Події
Перегляди: 2414
13 липня 2021

Обіцяєш - виконуй: ключовий елемент довіри до партій

Менше 20% відсотків українців довіряють політичним партіям - один із ключових результатів загальнонаціонального опитування, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 1 до 7 червня 2021 року. Основні причини таких низьких показників - невиконання передвиборчих обіцянок, корумпованість партій та їхня залежність від олігархів.  

Ці дані були оприлюдненні 12 липня під час круглого столу: «Політичні партії очима виборців: як створити передумови ефективного представництва».

В дискусії взяли участь: Ольга Айвазовська – голова правління Громадянської мережі «ОПОРА»; Вікторія Подгорна – народна депутатка України; Юлія Зальцберг – консультантка IFES з питань політичного фінансування та виборчих процесів; Юлія Кириченко – співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ; Ігор Фещенко – аналітик Руху «Чесно»; Ярослав Юрчишин – народний депутат України; 

Модерував захід – Олексій Гарань – науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», доктор іст. наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», модератор.

C:\Users\fts4\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\IMG_3913.jpg

Чому партіям не довіряють?

Згідно з даними опитування, в Україні політичним партіям довіряють трохи менше 20% респондентів, а три чверті - не довіряють.

Про це сказав науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”, доктор історичних наук, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олексій Гарань на круглому столі в Укрінформі, презентуючи результати опитування “Політичні партії очима виборців: як створити передумови ефективного представництва”.

“Назагал, українці не довіряють політичним партіям. Лише трохи менше 20% респондентів довіряє політичним партіям, три чверті не мають такої довіри. Це результати, безумовно, негативні, але, чесно кажучи, недивні. Я б не сказав, що вони є якимись сенсаційними”, - розповів Гарань.

Він зауважив, що при цьому “є певні вікові відмінності”.

“Більш часто довіряють молодь і старші респонденти - це 23,5%, якщо говорити про середній вік, то довіряє партіям близько 16%. Є певні відмінності також, якщо говорити про виборців певних партій. Виборці “Слуги народу” і “Батьківщини” частіше довіряють політичним партіям. Близько третини, що теж небагато, але більше, ніж середня температура”, - зауважив Гарань.

Згідно з результатами опитування, серед основних причин недовіри до політичних партій - невиконання передвиборчих обіцянок (56%), корумпованість партій (41%), залежність від олігархів (31%).

 

Україна в цілому

Захід

Центр

Південь

Схід

Донбас

Так, довіряю

19.5

18.4

20.3

19.7

18.8

21.3

Ні, не довіряю

74.2

73.9

73.6

76.1

75.6

71.4

ВАЖКО СКАЗАТИ

6.3

7.7

6.1

4.2

5.6

7.3

“Тобто на перше місце виходять невиконання передвиборчих обіцянок і корумпованість партій. При цьому молоді респонденти частіше говорять про проблеми корупції в партійному житті й залежність від олігархів. При цьому респонденти практично не говорять про несистемну діяльність партій, брак чіткої структури партій і прийняття рішень”, - підкреслив Гарань.

C:\Users\fts4\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\IMG_3916.jpg

 

В Україні розвинутий ринок політичних партій 

"Зараз в Україні 370 партій зареєстровано. До прикладу, в Литві їх 77, в Польщі - 87, в Німеччині - 116, у Сполученому Королівстві - 379, тобто ми дуже близькі до них, Франція - 680 політичних партій, в Іспанії політичних об'єднань зареєстровано 5 000. Тому очевидно, що виключно статистичні дані нам не говорять про все, вони скоріше демонструють певну циклічність процесів, і те, що в Україні були належні умови для реєстрації політичних партій", - сказала Ольга Айвазовська.

Вона зазначила, що в Україні є ринок політичних партій, який чітко демонструє, що партії є прибутковими організаціями, принаймні частина з юридичних осіб використовує їх з маніпулятивними цілями.

