Партія «Батьківщина» стала жертвою лідерської орієнтації
Чому збільшився рейтинг партії "УДАР" Віталія Кличка і дещо знизився у ВО «Батьківщина», своє пояснення дає соціолог Ірина Бекешкіна.
За період між двома соціологічними опитуваннями, що їх провів фонд «Демократичні ініціативи» спільно з Центром Разумкова (з 10 по 15 серпня 2012 року) і КМІС (з 18 вересня по 4 жовтня 2012 року), статистично значуще зросла лише чисельність прихильників Партії «УДАР» Віталія Кличка – з 11.5% до 16%. Проте водночас статистично значуще зменшилась чисельність прихильників Об’єднаної опозиції з 25,6% до 15.1%. Відсотки вирахувано від тих, хто збирається прийти на вибори і проголосувати. Тож на сьогодні різниця між цими двома політичними силами становить 1%, але така різниця перебуває в межах похибки, тому не можна свідчити про те, що якась партія випереджає, а якась – відстає. Ці партії сьогодні ділять між собою одне місце.
І все ж впродовж місяця ми спостерігаємо певне зниження рейтингу ВО «Батьківщина». Як на мене, партія «Батьківщина» стала жертвою своєї лідерської орієнтації, коли багато років поспіль більшість прихильників орієнтувалась на лідерів цієї партії, а реально – на Юлію Тимошенко. Тепер, коли виявилось, що цей лідер не буде балотуватися, люди знайшли собі іншого кумира, іншого лідера. І в даному разі ним став Віталій Кличко.
Слід відзначити, що цей перерозподіл голосів відбувається у межах одного «постпомаранчевого» блоку. І хоч сьогодні такий поділ на «постпомаранчевих» і «постбіло-блакитних», який усталився з 2004 року, вже не такий жорсткий, адже як Партія регіонів знаходить своїх виборців у західному регіоні, так і «Батьківщина», а особливо «УДАР», має своїх симпатиків у східному, проте і «УДАРу», і «Батьківщині» сьогодні все ж більше симпатизує умовний «постпомаранчевий» електорат. Тож якщо зростає рейтинг партії «УДАР», то це відбувається за рахунок зниження рейтингу ВО «Батьківщина». І навпаки. Тому, з точки зору соціології, зміни рейтингу в опозиційної сили не відбулося, а відбувся просто перерозподіл між «УДАРом» і «Батьківщиною».
А ще значна частина виборців відзначили в опитуванні, що їм «важко сказати», за кого вони голосуватимуть, і це також вплинуло на падіння рейтингів. Кількість невизначених, яка зросла у період між двома опитуваннями, сягнула 24%. Такий високий відсоток я пояснюю тим, що в усіх попередніх опитуваннях у анкеті пред’являлось 10 найвідоміших партій, і ще була графа «Інші», однак зараз, коли нашому респонденту – майбутньому виборцю – пред’явили анкету у вигляді виборчого бюлетеню, де міститься величезний список партій, то чимало респондентів задумались і відповіли, що поки що їм «важко сказати».
Тому цілком очевидно, що результати опитування і результати виборів збігатись не будуть і вони ніколи не збігатимуться, що часто ставлять у вину соціологам. Адже невизначені якось визначаться і проголосують. Або якщо вони не підуть на вибори, то відносно автоматично у кожної з партій стане більше голосів. Тобто цілком очевидно, що порівнювати результати опитувань і результати виборів не можна, це неправильно.