Прес-реліз - «100 днів Президента Віктора Януковича»
Прес-конференція
«100 днів Президента Віктора Януковича»
(оприлюднення результатів експертного опитування)
2 червня 2010 р.
Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ
(вул. Б.Хмельницького, 8/16).
Організатор прес-конференції — Фонд «Демократичні ініціативи»
Учасники :
Ірина Бекешкіна — науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи»
Олексій Гарань — науковий директор Школи політичної аналітики, професор НаУКМА
Ігор Жданов — президент аналітичного центру «Відкрита політика»
Основні питання до розгляду:
1. Які дії новообраного Президента експерти вважають найбільш значимими?
2. Які наслідки для України матимуть перші кроки Президента?
3. Як вплинуть перші кроки Президента на міжнародне опозіціювання України?
СТО ДНІВ ПРЕЗИДЕНТА ЯНУКОВИЧА
Фонд «Демократичні ініціативи» 24-31 травня 2010 року провів експертне опитування «Сто днів Президента Януковича». Усього було отримано 19 відповідей. Метою опитування було з’ясувати думку експертного середовища стосовно перших кроків діяльності новообраного Президента. За критерії оцінок була взята Стаття 1 Конституції України, де Україна визначається як «суверенна, незалежна, демократична, соціальна правова держава». Наскільки перші дії Президента наближають Україну до цього статусу?
Експертам були поставлені такі запитання:
1. Загальна оцінка діяльності Віктора Януковича у перші 100 днів на посаді Президента (за 11-бальною шкалою, від 0 до 10 балів).
2. Виділення тих дій Президента Януковича, які експерти вважають найбільш важливими для країни і оцінка їх як позивних чи негативних (5 основних)
3. Оцінки наслідків перших дій нового президента для розвитку України.
4. Оцінки наслідків перших дій нового президента у контексті міжнародного позиціонування України.
Загальні висновки:
В цілому експерти оцінили перші дії Президента Віктора Януковича вкрай негативно: середня оцінка склала 2.7 бали за 11-бальною шкалою (від 0 до 10 балів).
До негативних дій були віднесені (за рівнем значущості):
• Підписання Харківських угод з Росією
• Формування уряду та кадрові призначення
• Заяви Президента про позаблоковий статус України і відсутність у неї євроатлантичних перспектив
• Підтримка Президентом дій фракції Партії Регіонів по створенню коаліції з окремими депутатами у Верховній Раді
• Дії президента у гуманітарній сфері
• Відсутність системного бачення необхідних реформ
• Імітація боротьби з корупцією
• Не правовий характер дій, постійне ігнорування Конституції та законів України
• Монополізація впливу на суди
• Облаштування інфраструктури для полювання Януковича в Сухолуччі
До позитивних дій були віднесені (за рівнем значущості):
• Підписання угод про демаркацію російсько-українського кордону
• Відновлення керованості системи державної влади
• Заява Президента про пріоритетність європейської інтеграції
• Підписання Закону про державний бюджет на 2010 рік
• Створення Комітету з економічних реформ при Президенті України
Суперечливі оцінки отримала відмова України від збагаченого урану
Узагальнений аналіз відповідей експертів
Найбільш важливими, з точку зору експертів, перші дії Президента були такі:
1. Підписання Харківських угод між Україною і Росією – цю подію виділили усі експерти і майже усі (16) оцінили ці дії негативно.
Негативні наслідки Харківських угод, на думку експертів, полягають у наступному:
– Втягування України у геополітичну орбіту Росії, розширення можливостей для російської експансії в Україну, створення майданчику для фінансового та медійного впливу Росії, посилення психологічної залежності від Росії;
– Імовірність посилення сепаратистських настроїв у Криму;
– Переважання інтересів бізнес-груп, що створювали фінансове підгрунтя президентської кампанії над інтересами суверенності України, демонстрація готовності розмінювати стратегічні інтереси на тимчасові матеріальні вигоди;
– Консервація надмірної енергоємкості економіки України, отримання олігархами ресурсів для не-модернізації власних виробництв та укріплення своїх ринкових позицій за рахунок державного бюджету України;
– Економічні у гуманітарні домовленості закладають підвалини для фактичного контролю з боку РФ як базових галузей української економіки, так і змісту та напрямів соціалізації, розширюються економічні і гуманітарні канали формування з України частини «Русского мира»;
– Закріплення практики волюнтаристського прийняття владою стратегічних рішень без урахування думки суспільства;
Підписання Харківських домовленостей «обміну ціни на газ на флот», означає, на думку експертів, зміну зовнішньополітичного вектору розвитку України і втягування її в орбіту впливу Росії, зменшує самостійність України у визначенні зовнішньої політики і у зменшує шанси на вступ до ЄС і НАТО.
