Перші експертні оцінки виборів: протестне голосування за «Свободу» та нестабільний електорат Кличка

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

Результати екзит-полів сприймаю досить неоднозначно. Думаю, будуть розбіжності для деяких партій в межах 3%.  У мене є підозра, що хочуть вирівняти баланс між двома партія Сходу і Півдня – ПР і КПУ, щоб вони разом отримали близько 48%. Щодо опозиції – щоб не було переваги опозиційних сил на кілька відсотків. Звісно, головна проблема буде очевидно у мажоритарних округах, особливо в Києві та області. Думаю, якби не київські округи, картинка виборів була б більш позитивна для влади не з точки зору результату, а з точки зору оцінок зовнішніх спостерігачів. Більше зіпсує загальну оцінку виборів підрахунок голосів. Хоча, як на мене, вона (оцінка – Ред.) буде достатньо збалансованою.

Зростання рейтингу «Свободи» зумовлене головним чином протестним голосуванням. Частина протестно налаштованих людей, коли не побачили в бюлетені графи «Проти всіх», голосували за «Свободу». За неї голосували ті, хто хотів додати опозиції радикальності. Водночас успіх «Свободи» створює чудову можливість для політтехнологів Януковича в контексті президентських виборів. Оскільки за даними соціологічних опитувань, у другому турі президентських виборів Янукович виграє лише в Олега Тягнибока.

А тому зараз дуже важливо для опозиції, по-перше, не поспішати з визначенням того, хто буде кандидатом від опозиції на президентських виборах, і визначити такого, хто зможе перемогти Януковича в другому турі. По-друге, не сваритися, не ворогувати між собою, тому що стратегія влади якраз полягає в тому, щоб не дати їм домовитися.

Проходження в парламент комуністів і «Свободи» посилить ідеологічну конфліктність. В Раді виникне більше публічних сварок, можливо і бійок. Хоча мушу сказати, що їх буде поєднувати одна риса – як це не дивно, ідея соціалізму, посилення ролі держави в економіці.

Звісно, в Раді виникнуть два табори – з одного боку, провладний. Партія регіонів скоріше за все формуватиме більшість із самовисуванцями, можливо, за підтримки комуністів у політичних, економічних питаннях.

Інший табір – опозиційний. Думаю, що проблема виникне в тому, щоб знайти оптимальний формат взаємодії співпраці опозиційних сил. Вибір ультимативної тональність – не правильний. Наразі в опозиційних сил немає іншого виходу, ніж домовлятися між собою, але на компромісних засадах.

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій

Зараз достатньо рано говорити про те, наскільки чесно відбулися ці вибори. Ще треба чекати підрахунків голосів по мажоритарних округах, щоб остаточно зробити висновок щодо проблемності цієї кампанії. Хоча порушення під час виборчої кампанії розпочалися ще з того моменту, коли лідери опозиції потрапили у в’язницю. Підтримка більшої половини виборців опозиційних сил, котрі звісно виступають проти ув’язнення Тимошенко і Луценка, це по суті вирок судовій системі України.

Щодо високих результатів «Свободи», то цьому можна знайти наступне пояснення. По-перше, я й раніше казав, що рейтинг Об’єднаної опозиції і «Свободи» були занижені. Справа в тому, що не завжди громадяни говорять правду соціологам. Коли до них приходять додому і починають розпитувати, записують особисті дані в той час, коли по телебаченню чуємо про політичні репресії, далеко не всі громадяни готові відверто визнати, за кого голосуватимуть. По-друге, в останні тижні влада почала відверто демонструвати, що вона не хоче «Свободи» в парламенті. Раніше цій політсилі було складно показати, що вона дистанційовані від окремих олігархів, з якими її пов’язували. Саме в останні тижні стало зрозуміло, що можливо це й не зовсім так. Зокрема, не пускають на ефір Тягнибока. Це зіграло на її користь і переконало деяких скептиків в тому, що вони не мають підтримки від олігархів. І по-третє, в останні роки влада почала робити багато суперечливих кроків – русифікація, сумнівні закони… Думаю, що такі діячі, як Ківалов, Табачник багато чого зробили для того, щоб в Україні з’явилося більше прихильників «Свободи». Це (голосування за «Свободу» - Ред.) природна відповідь суспільства на ті сумнівні кроки, які робились в Україні з подачі Партії регіонів.

