Повернення окупованих територій Донбасу. Український план: основні тези дискусії
При обговоренні теми повернення окупованих територій Донбасу все частіше піднімається питання, а як же відновити зруйнований роками війни регіон. Адже мова йде не тільки про інфраструктуру та робочі місця, мова йде про відновлення життєдіяльності як такої та створення умов для повернення тих людей, які вимушено покинули свої домівки. Про економічну та соціальну складову інтеграції окупованих територій Донбасу йшлося в рамках дискусії "Повернення окупованих територій Донбасу. Український план", що проводиться спільно тижневиком "Дзеркало тижня" та Українською школою політичних студій 31 жовтня.
Як зазначив перший заступник головного редактора тижневика "Дзеркало тижня. Україна" Сергій Рахманін, звернення до теми Донбасу не означає відкидання болючого питання повернення анексованого Криму, однак кримське питання є значно складнішим та громіздким.
"Часто-густо обговоренню теми повернення Донбасу бракує конкретики. Бо людина яка опікується цією тематикою, достатньо легко може сформулювати, як вбачають розвязку цього питання в Москві, Вашингтоні, ще десь, і як виглядатиме їхній умовний план. Натомість коли йдеться про український план для Донбасу, то тут все достатньо сумно. Натомість говорити з чого складається цей український план, з чого складається де окупація та реінтеграція сказати складно. Тому мета нашого заходу – поговорити предметно про український план", - зазначив Сергій Рахманін під час відкриття круглого столу.
Питання зібрало доволі широку аудиторію – від українських політиків, експертів та журналістів до представників іноземних дипломатичних відомств, що вказує на неабиякий інтерес.
Розпочала дискусію старший науковий співробітник Інститутут соціології НАН України, директор фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, яка навела статистичні дані про зміну соціальних настроїв в регіоні впродовж усього періоду війни.
"Ми звикли думати, що Україна ділиться на дві частини і дві орієнтації – Європа та Росія. При цьому до симпатиків другої завжди відносили області південного сходу.
За цим стирались інші відмінності між цими регіонами, які були не менш значимими. Але як виявилось, немає єдиного південного сходу, він чітко ділиться на Луганську та Донецьку області і решту. І це було видно ще під час соціологічних опитувань 2013 року. Тоді питання про від'єднання від України і приєднання до Росії підтримували 15% населення регіону. Але якщо в Дніпропетровській області це підтримували 7%, то в Донецькій 27%, якщо в Луганській 30%, то в Запорізькій 6%", - зазначила Бекешкіна.
При цьому вона наголосила, що впродовж останніх двох років ситуація в Донецькій і Луганській областях сильно змінилась, а кількість симпатиків України значно зросла.
Однак звертаючись до теми інтеграції зараз окупованого регіону, соціолог зазначила, що населення Донецької та Луганської областей залишається доволі інертним в бізнесовому плані та не готове розвивати малий та середній бізнес.
"Там люди почали приходити до тями, займатись повсякденним життям, при цьому вони дуже прагматичні, в першу чергу їх хвилюють питання роботи, економічної стабільності. Але сподівання, що там можна виходити з широкою підтримкою малого і середнього бізнесу необґрунтоване. Насправді таких 10%. В основному люди поколіннями працювали на великих підприємствах, зараз їм важко зорієнтуватись, як розпочинати власну справу. Більшість залюбки залишила б власний бізнес та пішла працювати на завод", - сказала Бекешкіна.
У свою чергу заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зауважила, що Україна повинна повернути свої території, окупований Крим та Донбас, проте це можливо тільки мирним шляхом.
"Наше завдання - посилювати збройні сили, бо миротворці нам не повернуть наші території, тому що це не їхнє завдання. А тільки сильна держава можне протистояти російській військовій присутності. Що стосується компромісів, то їх ми теж повинні шукати. Але є різні компроміси", - сказала вона
При цьому вона додала, що повернення територій з російською присутністю буде поразкою. При цьому мілітарно перемагати Росію Україна не прагне. Головне завдання, за її словами, - зберегти свою цілісність і незалежність.
Натомість директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова вважає, що з економічної точки зору Україні необхідно розуміти, що за повернення окупованих територій Донбасу необхідно буде заплатити високу ціну.
"Перше – це економічна ціна… Ми вже живемо без цих територій економічно кілька років. Ми вже звикли до цих розірваних зв'язків…Чи Україна готова реінтегрувати цю територію і що готова реінтегрувати? Робоча сила з тієї території не готова працювати на сучасних підприємства, часто не готова інтегруватись", - сказала вона.
Також Лібанова підкреслила, що демограф тиск на країну після повернення Донбасу зросте, адже звідти виїхав малий та середній бізнес, активні люди, які не захочуть повертатись.
При цьому в країні уже потрібно знайти способи уникнути поділу на свій та чужий.
"Ми маємо долати не тільки несприятливі настанови мешканців ОРДЛО, а маємо говорити про вплив на приймаючі громади переселенців. Не всі громади готові приймати їх. Більшість говорять, що ці люди мають повернутись. Сьогодні нема розколу суспільства, але поділ є. І головне завдання – запобігти переходу поділу суспільства, в розкол", - наголосила Лібанова.
У свою чергу заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука впевнений, що Європейський Союз готовий допомогти Україні після реінтеграції непідконтрольних територій Донбасу.
"Як людина, яка постійно спілкується з тими людьми з європейського співтовариства, які займаються там реальною політикою, я переконаний в тому, що така допомога буде надана", - сказав він, додавши, що Україна не відмовиться від окупованих територій.
"Є Росія, є її військова присутність. Якщо відокремити Донбас, Росія продовжить захоплювати інші території. Люди, які проти повернення Донбасу є навіть в урядовій середовищі, ця інфекція серед нас. З нею треба боротися, поки вона не стала домінуючою", - підсумував він.
При цьому Тука зауважив, що чекати поки Росія заплатить ціну за скоєне неможна. Країна повинна піклуватись про своїх людей як і про інших громадян.
"Це не знімає з нас відповідальності як платників Донбасу, бо це наша територія", - резюмував він.
Водночас як зазначив професор Києво-Могилянської академії Віктор Мусіяка, у Мінських домовленостях, які вважають панацеєю від усіх бід Донбасу, прописані пункти, які є неприйнятними для України.
"Якщо ми виконаємо Мінськ, ми закладемо міну під систему влади і під майбутнє України. У Мінських домовленостях сказано, що певні зміни повинні бути внесені в Конституцію. Зокрема визначення особливого статусу територій", - сказав експерт.
Мусіяка також зазначив, що у домовленостях чітко прописане бюджетне фінансування автономних територій Донбасу, і ще низка моментів, які є неприйнятними в принципі як такі. Тому Україні потрібно шукати свій спосіб виходу із ситуації, і розпочинати цей пошук можна було ще на початку 2016 року, коли домовленості не виправдали себе.
"Миротворці ООН можуть стати ще одним фейлом, як і Мінськ свого часу. Мінські домовленості і протоколи - це угода, яка дала можливість припинити повномасштабні бойові дії. Але якщо ми не розвив цю тему на інших майданчиках, вона деградує", - зазначила в свою чергу координатор виборчих і парламентських програм ГО "ОПОРА" Ольга Айвазовська.
За її словами нема сенсу дискутувати, який шлях – мирний чи військовий – є кращим, адже це заганяння себе в тупик.
Водночас проблеми, які можуть виникнути після повернення територій, не є такими простими, як здається, вважає очільник політичної ініціатив "Альтернатива" Єгор Фірсов.
"Спочатку там повинні створюватись військово-цивільні адміністрації, які працюватимуть перші три роки. Бо там не буде кому керувати. Всі, хто там працював вже виїхали", - зауважив він, додавши що тільки правоохоронців в Донецьку область потрібно 10 тисяч, а в Луганську - 6 тисяч.
"Це мінімум який варто множ на 30%. Це люди які повинні мати вміння і освіту, яких там нема. Тому треба на три роки ввести військово-цивільні адміністрації . Після цього там буде відновлене місцеве самоврядування, проведені вибори, а тоді адміністрації ліквідують", - підкреслив Фірсов.
У свою чергу позаштатний радник президента України Олександр Пасхавер вважає, що після повернення Донбасу до складу України необхідно буде зосередитися на двох основних проблемах.
"Є дві проблеми. Перша - щоб туди (в Донбас - ред.) пішли гроші, менеджмент... Друга - деструктивне соціально-хворе після війни населення загальмує і без того повільний процес модернізації країни. Це дві рівних проблеми за значимістю, які потрібно вирішити одночасно", - сказав він..
Пасхавер запропонував вирішити обидві проблеми як Китай в 70-х роках - способом вільних економічних зон.
"Вони були закриті від держави, там існували пільги для інвесторів, закриті зони, обмеження на міграцію людей. Але ці зони дають екстраординарні умови для розвитку", - зазначив радник президента.
При цьому він запропонував обмежити Донбас у виборчому праві на рівні країни, але надати самому регіону повне самоврядування.
"Це шокуюча пропозиція, як і закрита економічна зона. Але болотиста ситуація регіону просто виснажить стану. І я не бачу іншого способу вирішити цю проблему", - зазначив Пасхавер.
У свою чергу народний депутат Сергій Тарута вважає, що розраховуючи економічний потенціал окупованих територій Донецької та Луганської областей потрібно мати на увазі, що з регіону виїхала більшість кваліфікованих фахівців.
"Що стосується розвитку Донбасу, то треба дивитись які люди там залишилися і скільки їх там. Зараз на заводах працювати нікому. В основному там залишилися пенсіонери і ті, хто не може виїхати. Через рік там зовсім нікому буде працювати. Майбутнє Донбасу залежить від соціального зрізу, від рівня кваліфікації людей", - сказав він.
Він також підтвердив, що найкращим способом інтегрувати Донбас буде створення окремо економічної зони, яка дозволить уникнути великого стресу для економіки країни, а також звинувачень регіону у всіх економічних негараздах, які можуть виникнути після возз'єднання.
Натомість виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко запропонував збільшити інвестиційну привабливість повернутих територій Донецької та Луганської областей шліхом передачі судової юрисдикції в Лондонський і Стокгольмський арбітражні суди.
"Одним із способів привернути інвесторів, це створити умови, які підвищать сенситивність для роботи в цьому регіоні. Якщо ми й інвестор знаємо, що статус-кво в регіоні повино бути змінене, ми пропонуємо варіант вирішення всіх спорів, які можуть виникнути на цій території, не в судах української юрисдикції, а, наприклад, по англійському праву в судах Лондона або Стокгольма, що потенційно може зацікавити інвестора", - сказав Устенко.
"Я вважаю, що гуманітарна складова надзвичайно важлива, але нам потрібне майбутнє, а для цього нам потрібен план. Ми маємо розуміти що ми хочемо від себе, від своєї країни, в тому числі від її частини, яка окупована. Ми маємо не тільки дивитися собі під ноги для того, щоб не впасти, ми маємо дивитися вперед, для того щоб злетіти. Бо стрибаючи на місці і ховаючи каміння по кишенях, ми просто пропадемо самі. І мова не про один чи два регіони, просто не стане нашої держави, не стане нас таких, якими ми б могли бути", - резюмувала на завершення головний редактор тижневика "Дзеркало тижня. Україна" Юлія Мостова.
