Передвиборчі списки партій: несподіванки й очікуваності

І. Огляд політичних подій за тиждень.

30 липня

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» обрало першу п’ятірку. Виборчий список об’єднаної опозиції очолила Юлія Тимошенко. Таке рішення було ухвалено на з’їзді, що пройшов у понеділок. Також у першу п’ятірку увійшли Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Олександр Турчинов і Юрій Луценко. Місця з шостого по десяте зайняли В’ячеслав Кириленко, Григорій Немиря, Сергій Соболєв, Борис Тарасюк і Микола Томенко.

Комуністична партія України оприлюднила виборчий список. Його очолив Петро Симоненко. Також до першій п’ятірки увійшли Петро Цибенко, Спірідон Кілінкаров, Ірина Спіріна та Олександр Присяжнюк, повідомляє сайт КПУ. КПУ також затвердила кандидатів у народні депутати в мажоритарних виборчих округах. Зокрема, було висунуто кандидатури у 225 округах.

Микола Азаров очолив виборчий список Партії регіонів. Про це журналістам повідомив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов за результатами партійного з’їзду. Друге місце отримала співачка Таїсія Повалій, третє – Віце-прем'єр Сергій Тігіпко, четверте – секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Клюєв, п'яте – Олександр Єфремов, шосте – заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова, сьоме – бізнесмен Володимир Бойко, восьму – Віце-прем’єр Борис Колесніков, дев’яте – депутат Леонід Кожара, десяте – заступник голови фракції Володимир Рибак.

31 липня

Об'єднана опозиція обігнала Партію регіонів. Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися у липні 2012 року, перемогу здобула б Об’єднана опозиція у складі партій «Батьківщина», «Фронт змін» та «Громадянська позиція». Такими є результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг». Якби вибори відбувалися у липні 2012 року, то 42% опитаних однозначно взяли б у них участь, ще 32% – скоріше взяли б участь. Серед них 25,5% опитаних проголосували б за єдиний список опозиції, 20,3% – за Партію регіонів, 10,6% – за партію «УДАР Кличка», 9,8% – за Комуністичну партію України, по 4,4% – за «Свободу» та партію Наталії Королевської «Україна – Вперед!».

Володимир Литвин підписав мовний закон. Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон «Про засади державної мовної політики», що розширює застосування російської мови на регіональному рівні. Закон уже відправлений на підпис президенту Віктору Януковичу, йдеться на сайті Верховної ради. Раніше Володимир Литвин відмовлявся підписувати цей закон і написав заяву про відставку, однак депутати проголосували проти.

1 серпня

«Свобода» оголосила свою п’ятірку. За результатами партійного з’їзду список «Свободи» на виборах до Верховної Ради очолив Олег Тягнибок. Другим у списку партії  до парламенту піде актор Богдан Бенюк, третім – заступник голови «Свободи» Андрій Мохник, четвертим – член політради партії Ігор Мірошниченко, п’ятим – доктор юридичних наук, професор Київського національного університету Олександр Шевченко.

До Віталія Кличка у п’ятірку потрапила письменниця Матіос. З’їзд партії «УДАР» затвердив список кандидатів в депутати. Першим номером став Віталій Кличко, другим – письменниця Марія Матіос, третім – екс-голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко, четвертою – підприємець Оксана Продан, яка стала відомою під час «Податкового майдану», п’ятим – заступник Кличка по партії Віталій Ковальчук.

Наталія Королевська таємно затвердила список. Виборчий список партії «Україна – Вперед!» був затверджений на не публічній частині з’їзду партії. Про це заявила лідер партії Наталія Королевська на прес-брифінгу після публічної частини з’їзду.

Раніше повідомлялось, що список очолить сама Королевська, на другому місці буде футболіст Андрій Шевченко, третім – актор Остап Ступка, четвертим – колишній Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець, п’ятим – ректор Київського національного лінгвістичного університету Роман Васько.