Один експерт оцінив Харківські угоди позитивно, мотивуючи це тим, що вони спряли нормалізації відносин з Росією, що вкрай важливо для відродження української економіки. До того ж, на його думку, зближення з Росією веде до інтенсифікації діалогу з ЄС та США, до більшій увазі до запитів України.
Двоє експертів вважають, що Харківські угоди мають як мінуси, так і плюси. До мінусів був віднесений надто швидкий темп зближення з Росією, а до плюсів – полегшення вкрай невигідних домовленостей по газу, що були підписані Юлією Тимошенко з Володимиром Путіним. Окрім того, один із експертів позитивне значення Харківської зустрічі вбачає у тому, що стало краще зрозумілим зверхнє ставлення «старшого брата» до України і необхідності захисту національних інтересів, що у майбутньому зумовить більш обережне ставлення до спільних з РФ проектів.
2. Формування уряду та кадрові призначення (важливість цих дій зазначили 7 експертів). Оцінено негативно.
Негативні наслідки формування уряду та кадрових призначень вбачаються у наступному:
– В уряді сильно представлений фіскальний блок при слабкості реформаторського, вирішення тактичних завдань виживання при нехтуванні стратегією;
– Призначення на посади міністрів та голів комітетів не фахових людей (Цушко, Могильов, Волга тощо);
– Кадрові призначення у правоохоронній та гуманітарній сфері викликають велике занепокоєння у суспільстві і розколюють країну;
– Призначення Дмитра Табачника міністром освіти призводить до дестабілізації роботи освітньої галузі;
– Вибудовування кадрової вертикалі влади в інтересах однієї політичної сили;
– Деякі міністри не володіють державною мовою;
– Масові «кадрові чистки» роблять слабкою бюрократичну машину
У міжнародному аспекті урядові та інші кадрові призначення негативно впливають на авторитет і імідж України, а призначення у гуманітарній сфері віддаляють від Європи і ведуть до зближення з Росією
3. Підписання угод про демаркацію російсько-українського кордону(важливість цих дій зазначили 5 експертів). Оцінюється позитивно.
Позитивні наслідки вбачаються у наступному:
– Угода сприятиме зміцненню державності України;
– Угода, нарешті, завершує тривалі і важки переговори з Росією і дозволить оформити усі сухопутні кордони України;
– Демаркація кордону дасть змогу зменшити потоки контрабанди і нелегальних мігрантів.
У міжнародному аспекті підписання угод про демаркацію російсько-українського кордону поліпшить імідж України як незалежної держави, сприятиме просуванню угод про безвізовий режим з ЄС.
Водночас один із експертів зазначає неоднозначність цих угод, оскільки існує небезпека втрати Україною шельфу Керченської затоки.
4. Відновлення керованості системи державної влади. (важливість цих дій зазначили 5 експертів). Оцінюється позитивно.
Позитивні наслідки вбачаються у наступному:
– Підвищенні ефективності роботи державної машини, забезпеченням більш скоординованої роботи у системі влади;
– Припиненні конфлікту президента і уряду.
У міжнародному аспекті забезпечення ефективної роботи влади створюватиме умови для підтримки нової влади міжнародними партнерами.
Один із експертів оцінює створення жорсткої владної вертикалі негативно, вважаючи її відмовою від демократичних здобутків 2004 року.
5. Заяви Президента про позаблоковий статус України і відсутність у неї євроатлантичних перспектив (важливість цієї дії зазначило 5 експертів). Оцінюється негативно.
Негативні наслідки вбачаються у наступному:
– Відкладення на невизначену перспективу шанс України убезпечити свою незалежність і безпеку;
– Звуження простору зовнішньополітичного маневру України,
– Формування ставлення до України як до країни з непослідовним зовнішньополітичним курсом (з огляду на чинність норми про вступ до НАТО у Законі «Про основи національної безпеки»);
– Демонстрація бажання залишитися «буфером» між Росією та Заходом;
У міжнародному контексті означає віддалення України від Заходу і зближення з Росією.
6. Дії президента у гуманітарній сфері, а саме: не визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом, підтримка російської мови за рахунок української, переписування української історії, відсутність реакції на спорудження пам’ятника Сталіну (важливість цих дій зазначили 5 експертів). Оцінюються негативно.
Негативні наслідки вбачаються у наступному:
– Роз’єднання України на дві частини і поділ на «переможців» і «переможених»;
– Намагання повернутися до радянської ідеології.
У міжнародному контексті прямування до ідеологічного і світоглядного підпорядкування Росії.
7. Підтримка Президентом дій фракції Партії Регіонів по створенню коаліції з окремими депутатами у Верховній Раді (на ці дії вказали 4 експертів). Оцінюються негативно.
Негативні наслідки формування правлячої коаліції вбачаються у наступному:
– Такий спосіб дій перекреслює сенс пропорційної виборчої системи та відповідальності партій, сприяє парламентській корупції та нівелює ідею парламентсько-президентської республіки;
– Порушення процедури, яке мало місце при формуванні більшості – поганий прецедент, який матиме негативні наслідки для демократичного процесу.
У міжнародному аспекті подібні дії викликали занепокоєння демократичної спільноти на Заході.
8. Відмова України від збагаченого урану (важливість цих дій зазначили 4 експерти, двоє з них оцінили ці дії негативно, двоє - позитивно. Негативні наслідки вбачаються у тому, що це позбавляє Україну статусу порогової країни, позитивні – що це поліпшує стосунки з ЄС і США і сприятиме отриманню Україною фінансової допомоги від США та МВФ.
9. Відсутність системного бачення необхідних реформ (на це вказали 4 експерти). Оцінюється негативно.
Негативні наслідки вбачаються у наступному:
– Втрата часу і можливостей для проведення необхідних реформ в економіці і політиці за сприятливих для влади умов, при високому рейтингу довіри
У міжнародному аспекті відсутність системного бачення необхідних реформ веде до недовіри до України західних партнерів, зокрема – складнощів із отриманням кредитів від МВФ.
10. Імітація боротьби з корупцією (важливість цих дій зазначили 3 експерти). Оцінюється негативно.
Негативні наслідки вбачаються у наступному:
– Відтермінування дії Закону про боротьбу з корупцією на 1 січня 2011 року;
– Використання боротьби з корупцією для боротьби з політичними опонентами та «чужими» бізнес-структурами
У міжнародному аспекті це істотно погіршує імідж України, яка і так вважається однією з найбільш корумпованих країн Європи
11. Політика адміністрації Президента зі ЗМІ, згортання свободи слова(важливість цих дій зазначили 3 експерти). Оцінюється негативно
Негативні наслідки вбачаються у наступному:
– Згортання доступу до інформації громадян і тим самим згортання демократії;
– Монополізація державою права на формування громадської думки
У міжнародному контексті є наближенням до ситуації зі ЗМІ у Росії, викличе занепокоєння Заходу.
12. Неправовий характер дій нового Президента, постійне ігнорування Конституції та законів України – відсутність президентського реагування на протиправне скасування Верховною Радою місцевих виборів, які мали відбутися 30 травня 2010 року, підписання Закону «Про недопущення зловживань правом на оскарження» (важливість цього виміру зазначили 3 експерти). Оцінюється негативно .
Негативні наслідки вбачаються у наступному:
– Офіційна легалізація сваволі чинної влади, вкорінення традицій правового нігілізму і підміни процесуальної демократії доцільністю;
– Можливі позови до Європейського суду з прав людини.
У міжнародному контексті подібні дії істотно погіршують імідж України. .
13. Заява Президента про пріоритетність європейської інтеграції, зроблена у Брюсселі 1 березня 2010 р. (Зазначено одним експертом). Оцінюється позитивно.
Позитивний наслідок вбачається у тому, що є певним позитивним сигналом для ЄС.
14. Підписання Закону про державний бюджет на 2010 рік (зазначив 1 експерт). Оцінюється позитивно.
Позитивний наслідок – наявність, нарешті, бюджету. .
15. Створення Комітету з економічних реформ при Президенті України(зазначив один експерт). Оцінюється позитивно.
Позитивний наслідок – можливість Комітету врівноважувати ті рішення уряду, що носять адмініструючий характер. У перспективі можуть бути вироблені певні прогресивні рішення.
У міжнародному аспекті, якщо пакет реформ буде дійсно розроблений з урахуванням необхідності скорочення місця держави в економіці, то це сприятиме євроінтеграції.
16. Монополізація впливу на суди (важливість цих дій зазначив 1 експерт). Оцінюється негативно .
Негативний наслідок - ліквідація інституційних засад демократії.
У міжнародному аспекті – істотне погіршення іміджу України, негативний вплив на західних інвесторів.
17. Облаштування інфраструктури для полювання Януковича в Сухолуччі(зазначив один експерт). Оцінюється негативно.
Негативний наслідок – ігнорування законів.
У міжнародному аспекті підтверджує репутацію України як не правової держави.
Список експертів:
1. Ірина Бекешкіна
2. Лілія Гонюкова
3. Діана Дуцик
4. Ігор Жданов
5. Віктор Зам’ятін
6. Євген Захаров
7. Вадим Карасьов
8. Світлана Конончук
9. Володимир Кучер
10. Олександр Литвиненко
11. Михайло Міщенко
12. Ростислав Павленко
13. Олександр Палій
14. Олександр Северин
15. Василь Стоякін
16. Олександр Сушко
17. Вікторія Сюмар
18. Юлія Тищенко
19. Володимир Фесенко