Віктор Небоженко, керівник соціологічної служби «Український барометр»

Вибори відбулися не просто з великими порушеннями, це був керований хаос, в який втягнула країну партія влади для отримання для себе максимальних результатів. У партії влади змагалися «голуби» і «яструби». Одні говорили, що не треба «дражнити» населення і достатньо 22-25%, а яструби наполягали на 30-35%. Вочевидь, виграють «яструби».

Дуже погано, що парламент формує більшість не на основі певної партії, а на основі великої маси статистів-мажоритарників. Це достатньо нестійка більшість.

Крім цього, ці вибори показали серйозне використання насильства, фальсифікації. Це свідчить про те, що наступні вибори можуть бути вже без підкупу, а тільки на основі насильства і фальсифікації.

І до речі, я не очікував від ОПОРи і КВУ (Комітет виборців України – Ред.) такої патологічної терпимості від партії влади, що є системні порушення, але вони незначні. Ні, насправді ці вибори не відповідають демократичним стандартам. Скоріше за все, міжнародними спостерігачами вибори будуть визнані недемократичними, але такими, що відбулися.

Стосовно результатів екзит-полів щодо «Свободи», то за цю політичну силу дуже сильно агітувала «Наша Україна», в якої була пропагандистська кампанія з хорошими «свободівськими» лозунгами. Сама «Свобода», будучи ідеологічною партією, дуже погано провела свою виборчу кампанію. А тому вона опинилася не на висоті загальнонаціонального піару. За них це робила виборча кампанія Ющенка, що розбудила помаранчевий електорат. Звісно за Ющенка вони б не голосували, бо не вірять йому, а підтримали молодого Тягнибока. Натомість рейтинг партії УДАР, котра за попередніми даними набирає менше голосів, ніж їй прогнозували, не змогла закріпити показники соціології в останні тижні до виборів. Виборчу кампанію витягнули особисті поїздки Кличка, його виступи на телебаченні.

Поява в парламенті націоналістів і комуністів повертає нас до післявоєнного періоду. Тепер з будь-якого питання у парламенті будуть конфліктувати дві фракції, а іншим треба з цим рахуватися. Ми йдемо до великої кризи. Зрозуміло, що для адміністрації президент і Януковича це дуже вигідна схема, коли комуністи будуть виступати проти вступу України в ЄС, а націоналісти – проти вступу України в Митний союз.

Думаю, ПР спробує самостійно створити більшість в парламенті на основі мажоритарників, «тушок» і своєї фракції. Якщо ні, доведеться приєднувати комуністів. А опозиції вдасться домовитися лише в тому випадку, якщо комуністи об’єднають з ПР. Зараз в опозиції багато гонору, однак через кілька тижнів доведеться домовлятися.

Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи»

Результати екзит-полів достатньо співпадають між собою, тому можна сказати, що вони відповідають реальності.  

Звісно, неочікуваними були результати «Свободи». Раніше я прогнозувала, що партія подолає 5-відсотквоий бар’єр і набере 7-8%.  Але бачимо неочікуваний результат. Базуючись на досвіді 2002 року, коли прохідний бар’єр був на рівні 4%, його ніяк не міг подолати БЮТ. І чимало виборців голосували за цю політсилу, щоб вона подолала цей бар’єр. Я думаю, що в цій ситуації те ж. Коли в «Свободи» було 3%, за неї боялися голосувати, бо, мовляв, пропаде голос. А коли партія набрала 4-4,5%, то за неї вирішили голосувати. Крім цього, це було приховане протестне голосування. Я думаю, що за них багато проголосувало російськомовних як за таку партію, що найбільш жорстко протистоїть владі.

Щодо результатів партії Кличка, вони були прогнозовані. Соціологи не раз говорили, що оскільки в структурі їхнього електорату майже половина – молодь, то очевидно, що вони будуть на 3 місці. Цей електорат – нестабільний.