2 серпня

Податкова міліція Києва закрила кримінальну справу щодо директора ТВі Миколи Княжицького. Про це йдеться в повідомленні прес-служби прокуратури Києва. 30 липня матеріали кримінальної справи повернули до слідчого відділу податкової, «яким 01 серпня 2012 року кримінальну справу закрито». Податкова також вирішила повернути вилучені документи представникам підприємства.

Міліція заявила про розкриття справи про вбивство харківського журналіста Василя Климентьєва. Про це в ході відеоконференції заявив начальник Слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України Василь Фаринник. Головний підозрюваний у вбивстві журналіста – оголошений в розшук колишній співробітник Харківського Управління боротьби з організованою злочинністю Андрій Козар. Як відомо, Климентьєв займався журналістськими розслідуваннями і зник два роки тому. Зараз основна версія зникнення Климентьєва – вбивство через професійну діяльність журналіста.

3 серпня

Андрій Клюєв пообіцяв масову відпустку представників Партії регіонів через вибори. Секретар Ради національної безпеки та оборони заявив про намір міністрів, включених до списку кандидатів у депутати від Партії регіонів, піти у відпустку на час виборчої кампанії після їх реєстрації Центральною виборчою комісією. «Всі міністри, і я в тому числі, після того, як нас тут зареєструють кандидатами в депутати, ми всі дружно підемо у відпустку буквально наступного дня», – сказав він.

Прокуратура закрила кримінальну справу щодо інтернет-видання Lb.ua. Як повідомила прес-служба прокуратури Києва, таке рішення було ухвалено «за результатами перевірки, яка була організована за дорученням президента Віктора Януковича та вказівкою генпрокурора Віктора Пшонки». Крім того, у постанові про закриття кримінальної справи зазначено, що «порушення закону зі сторони інтернет-видання у цій конкретній ситуації не спричинило істотної шкоди».

ІІ. Аналітична довідка

• Політичні процеси

ПЕРЕДВИБОРЧІ СПИСКИ ПАРТІЙ: НЕСПОДІВАНКИ Й ОЧІКУВАНОСТІ

30 липня, в день офіційного старту парламентської виборчої кампанії, відбулися з’їзди трьох провідних українських політичних партій – Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Партії регіонів (ПР) і Комуністичної партії України (КПУ) – на яких вони затвердили свої виборчі списки. Два дні потому відбулася друга хвиля партійних з’їздів: цього разу своїх кандидатів на майбутні парламентські вибори обирали партії «УДАР Віталія Кличка», «Свобода» і «Україна – Вперед!». Характер проведення з’їздів і оприлюднені списки дали багато поживи для роздумів щодо виборчих перспектив цих політичних сил.

Чи здивували політичні партії своїми виборчими списками?

Якими є подальші перспективи їхньої боротьби за голоси виборців?

Перший ешелон

Першою почала й закінчила свій партійний з’їзд «Батьківщина». Оприлюднені нею списки кандидатів за пропорційною та мажоритарною складовими викликали дуже двоякі відчуття. З одного боку, керівники «Батьківщини» наважилися очистити власний партійний список від багатьох одіозних фігур, які викликали в кращому випадку неоднозначну реакцію у виборців і громадянського суспільства. Так, партійний список практично не містить великих бізнесменів на кшталт Давида Жванії та осіб із корупційним шлейфом, таких як Олександр Третьяков. Сильною стороною списку стала й присутність у ньому багатьох помітних гравців опозиційного поля – Анатолія Гриценка, В’ячеслава Кириленка, Бориса Тарасюка тощо – що свідчить про його консолідуючий ефект. До серйозних досягнень «Батьківщини» слід зарахувати й включення до списку лідера кримськотатарського Меджлісу Мустафи Джемілєва, яке дозволяє говорити про об’єднуючий потенціал цієї партії і в міжнаціональному вимірі. Безумовним плюсом стало й залучення до складу кандидатів від «Батьківщини» журналістів і громадських активістів із незаплямованою репутацією – Миколи Княжицького, Костянтина Усова, Тетяни Чорновіл.