За її словами, має бути максимально доскональне ліберальне законодавство про діяльність партій.

"Але ліберальність не означає повну безконтрольність з точки зору підзвітності, прозорості, відкритості діяльності, і для громадян, і в першу чергу членів політичних партій", - додала Айвазовська.

C:\Users\fts4\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\IMG_3918.jpg

 

Кожен п’ятий виборець готовий стати партійним 

Згідно з результатами опитування, про готовність долучитися до діяльності політичної партії заявила п’ята частина виборців.

Чи готові Ви долучитися до лав політичної партії? (% серед усіх респондентів)

 

Україна в цілому

Захід

Центр

Південь

Схід

Донбас

Так

19.3

21.4

20.1

17.4

19.4

9.1

Ні

79.3

77.2

79.5

81.6

77.9

87.5

ВАЖКО СКАЗАТИ

1.4

1.4

0.4

1.1

2.7

3.3

“Якщо говорити про готовність долучатися, то тут насправді розкат не такий і великий. Найменше виборців партії “Сила і честь” - 17,8%, більша готовність долучатися у виборців “Батьківщини”, майже 24%, хоча у виборців “Європейської солідарності” це теж майже 23%, тобто це різниця в межах похибки, і далі йде “ОПЗЖ” — 22%. До речі, у виборців “Слуг народу” теж показник 21%. В принципі , ці всі показники в межах похибки. Тобто п’ята частина готова долучатися до діяльності партії”, - розповів Гарань.

 

Партії мають витрачатись на просвіту, а не рекламу 

“Ми питали про ставлення респондентів до політичної реклами. 41% вважає, що політичну рекламу потрібно заборонити повністю, 27% вважають, що її можна дозволити, але лише під час виборів, 12,5% - що можна дозволити тільки в період між виборами, і лише 14% вважають, що вона має бути в цілому дозволена”, - сказав Гарань.

За його словами, під час опитування вивчалося і ставлення респондентів до використання політичними партіями коштів державного фінансування.

“Найбільше респонденти підтримують витрати державних коштів, які надаються партіям на просвітницьку та громадську діяльність — 74%, 55% - на навчання і підвищення кваліфікації, а от витрати на виборчу кампанію, на політичну - лише 32% , що можна витрачати державні кошти на політичну рекламу - лише 18% (вважають так - ред.). Тобто, достатньо чітко видно, що переважно це витрати на просвітницьку, громадську діяльність і підвищення кваліфікації, що респонденти схвалюють”, - підкреслив Гарань.

Опитування на тему “Політичні партії очима виборців: як створити передумови ефективного представництва” проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 1 до 7 червня 2021 року. Загалом було проведено 2003 інтерв’ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,4%.

Фінансування опитувань здійснене в межах проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.  

Підготовлено за матеріалами Укрінформ 

Прес реліз заходу

Відео заходу

Фото – Юрій Горбань

Останні новини з категорії Події

Зараз нам потрібно зробити складний вибір, якого Європа уникала весь цей час – Марія Золкіна під час брифінгу «Вплив президентських виборів у США на європейську безпеку»

Марія Золкіна поділилася думкою про те, як зміна адміністрації США потенційно вплине на підтримку України та російсько-українську війну заг...
22 листопада 2024

Українській національній ідентичності загрожує російська імперіалістична асиміляція – експерти

Тези круглого столу "Як українці повертаються до своєї ідентичності"
17 листопада 2024

Що дає надію на ефективність повоєнного відновлення України

Аналітикиня "Демініціатив" презентувала дані досліджень, здійснених на замовлення «Вікна Відновлення»
14 листопада 2024

Ключову роль у відновленні України відіграватимуть пересічні громадяни – Владислава Зновяк представила дані опитування громадської думки на Форумі Re:Open Zakarpattia

На Закарпатті відбувся 5-й форум ідей та рішень Re:Open Zakarpattia, де Фонд "Демократичні ініціативи" представив дані опитування громадськ...
13 листопада 2024