Патріарх Філарет і Митрополит Володимир мають однаковий рівень довіри з боку громадян, але ставлення до Філарета більш рівномірне в різних реґіонах
Лідери двох найбільших християнських церков України – Патріарх Київський та всієї Руси-України, Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет та Предстоятель УПЦ Московського Патріархату, Митрополит Київський та всієї України Володимир мають приблизно рівну довіру громадян, яка істотно перевищує рівень недовіри. Так, Філарету цілком та переважно довіряють 31,4%, а Володимиру – 31,3%.
Предстоятелю Української Греко-Католицької Церкви Любомиру Гузару довіряють 21,2%, але слід брати до уваги, що його знає значно менша кількість людей, ніж предстоятелів православних церков, а до того ж до греко-католиків віднесли себе лише 9% опитуваних - відтак довіра до Гузара більш ніж удвічі перевищує чисельність його пастви.
Такі дані було отримано під час соціологічного опитування, проведеного фірмою «Юкрейнінан соціолоджі сервіс» та Фондом «Демократичні ініціативи». Опитано 2007 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (старше 18 років).
Близько 50% опитаних не знають про релігійних лідерів або не можуть визначити до них cвого ставлення. Очевидно, причиною є низька телевізійна присутність лідерів конфесій. Поділ на „своїх” та „чужих”, притаманний ставленню до політиків, відображається і на ставленні до релігійних лідерів, але у „м’якішому” варіанті. Щодо політиків, довіра до „своїх” майже завжди автоматично означає недовіру до „чужих”. У ставленні ж до релігійних лідерів довіра до „своїх” (а це – з одного боку, Московський Патріарх Алексій і Митрополит Володимир, а з другого – Кардинал Гузар та Папа Бенедикт) не означає недовіри до «чужих»: просто довіра або значно менша, або ставлення до „не своїх” поділене.
Філарет є винятком у цій закономірності – він ні для кого не є „чужим”: в усіх реґіонах і серед представників усіх релігійних конфесій довіра до нього переважає над недовірою, єдиний виняток – це ті, хто вважає, що православна церква в Україні має бути «пiдроздiлом єдиної Росiйської Православної Церкви i підлягати Московському Патрiархату» (таких в опитувані виявлено лише 11,8%). Філарету цілком або переважно довіряють 39% у Києві, 35,6% – у Західному реґіоні, 34% – у Центральному та Північно-Східному, 30% – у реґіоні Донбасу та Криму, 27% – на Півдні та Південно-Східному реґіоні.
Митрополиту Володимиру найбільше довіряють у реґіоні Донбасу та Криму (43%), значною мірою довіряють у Центральному й Північно-Східному реґіоні та Південному й Південно-Східному реґіоні (по 30%), а також у Києві (36%). Західний реґіон у ставленні до Володимира ділиться: 23% довіряють, 20% – ні, проте більшість там свого ставлення до Володимира не виявляє: 58% або не знають Володимира або не визначилися.
Любомир Гузар найбільшою довіру має, звісно, у Західному реґіоні ( 42%), у решті реґіонів він мало відомий.
Алексiй II, Патрiарх Московський та Всєя Руси та Бенедикт XVII, Папа Римський мають однаковий рівень довіри: 29,3% та 28,5% відповідно. Цікаво, що Алексія II не знає більша кількість людей (23,2%), ніж Бенедикта XVII (16,2%).
У макрореґіони було згруповано такі області: Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька; Центр та Північний Схід – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська області та м. Київ; Південь та Південний Схід – Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області; Донбас та Крим – Донецька, Луганська області та АР Крим.
Усього було опитано 2007 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (старше 18 років) за основними соціально-демографічними параметрами – стать, вік, рівень освіти, реґіон проживання і тип поселення. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2%.
Додаток
Довіра до релігійних лідерів залежно від реґіону проживання
У Західному реґіоні населення відчуває велику довіру до Любомира Гузара (41%), Папи Римського Бенедикта XVII (41%) та Філарета (36%), помірковану довіру до Мефодія (24%) і ділиться майже навпіл у ставленні до Володимира та Алексія ІІ.
У реґіоні Донбасу та Криму населення відчуває велику довіру до Алексія ІІ (44%) та Володимира (43%), помірковану – до Філарета (30%) і ділиться майже навпіл у ставленні до Бенедикта XVII, Гузара та Мефодія. У Центральному та Північно-Східному реґіонах населення відчуває найбільшу довіру до Філарета (34%), Володимира (30%) та Бенедикта XVII (28%), а також до Алексія ІІ (24%) та Гузара (21%), Мефодія у цьому реґіоні практично не знають.