Водночас і партійний список, і – особливо – перелік кандидатів на мажоритарні округи лишив багато питань без відповідей. По-перше, у списку «Батьківщини» не знайшлося місця деяким політичним фігурам, які користуються високим рівнем підтримки її електорату, зокрема Олесю Донію й Тарасу Стецьківу. Їх відсутність і серед узгоджених мажоритарних кандидатів навряд чи додасть балів опозиційному об’єднанню і є неприємним свідченням підкилимних ігор з боку його керівників. По-друге, усунувши найбільш одіозних фігур зі списку, лідери «Батьківщини» додали туди цілу низку кандидатів, які викликають підозру в непотизмі – наприклад, дочку колишніх однопартійців Юлії Тимошенко Тетяну Донець. По-третє, за деякими винятками, оприлюдненому списку вочевидь бракує нових облич, що негативно впливатиме на здатність цієї політичної сили до самооновлення. Однак найбільше зауважень викликає список мажоритарних кандидатів «Батьківщини»: надто мала частка відомих облич із перспективою перемогти в своєму окрузі свідчить про серйозні недоліки в розподілі кандидатів між пропорційною й мажоритарною складовими.

Набагато більш очікуваним став результат передвиборчого з’їзду правлячої Партії регіонів. Його особливістю стало те, що учасники з’їзду були змушені голосувати за список власної партії наосліп – не знаючи, хто туди потрапив – що стало яскравим свідченням низького рівня демократичної культури цієї політичної сили. Оприлюднена в ЗМІ частина списку ПР так само не вселила оптимізму. По-перше, його склад практично не змінився порівняно з попередніми виборами і продовжує містити повний набір кандидатів із сумнівною репутацією, починаючи від персонального водія Ріната Ахметова Володимира Мальцева і закінчуючи тіньовим олігархом Юрієм Іванющенком. По-друге, непотизм у виконанні ПР набув ще більших масштабів: до її партійного списку знову увійшов син Президента Віктор Янукович-молодший, а за один з округів буде змагатися син Прем’єр-міністра Миколи Азарова Олексій. Так само й поодинокі «нові обличчя» ПР викликають скоріше недовіру: важко повірити в професіоналізм співачки Таїсії Повалій, яка отримала другий номер у партійному списку.

Не менш неприємним для стороннього спостерігача став і характер проведення з’їзду ПР. Так, будівлю, де він відбувався, посилено охороняли, в тому числі представники державних силових служб, а кожного відвідувача ретельно обшукували. Більше того, представники ЗМІ не змогли ні потрапити до зали, де проходив з’їзд, ні отримати списки затверджених кандидатів по його завершенні. Загальну картину доповнив інцидент із застосуванням фізичного насильства проти журналіста Мустафи Найема з боку охорони одного з учасників з’їзду, який досі не отримав жодної публічної реакції від представників правлячої партії.

Молодість проти старості

Багато інтересу привернув з’їзд партії «УДАР», адже до його початку мало хто міг здогадуватися про наповнення її виборчого списку. Як і у випадку з її виборчим союзником «Батьківщиною», партійний і мажоритарний списки «УДАР» викликали неоднозначну реакцію. Напевне, найбільше позитивних відгуків отримало включення до них представників громадянського суспільства (наприклад, активістки «Податкового майдану» Оксани Продан) й експертного середовища (Павла Розенка, Ростислава Павленка, Віктора Чумака), чиї професійні якості можуть стати в нагоді в майбутньому парламенті. Утім, найбільша несподіванка – другий номер письменниці Марії Матіос – отримала суперечливу оцінку: якщо одні вітали залучення відомої мисткині, то інші висловлювали сумніви в її здатності принести яку-небудь користь на посаді депутата. Не обійшлося й без переважно невдалих рішень: зокрема, важко обґрунтувати включення до списку екс-голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка, який запам’ятався радше вдалими політичними маневрами, аніж ефективною діяльність, та Сергія Куніцина – колишнього представника чинного Президента Віктора Януковича в Криму. Та й загалом виборчий список партії Віталія Кличка поки не дав відповіді на два важливі питання: якою буде ідеологічна програма його парламентської фракції і наскільки політично стійкими виявляться її майбутні депутати.

