Всеукраїнське опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у період з 1 по 7 червня 2021 року. Було опитано 2003 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих території АР Крим та частини території Донецької та Луганської областей. Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (САТІ) та є репрезентативним за такими показниками як: стать, вік, макрорегіон проживання, тип населеного пункту. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує:
• 2.4% для показників, близьких до 50%,
• 2.1% для показників, близьких до 25 або 75%,
• 1.5% для показників, близьких до 10 або 90%,
• 1.1% для показників, близьких до 5 або 95%,
• 0.5% для показників, близьких до 1 або 99%.
Склад макрорегонів: Захід – Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центр – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ; Південь – Миколаївська, Херсонська, Одеська області; Схід – Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області; Донбас – Донецька, Луганська області.
Фінансування опитувань здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
Дані були представлені 19 липня під час круглого столу: «Пояснити 30%: Як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії». Назва відсилає до 30% школярів, які цього року не склали ЗНО з математики, не відповівши на запитання з програми початкової школи.
Оцінка громадянами освіти в Україні продовжує коливатися між середньою та низькою якістю. Однак, порівняно з липнем 2020 року кількість негативних оцінок зросла на 9%, у тому числі за рахунок збільшення людей, які надали дуже низьку оцінку українській освіті. Так у 2021 році вже 45% українців оцінили якість середньої освіти як таку, що тією чи іншою мірою є низькою, ще 44% назвали її посередньою.
Традиційно найменше негативних відгуків отримує середня освіта серед мешканців західної України, однак динаміка щодо погіршення оцінок зберігається і серед них. Найкраще, серед вікових груп, оцінюють якість освіти респонденти у віці від 18 до 29 років, тобто ті, хто ще відносно нещодавно закінчили школу – 14% оцінили якість освіти як дуже високу. Найменше позитивних оцінок серед найстаршої вікової групи – 60+ – лише 4% серед них позитивно оцінили якість освіти.
Абсолютна більшість батьків (65%) проти дистанційної освіти. Попри те, що 50% сімей, чиї діти чи внуки ходять до школи, погодилися з тим, що запровадження дистанційної освіти тією чи іншою мірою сприяло захисту їх родини від потенційного зараження коронавірусною інфекцією, 56% зазначили, що проблем від запровадження дистанційної форми навчання було більше ніж користі.
Аналіз результатів опитування за різними розподілами дає змогу зробити такі висновки:
У селищах міського типу та містах з населенням більше 500 тис. підтримка дистанційної освіти більша, ніж в інших типах населених пунктів. Водночас, найбільший супротив дистанційній формі освіти (72%) спостерігається серед мешканців сіл.
Найбільше з проблемами під час дистанційної освіти зіштовхнулися жителі Донецької та Луганської областей (79%), східних (60%) та південних (59%) областей країни, найменше – жителі центральної України (50%).
Серед найпоширеніших проблем, які виникали під час дистанційної освіти, батьки зазначали: зниження рівня успішності дітей (72%), брак уваги вчителів до потреб дітей під час навчання (51%) та формальний підхід вчителів до проведення дистанційного навчання (50%).
Сім’ї з різних областей України зустрічалися з дещо різними перешкодами на шляху до здобуття їх дітьми середньої освіти. Батьки з західної та південної України частіше за батьків з інших частин держави скаржилися на погану якість домашнього інтернет-зв’язку під час навчання. Для батьків дітей з Донецької та Луганської областей, окрім падіння успішності, найгостріше стояло питання використання різних онлайн-платформ і месенджерів у комунікації дітей з вчителями (47%) та недостатність технічних пристроїв для участі в онлайн-уроках (44%).
Батьки з сіл частіше за батьків з інших населених пунктів повідомляли про проблему з нестачею технічних пристроїв для участі в онлайн-уроках: 53% батьків вказали саме на цю проблему порівняно з 20% у великих містах (понад 500 тис. населення). Так само батьки у селах набагато частіше скаржилися на погану якість інтернет-зв’язку (60% проти 29%) і проблему з використанням різних онлайн-платформ і месенджерів у комунікації (51% проти 33%).