У Південному та Південно-Східному реґіоні населення відчуває значну довіру до Алексія ІІ (31%), Володимира (30%), Бенедикта XVII (39%) та Філарета (27%) і ділиться у ставленні до Гузара та Мефодія, яких, проте, знає мало.
У Києві, що дуже цікаво, майже однаково ставляться і до очільників православних Київського Патріархату і Московського: Філарету довіряють 39%, не довіряють 14%, Володимиру довіряють 36%, не довіряють – 18%. Переважно позитивно ставляться й до Гузара, якому довіряють 25%, ні – 16%, а значна частина киян – 59% – нічого певного щодо нього сказати не можуть. Алексій ІІ, Мефодій та Папа Бенедикт у київському опитуванні не фігурували.
Довіра до релігійних лідерів залежно від національності та рідної мови
Серед етнічних українців усі релігійні лідери мають переважну довіру: найбільше – Філарет (32% довіряють, 13% – ні), Папа Бенедикт (відповідно, 29% і 12%), Алексій ІІ (26% і 12%), Гузар (23% і 12%), Володимир (19% і 13%), Мефодій (18% і 12%). А от росіяни відчують насамперед довіру до „своїх” релігійних лідерів Москви чи Московського патріархату: Алексія ІІ (47% довіряють, 15% – ні) та Володимира (відповідно, 41% і 18%). Дещо переважає, але незначно, і довіра до Філарета (29% проти 23%). Поділено ставлення до Папи Бенедикта, якому довіряють 22%, а 23% – ні. А от Гузару росіяни переважно не довіряють: 23% недовіри і 16% довіри. Закономірності у ставленні до релігійних лідерів залежно від рідної мови виявилися практично такими самими, як і залежно від національності.
Довіра до релігійних лідерів залежно від політичних симпатій
Виборці Блоку Юлії Тимошенко загалом довіряють усім: найбільше – Філарету (довіряють 39%, не довіряють 11%), Папі Бенедикту (довіра 35%, недовіра 12%) та Гузару (30% довіри та 11% недовіри). Довіряють прихильники БЮТ й іншим релігійним діячам: Володимиру (28% довіри і 15% недовіри), Алексію (21% і 15%) та Мефодію (22% довіри та 11% недовіри), хоча щодо останнього значна частина (67%) не змогла висловити щось певне.
Виборці Блоку „Наша Україна – Народна самооборона” довіряють майже усім релігійним лідерам, найбільше – Папі Бенедикту (довіра становить 47%, недовіра – 4%), Філарету (довіряють 46%, не довіряють 5%), та Гузару (39% довіри та 6% недовіри). Довіряють прихильники НУ-НС й іншим релігійним діячам: Володимиру (27% довіри і 18% недовіри) та Мефодію (26% довіри та 6% недовіри), хоча щодо останнього теж значна частина (68%) не змогла висловити щось певне. А от щодо Алексія думки поділилися: 21% йому довіряє, а 20% – ні.
Виборці Партії реґіонів, на відміну від виборців БЮТ та НУНС, найбільше довіряють Алексію (39% довіри і 6% недовіри) та Володимиру (37% довіри та 8% недовіри), водночас переважно довіряють вони Філарету (29% довіри і 17% недовіри) та Папі Бенедикту (23% довіряють, 155 – ні). А ото щодо Мефодія та Гузара ставлення поділене: Мефодію 16% довіряють, 13% – ні, а Гузару – 13% довіряють, а 15% – ні. Проте щодо останніх двох чільників значна частина (71% і 72%) не змогла висловити щось певне.
Виборцям КПУ комуністична ідеологія аж ніяк не заважає довіряти асоційованим з Росією та Москвою релігійним лідерам – Алексію, якому 39% довіряє, а 12% – ні, та Володимиру (33% довіряють, 13% – ні). Щодо Філарета та Бенедикта, то ставлення ділиться: першому з них 25% довіряють, 12% – ні, другому – відповідно, 20% довіри та 23% недовіри. Переважно не довіряють прихильники комуністів Гузару (17% недовіри та 11% довіри) та Мефодію (не довіряють 18%, довіряють 14%), проте щодо цих двох релігійних лідерів значна частина виборців комуністів нічого певного сказати не може – 72% та 67%.