Куди менш інтригуючим був з’їзд ще однієї політичної сили, яка практично гарантувала собі місце в наступній Верховній Раді – Комуністичної партії. Ядро її партійного списку лишилося незмінним і лише частково поповнилося новими персоналіями, зокрема двома новими обличчями в першій п’ятірці, якими партія, вочевидь, апелюватиме до молодого покоління: лікарем Іриною Спіріною та керівником комсомолу Олександром Присяжнюком. Очевидно, що серед усіх потенційних учасників майбутнього парламенту КПУ надавала найменше ваги наповненню свого списку, оскільки її виборча кампанія буде традиційно засновуватися на догмах комуністичної ідеології та експлуатації ностальгійного ставлення частини українців до Радянського Союзу. В цьому відношенні партійний з’їзд КПУ був простою формальністю.

Запасний аеродром

Подібною є ситуація в головних ідеологічних противників комуністів – націоналістичної партії «Свобода». Перебуваючи на межі проходження до парламенту, «Свобода» потребує якісно нових методів ведення передвиборчої боротьби, які могли бути реалізовані якраз під час партійного з’їзду. Однак натомість він став продовженням попередньої лінії розвитку партії. Підтвердженням цього, зокрема, стала традиційно радикальна риторика окремих учасників з’їзду, яка справляє неприємне враження на більшість українських виборців і таким чином завдає шкоди партійному рейтингу. Крім того, практично не приніс несподіванок і оприлюднений список кандидатів від «Свободи», професійна придатність деяких (наприклад, колишнього спортивного оглядача Ігоря Мірошниченка) викликає багато сумнівів. Єдиним помітним винятком став п’ятий номер професора Київського національного університету Олександра Шевченка, який, на відміну від переважної більшості його колег по списку, не є партійним функціонером. Цілком очевидно, що для серйозного розширення своєї електоральної бази «Свободі» цього буде замало.

З’їзд ще однієї близької до прохідного 5-відсоткового бар’єру партії – «Україна – Вперед!» – став об’єктом жвавого обговорення ще за кілька днів до його проведення. Так, ще 29 липня стало відомо, що до політичної сили Наталії Королевської приєднається відомий український футболіст Андрій Шевченко, який щойно завершив спортивну кар’єру. Це одразу ж викликало хвилю критики в бік як Шевченка, якому пророкували роль виконавця чужої волі, так і самої Королевської, якій закидали «підкуп» молоді обличчям її кумира. Сам з’їзд партії «Україна – Вперед!» ще більше посилив враження штучності цього політичного утворення: під час його публічної частини не відбулося навіть голосування за виборчий список, а ті його учасники, які стали відомими раніше, не змогли нічого про нього розповісти. Разом із внесенням розколу в опозиційний табір та постійною присутністю прихованої політичної реклами на державних телеканалах відсутність оприлюдненого списку партії Наталії Королевської стало ще одним аргументом на користь провладного характеру цього політичного проекту: багато хто розцінив останнє як свідчення того, що кандидатів від «України – Вперед!» ще продовжують підбирати в стінах Адміністрації Президента.

Висновки

Таким чином, проведені всіма основними політичними партіями передвиборчі з’їзди засвідчили рівень їх готовності до майбутніх парламентських перегонів. Найбільш неоднозначну реакцію викликали оприлюднені списки двох найбільших опозиційних партій – «Батьківщини» та «УДАР» – які поруч із перспективними кандидатами містили цілу низку персоналій із сумнівною репутацією. Практично нічим не здивували Партія регіонів, керівники якої сформували виборчий список без відома своїх однопартійців, Комуністична партія, яка приділила своєму списку набагато менше уваги, ніж передвиборчій рекламі, та «Свобода», яка продовжила грати роль партії праворадикального штибу. Особливо вирізнився з’їзд партії «Україна – Вперед!», за підсумками якого журналісти й широкий загал не змогли дізнатися навіть її виборчого списку.

«Україна у фокусі»  – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (http://dif.org.ua).

Аналітики фонду «ДІ»:

Ірина Бекешкіна

Марія Золкіна

Юлія Ільчук

Олексій Сидорчук

Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук