться, ця цифра впаде", - застеріг він. Сунгуровський також наголосив: "Те, що населення України дуже часто підтримує нейтральний, або позаблоковий статус, або віддає перевагу забезпеченню безпеки власними силами, говорить лише про те, що народ у нас миролюбний. Лише про це і більше ні про що".
«Прихильників членства України в НАТО ставати більше»
Підтримка членства України в НАТО дедалі зростає. У 2014 році вона досягла свого максимального показника за всі роки досліджень, починаючи з 2000-го. Про це поінформувала Ірина Бекешкіна - директор фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", - під час прес-конференції в Укрінформі, посилаючись на дані загальнонаціонального дослідження, проведеного фондом разом із Центром Разумкова. "Вже в березні 2014 року підтримка членства в НАТО стрибнула за два роки (з 2012-го) майже втричі. І тут не треба якоїсь агітації, тут саме життя довело, що Україна виявилася абсолютно безпорадною у сфері власної безпеки, коли Крим був зайнятий фактично одномоментно, і така ж загроза була перед усією країною. Очевидно, що Україні треба думати про власну безпеку, і цифри на користь НАТО істотно змінилися. В травні вже 34% було за членство в НАТО, 48%, щоправда, проти. А через місяць, на початку червня, результати дослідження Центру Разумкова показали, що на імовірному референдумі приєднання до НАТО підтримав би 41% і 40% проголосували би проти. Тобто, цифри вже інші, і противників значно менше. Я думаю, що підтримка членства в НАТО зростатиме з місяця в місяць", - зазначила Ірина Бекешкіна. Щодо необхідності набуття Україною статусу ядерної держави, то ситуація, за її словами, змінилася також. "Я абсолютно впевнена, що якби таке питання постало рік тому, то більшість була би проти. Сьогодні ж ситуація істотно змінилася, і вже 43% вважають, що Україні потрібно бути ядерною державою, 37% вважають, що не потрібно. Умовна мілітарність громадської думки зросла, і громадська думка все більше підтримуватиме заходи, спрямовані на підвищення обороноздатності України", - підкреслила вона. На переконання директора фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", в центрі уваги у зв'язку з експансією Росії має бути робота, спрямована на більшу підтримку населенням членства в НАТО. "Ми бачимо ситуацію, що відбувається зараз у країні. Нам, громадським організаціям, соціологам, потрібно працювати з населенням, тому що, коли ми, зрештою, зможемо домогтися, що половина населення буде за членство в НАТО, це буде вагомий аргумент для того, щоб нам не відмовити... Адже без надійних союзників Україні не вижити. І надійним союзником у сфері військової безпеки може бути лише НАТО", - вважає Ірина Бекешкіна.
«Європа наразі не усвідомила, наскільки є великою для неї загроза з боку Росії»
«Європа наразі не усвідомила, наскільки є великою для неї загроза з боку Росії» – зауважив Ігор Козій, військовий експерт інституту Євро-атлантичного співробітництва. «І поки там припускають, що можна «здати» Україну — і на цьому все й кінчиться. Але так не буде, і вона це зрозуміє. Уже зараз Росія намагається загрожувати Швеції і Фінляндії. Отже усвідомлення прийде, і збільшувати витрати на оборону європейським країнам все-таки доведеться. Тим паче, що на них тиснуть США, які і так несуть найбільший фінансовий тягар в НАТО. Враховуючи, що раніше члени Північноатлантичного альянсу дозволили собі зменшити оборонні витрати і навіть не дотягували до обумовлених 2% ВВП, то тепер мають зобов’язання виконати, надолужити згаяне. Україна переконалася на власному досвіді: якщо ти маєш позаблоковий статус, то про оборону потрібно піклуватися весь час. Самостійно ж ми себе захистити просто не в змозі, потрібні надійні союзники. У нас дуже ослаблена армія. Ворог зміг завдати нам болючого удару, навіть без війни. Це робилося через сприяння поширенню корупції, через просування своїх агентів на керівні посади державних структур, уряди. Свої банки давали кредити бізнесменам, ті потім не могли розрахуватися, і майно відходило банкам або були важелі впливу на бізнесменів. А ті, у свою чергу, фінансували політиків, владу. Зараз ось говорять про те, що Україна припинила співпрацю з Росією у військовій сфері. Але «Мотор-Січ» продовжує поставляти двигуни, всупереч цьому. Тоді постає питання про повернення заводу в держвласність — переглянемо, чи не відбулася його приватизація з порушеннями законодавства. Ми не маємо іншого виходу, окрім як збільшувати витрати на оборону. На першому етапі потрібно витрачати на це хоча б 4—5% ВВП. Потім можна витрачати менше, десь 3%. Ще менші витрати, 2% від ВВП, ми зможемо собі дозволити, якщо станемо членами НАТО. А саме до того все і йде, оскільки, наголошую, самостійно потурбуватися про свою оборону ми не можемо».