Матері та бабусі порівняно з татами та дідусями на 21% частіше повідомляли про погану якість інтернет-зв’язку і на 19% частіше про нестачу технічних пристроїв для участі в онлайн-уроках. Однак така різниця може бути пояснена тим, що жінки частіше займаються доглядом за дітьми, а також частіше присутні вдома під час проведення онлайн-уроків у дітей, що збільшує їх поінформованість про технічні складнощі, які виникають безпосередньо під час уроку.
Попри те, що діти тривалий час не відвідували школи, 48% батьків в Україні повідомили, що розмір грошових внесків на потреби школи чи класу не змінився, а у 8% опитаних розмір внесків навіть зріс. Найбільше про збільшення внесків повідомляли мешканці південної України (13%). Лише 5% батьків принципово не сплачують грошові внески, ще 21% повідомили про те, що взагалі не знайомі з практикою грошових внесків на потреби школи чи класу.
Одним з опосередкованих негативних наслідків впровадження дистанційного навчання стало збільшення напруженості у сім’ях. Про це повідомило 57% опитаних батьків. При цьому жінки, які здебільшого більше часу проводять вдома з дітьми, повідомляли про зростання напруженості на 8% частіше за чоловіків.
Лише 33% батьків українських школярів готові підтримати запровадження вакцинації дітей віком від 12-17 років від COVID-19, однак у разі, якщо за кордоном буде доведена безпечність та ефективність вакцини для цієї вікової групи, 47% готові провакцинувати власну дитину/дітей. Найбільше таких батьків проживає на заході України – 52% готові провакцинувати дитину у разі доведеної безпечності вакцини. На півдні України таких батьків всього 25%. При цьому жінки дещо негативніше налаштовані щодо вакцинації дітей, порівняно з чоловіками: 51% жінок висловилися проти вакцинації навіть якщо буде доведена її безпечність, серед чоловіків проти висловилися 43%.
71% українців, тією чи іншою мірою, підтримують вступ у вищі навчальні заклади за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). До прикладу у 2014 році ЗНО підтримувало на 11% менше. Одночасно з тим, порівняно з минулим роком, зросла не тільки кількість прихильників ЗНО, але й тих, хто негативно ставиться до його проведення. Якщо у 2020 році проти ЗНО висловилося 14%, то у 2021 вже 23%. Найменше систему зовнішнього незалежного оцінювання підтримують на півдні країни (60%) та у Донецькій і Луганській області (59%). Попри те, що люди старше 60 років трохи менш активно висловлюється на підтримку ЗНО, порівняно з іншими, втім зовнішнє незалежне тестування знаходить значну підтримку у всіх вікових групах.
Пандемія внесла свої корективи у оцінку ЗНО громадянами. Дані демонструють, що абсолютна більшість не тільки продовжує підтримувати ЗНО, але й ця підтримка навіть потроху зростає, однак такої одностайності серед українців щодо проведення ЗНО під час пандемії COVID-19 не спостерігається. Думки розділилися порівну: 46% підтримує проведення ЗНО навіть за умов пандемії, 46% - виступають проти, інші 8% не визначилися. Найбільша підтримка проведенню ЗНО спостерігається серед громадян у віці 18-29 років, які теоретично самі ще нещодавно його складали. Серед цієї вікової групи 57% не схвалюють відміну ЗНО на час пандемії. Серед людей віком від 60 років не схвалюють відміну ЗНО тільки 37%.
Попри готовність майже половини респондентів підтримати скасування ЗНО на час пандемії, 74% погодилися, що ЗНО сприяє рівності учасників на етапі вступу, а 58% дотримується думки, що ЗНО також зменшує рівень корупції на етапі вступу.
Порівняно з минулими роками, паралельно з підтримкою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, спостерігається позитивна динаміка зростання кількості українців, в яких ЗНО асоціюється з рівністю. Їх кількість зросла на 5% з липня 2020 року. Водночас, спостерігається різке збільшення українців, які не згодні з тим, що ЗНО зменшує рівень корупції при вступі: їх кількість зросла на 15% і наразі цю точку зору підтримує 34% опитаних.
